Сімферополь – Газета-орган «Держради» Криму «Крымские известия» вийшла в суботу з передовою статтею її головного редактора Ірини Іванченко, в якій вона пише: «Кримчани зараз часто-густо «у збитках». Виглядає як офіційне визнання сенсаційних проблем від «повернення на Батьківщину»
Автор «Колонки редактора» має на увазі всі ті нісенітниці й складнощі, які звалилися на кримчан після анексії Криму. Вона пише, що «на одній з нарад тут у нас, в Держраді, хтось із членів Президії, лаючи «місцевого князька»-крадія, гнівно кинув: «Ви ж не з прибутків оббираєте народ, а зі збитків!».
Після цього редактор, яка опублікувала до цього багато гнівних статей з необґрунтованими звинуваченнями і відвертою брехнею на адресу України, яку раніше любила і поважала, зазначає, що взагалі «кримчани зараз часто-густо «в збитках».
Вона далі спохвачується і пояснює, що має на увазі «складнощі перехідного періоду» і знімає провину з сепаратистів. «Я не кажу, що в цьому хтось винний, – виправдовується головний редактор «головної» газети Криму, – навпаки, голосуючи на референдумі за повернення на Батьківщину, ми знали – доведеться змінюватися, вчитися, перелаштовуватися і, звичайно, терпіти певний дискомфорт...». Тут вона, звичайно, лукавить, тому що далеко не всі «ми» хотіли такого тривалого і настільки образливого «дискомфорту», а тим більше не прагнули до нього.
Російські чиновники сприйняли Крим як можливість поживитися і влаштуватися в житті ще комфортніше, на відміну від кримчан, які зазнають дискомфорту
Але всю цю розмову головний редактор розпочала через те, що російські чиновники сприйняли Крим як можливість поживитися і влаштуватися в житті ще комфортніше, на відміну від кримчан, які зазнають дискомфорту. У своїх посланнях вони вважають, що кримчани «недосвідчені, не знають тонкощів законодавства, і взагалі збиткові й гідні того, щоб їх виштовхнути на узбіччя життя».
У програмній статті під назвою «Крим – не трамплін для кар'єри невдах», її автор обурена тим, що сьогодні до Криму звідусіль сиплються листи російських чиновників – претендентів на житло і теплі робочі місця в Криму. Вона пише, що при цьому «ніхто не цікавиться, чи є вакансії на сільгосппідприємствах, в таксопарках або пральнях. Всі придивляються до «двох головних будинків» в центрі Сімферополя. Хоча потрапити в них з вулиці неможливо...»
Головний редактор газети наводить три типових послання таких претендентів. В одному з них повідомляється: «Маю 30-річний журналістський стаж. Готовий віддати сили революційному Криму. Повідомте, який у вас соціальний пакет. Чи надає Держрада безкоштовне житло журналістам офіційної газети? Микола Логунов, м. Нев’янск Свердловської області».
А ось текст іншого запиту: «Я – військовий пенсіонер, але мені всього 71 рік, сил ще багато. У мене три вищі освіти. Якщо в парламенті чи уряді шукають висококваліфікованих фахівців, хотів би зайняти гідний пост. Про себе. Живу з родиною в Санкт-Петербурзі, але згоден на переїзд у разі надання трикімнатної квартири (у мене дружина, син з невісткою і дві онучки) в Сімферополі, Ялті чи Севастополі. Михайло Орлов».
У третьому міститься пряма претензія і критика на адресу кадрової політики в Криму: «Чому громадянин Російської Федерації і випускник Академії народного господарства при Уряді РФ, який обрав місцем проживання Республіку Крим, не має права і можливості працевлаштування на державну цивільну службу в Криму відповідно до кваліфікаційного розряду, присвоєному Головою Держдуми на підставі Указу Президента Росії?». (Автор – Олег В.)
«З доданої фотографії, – пише редактор газети, – дивиться типовий чиновник – піджак, краватка, важкий похмурий погляд, об'ємне друге підборіддя... Подумалося, якщо автор записки такий розумний, що ж Москва відпустила цінного професіонала?»
На таке «повернення до себе додому», і на такий прийом від Росії ніхто в Криму вже точно не розраховував
Саме таке неповажне і принизливе ставлення російських політиків до кримчан підтверджується і складом тих списків політичних партій, які прийняті ЦВК Криму для участі у виборах до держради 14 вересня. У більшості списків перші місця займають не кримчани, в них засилля кандидатів з багатьох регіонів Росії, яких ніхто в Криму не знає.
Наприклад, список «Російської партії за справедливість», який очолює житель Тули якийсь Ігор Зотов, складається з 57 кандидатів, серед яких 37 жителів Тули і Тульської області, більше десяти жителі інших регіонів Росії, і тільки решта одиниці жителі Криму. Список «Комуністичної партії соціальної справедливості», який очолює житель Москви онук Леоніда Брежнєва Андрій Брежнєв, в своїй більшості складається з жителів Москви і Московської області.
Сьогодні вже всім очевидно, що якщо «держрада» буде обрана в такому «не кримському» складі, то кримчани будуть в ще більшому збитку і дискомфорті, ніж зараз. На таке «повернення до себе додому», і на такий прийом від Росії ніхто в Криму вже точно не розраховував...
Олег Соловей, сімферопольський журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
