Київ – Внутрішньо переміщені особи з Криму та Донбасу почали стикатися зі стереотипним ставленням та дискримінацією з боку «корінного» населення регіонів материкової України, в які вони приїжджають. Відомі випадки, коли їм відмовляють в оренді житла і прийомі на роботу. Крім того, у ЗМІ почали з'являтися публікації, автори яких ставляться до переселенців вороже й упереджено. Такі відомості містять результати моніторингу, проведеного учасниками проекту «Крим-SOS». Експерти відзначають зростання дискримінації щодо вимушених переселенців, і прогнозують, що ця проблема з часом може посилитися.
«В останні три тижні до нас стали звертатися переселенці, які стикалися з негативним ставленням з боку місцевого населення, – розповіла у коментарі для Крим.Реалії координатор київського офісу проекту Крим-SOS Ірина Доценко, – ми ухвалили рішення провести моніторинг на тему дискримінації. Для цього ми користувалися ресурсами бази переселенців, яка у нас є. Також ми контактували з органами влади всіх областей країни, представництвами Мінсоцполітики».
За словами активістки, результати моніторингу показали, що в суспільстві зростають дискримінаційні настрої щодо внутрішньо переміщених осіб. Найбільш уразливими групами є чоловіки, які виїхали із зони бойових дій на Донбасі.
«Є випадки, коли місцеві жителі не приховують своєї злоби стосовно вихідців з Донбасу. Їх звинувачують в розв'язанні війни і пропонують повертатися на схід України і воювати», – зазначила Доценко.
Найбільш частим проявом дискримінації є те, що внутрішньо переміщеним особам відмовляють в оренді житла і прийомі на роботу. Роботодавці обґрунтовують відмову саме тим, що вони є «біженцями». При цьому, за словами активістки, неможливість працевлаштуватися залишається однією з найгостріших проблем, з якими стикаються переселенці. Доценко також зазначила, що в результаті моніторингу стали відомі випадки, коли орендодавці відмовляють у наданні житла тим переселенцям, які не мають стабільної роботи.
Найбільше проблем – від держорганів
За словами Ірини, жителі Криму і Донбасу, які вимушено переїхали в інші регіони країни, своїми силами намагаються працевлаштуватися, всупереч розповсюджуваному стереотипу про те, що вони безкоштовно отримують житло та харчування і не хочуть працювати.
У Києві кримчанам пропонують зарплату, за яку неможливо знімати житло. Крім того, людей працевлаштовують без офіційного оформлення, і є випадки, коли переселенців просто «кидають» і не платять гроші
«У Києві кримчанам пропонують зарплату, за яку неможливо знімати житло. Крім того, людей працевлаштовують без офіційного оформлення, і є випадки, коли переселенців просто «кидають» і не платять гроші. Але, тим не менш, відсоток працевлаштованих переселенців зростає. У київських місцях компактного проживання, за нашою інформацією, на роботу влаштувалися від тридцяти до п'ятдесяти відсотків», – повідомила громадська діячка.
У результатах моніторингу «Крим-SOS» також наголошується, що з проблемами дискримінації стикаються кримські татари, які переселились у Львівську область. Там відсутні мечеті і не створені умови для того, щоб навчати дітей рідної мови.
Також, за словами, Ірини Доценко, останнім часом у ЗМІ почала поширюватися інформація, яка містить упереджене ставлення до переселенців. Найбільш яскравим прикладом є стаття в газеті «Факти», в якій сказано, що переселенці з Донбасу зірвали українських прапор з однієї зі шкіл у Ворзелі. Там же говориться про кримчан, які споживацьки ставляться до допомоги волонтерів і відмовляються влаштовуватися на роботу.
«В результаті з'ясувалося, що насправді український прапор у Ворзелі ніхто не зривав. А нам дзвонили після цієї публікації і звинувачували в тому, що ми допомагаємо кому не попадя», –розповіла Доценко.
Голова кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька зазначила, що внутрішньо переміщені особи найбільше потерпають від дискримінації з боку державних органів.
У пункті реєстрації переселенців на залізничному вокзалі в Києві, наприклад, одразу повідомляють, що місць у Києві немає і не буде, що кримчани мають жити в Криму, а кияни – в Києві, і ніяк інакшеОлександра Дворецька
«У пункті реєстрації переселенців на залізничному вокзалі в Києві, наприклад, одразу повідомляють, що місць у Києві немає і не буде, що кримчани мають жити в Криму, а кияни – в Києві, і ніяк інакше», – обурилася правозахисниця.
Крім того, за словами Дворецької, переселенцям доводиться довго чекати отримання соціальних виплат і пільг. Активістка вважає, що це говорить про нерівноцінне ставлення держави до своїх громадян.
Тим не менш, громадські активісти відзначають, що громадськість в основній своїй масі толерантно ставиться до внутрішніх переселенців, а випадки дискримінації поки одиничні. Однак, їх кількість постійно зростає.
Стане гірше з початком навчального року
В секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини підтверджують факти упередженого ставлення до вимушених переселенців, але кажуть, що поки з подібними скаргами до них ніхто не звертався.
«Всю інформацію на цю тему ми черпаємо з новинних ресурсів та соціальних мереж. Ми реагуємо в тих випадках, коли інформації достатньо чи, принаймні, можна зв'язатися з людиною для уточнення», – зазначив заступник начальника управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергій Пономарьов.
Представник Омбудсмена припустив, що переселенці не звертаються до них зі скаргами на дискримінацію в зв'язку з тим, що при вимушеному переїзді в інші регіони вони стикаються з масою проблем, кожна з яких вимагає термінового вирішення. Питання дискримінації в такому випадку відступають на другий план.
«Крім того, часто у людей просто немає доказів чи, у зв'язку з низькою поінформованістю про те, що таке дискримінація, вони сприймають упереджене ставлення до себе, як належне», – припустив Пономарьов.
Експерти також відзначають зростання дискримінаційних настроїв щодо внутрішньо переміщених осіб. Директор Центру дослідження суспільства Тарас Доронюк зазначив, що в медіа стали показувати переселенців, як людей, що претендують на отримання благ, на які вони не мають право претендувати.
Ніхто не акцентує уваги на тому, що це такі ж громадяни України, які були змушені переїхати на іншу територію. Вони мають такі ж права, як і всі іншіТарас Доронюк
«При цьому ніхто не акцентує уваги на тому, що це такі ж громадяни України, які були змушені переїхати на іншу територію. Вони мають такі ж права, як і всі інші», – зазначив Доронюк.
Експерт припустив, що випадки упередженого ставлення до переселенців значно почастішають у вересні, коли почнеться навчальний рік в школах та університетах, а також закінчиться сезон відпусток.
«Вже почали виникати уявлення про те, що внутрішньо переміщені особи не відповідають якимось культурним нормам, які є загальноприйнятими для того чи іншого регіону. Цей посил циркулює і вганяє цих людей в стереотипні рамки, з яких потім важко вибратись», – зазначив аналітик.
Доронюк не виключив того, що з часом дискримінація відносно переселенців може перерости в масштабні конфлікти. На його думку, щоб уникнути цього держава має повноцінно виконувати свої функції у частині надання соціальних благ і послуг жителям Криму та Донбасу, які змушені були залишити свої будинки. Також експерт вважає, що одним з ефективних методів боротьби з дискримінацією можуть стати інформаційні кампанії з боку громадського сектора.
