Всім зрозуміло, що наближається війна, але зробити нічого не можна, тому що ФСБ захопила владу в Росії. Це єдине, що мене дійсно вражає: загальне розуміння – і в Росії, і за її межами, – що війна неминуча, що російські війська вже зосереджені на кордоні з Україною, що наступ, швидше за все, почнеться зі «сходу» (з Росії) , і з «півдня» (з Криму). Для цього Крим і захоплювався: для створення військового плацдарму. Очевидно, що ця війна почнеться в серпні або вересні.
На календарі вже серпень. У столітню річницю Першої світової, пройшовши через жахи і уроки Другої, ми спокійно вступаємо в Третю. І ніщо не може їй запобігти, тому що, як і в Першу, як і в Другу, наступаюча сторона розраховує, що жертва здасться без опору – і війни, власне, не буде. Так вважала Австро-Угорщина в 1914-му, коли вирішила помститися Сербії за вбивство ерцгерцога; так вважала в 1939-му Німеччина, обтяжена ідеєю об'єднання всіх німців у кордонах єдиної держави. Так сьогодні вважають підполковник ФСБ Путін, генерали ФСБ Сергій та Віктор Іванови й усі інші люди в погонах, котрі стали при владі в Росії і які надумали об'єднати в межах нової імперії весь «Русскій мір», який нехай погано говорить російською, хоч з акцентом, хоч зматюками, який є...
Всім зрозуміло, що наближається війна, але зробити нічого не можна, тому що ФСБ захопила владу в Росії. Очевидно, що ця війна почнеться в серпні або вересні...
«Русскій мір» – це те, заради чого затівається нова світова війна: щоб весь світ усвідомив велич Росії (як колись Європа мала усвідомити велич Німеччини, а Азія й Америка – велич Японії). У кожної зі сторін є своя правда, тому що кожен спирається на свої факти, що відрізняються від фактів іншої сторони. Так у старі часи дві армії стикалися в битві, і кожна кричала «з нами Бог!», хоча здоровий глузд підказував, що не може бути Бог одночасно і з тими, й з іншими – якщо він на боці переможця. Але у війнах здоровий глузд, як правило, відсутній (інакше б вони не починалися).
Уже кілька місяців в Європі, США та Росії про війну говорять як про щось абсолютно повсякденне і неминуче, недбало згадуючи ще й наявність ядерної зброї. Заради «Русского міра», якого не було і немає, тому що найбільше росіян у Росії винищили самі ж росіяни, росіяни знову підійшли до краю прірви: їх знову пошлють на війну божевільні правителі. Тільки тепер це не Ленін, не Сталін і навіть не Брежнєв, а група полковників і генералів КДБ-ФСБ, що опанувала Росією в результаті хитрої багатоходової операції.
«Русскій мір» – це те, заради чого затівається нова світова війна
Зрозуміло, в цій війні гинутимуть не тільки росіяни (і це велике «полегшення»). Тільки росіян у цій війні, як завжди, загине більше. Цього разу війна буде не за світове комуністичне панування, а за «Русскій мір», але трун менше не стане. Їх, як завжди, ніхто не рахуватиме; їх не показуватимуть російські телевізійні канали. Але ентузіазм, з яким сьогодні в Росії говорять про війну з Україною, зникне навіть у російських політиків, хоча їхні діти на початковому етапі гинути не будуть. Гинутимуть інші діти.
Чи маю я на завершення з наївністю вигукнути, що російську агресію в Україні необхідно зупинити за будь-яку ціну на самому ранньому етапі, поки не почалася велика війна? Зобов’язаний. Вигукнув! Було б добре, щоб цей безсилий вигук почули в Росії. Поки не пізно.
Юрій Фельштинський, історик
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
(Оригінал публікації на сайті Радио Свобода)
