Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у четвер, 28 серпня, представляв українську делегацію на інавгурації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана в Анкарі. Як уже повідомлялося, очолювати цю делегацію мав сам президент України Петро Порошенко, який також планував провести зустріч з новим главою держави. Однак змушений був буквально зійти з трапа літака через повідомлення про різке загострення ситуації на сході України внаслідок російського вторгнення. Тому представляти Україну було доручено Мустафі Джемілєву. Він поділився з Крим.Реалії враженнями і результатами поїздки.
– Мустафа-ага, Ви були уповноважені очолювати офіційну делегацію України на інавгурації президента Туреччини. Які цілі перед Вами були поставлені президентом України?
– Ніяких особливих цілей не було. Так вийшло, що в останню хвилину ускладнилася ситуація на кордоні України та Росії, і Петро Порошенко змушений був з аеропорту повертатися назад. А через те, що ми мали їхати разом, він мені сказав представляти його на інавгурації.
– Чи вдалося Вам поспілкуватися з президентом Туреччини або призначити дату окремої зустрічі з ним?
– Там було багато народу. Дванадцять президентів приїхали, прем'єр-міністри, політики. Було стовпотворіння. Він (Ердоган – ред.) підійшов до мене. Я йому сказав, що президент України йому передає вітання. Він відповів, що зателефонує Порошенкові. Напевно, вчора або сьогодні вже мав йому зателефонувати. Президент запитав, коли я відлітаю. І я попросив призначити з ним зустріч окремо. Він погодився.
– Дата і місце зустрічі були призначені?
– Ні. Поки що це просто домовленість її провести.
– З ким ще Вам вдалося поспілкуватися?
– З депутатами, представниками уряду Туреччини. Всі питали, як ситуація в Криму і чим йому може допомогти Туреччина.
– Про що говорили?
Я обговорював питання про те, що турецькі літаки, як і раніше, сідають у Сімферополі. Хоча це заборонено у зв'язку з російською окупацією
– Я обговорював питання про те, що турецькі літаки, як і раніше, сідають у Сімферополі. Хоча це заборонено у зв'язку з російською окупацією. Українська влада не давала на це дозволу. Мені сказали профільні чиновники, що за документами це турецьке авіасполучення значиться як «Анапа – Стамбул». Мені пообіцяли перевірити, чи дійсно ці літаки сідають у Сімферополі. Також я говорив з турецькими керівниками про торгові судна. Я назвав кілька турецьких кораблів, які останнім часом заходили в кримські порти. Але мені сказали, що вони давно продані росіянам, тому відповідальності за них Туреччина не несе. Виявляється, на цих судах не змінили маркування, вони продовжують ходити як турецькі. Так мені пояснили.
– Чи виправдалися Ваші очікування від поїздки?
– У цілому так. Такої тисняви я, щоправда, не чекав. Якби я приїхав один, мені б вдалося більше часу поспілкуватися з Реджепом Ердоганом.
– Сьогодні Туреччина багато в чому залежить від Росії. Які зміни, на Ваш погляд, необхідні, щоб стати менш залежними від неї? Які виклики сьогодні у зв'язку цим стоять перед Реджепом Ердоганом?
Сьогодні торговий оборот з Росією складає близько 50 мільярдів доларів на рік. Це великий дохід для Туреччини
– Треба збалансувати енергопостачання. У Туреччині велика залежність від російського газу. Також торговий оборот із Росією дуже великий. Якби товари Туреччини були більш відкритими для Європи, щоб товари йшли в інші країни, а не до Росії, то ця залежність була б набагато меншою. Сьогодні торговий оборот з Росією складає близько 50 мільярдів доларів на рік. Це великий дохід для Туреччини.
– Наскільки питання Криму зараз на порядку денному в Туреччині? Чи центральною темою все ж є ситуація на сході України?
– Туреччина так само, як увесь світ, стежить, щоб цей конфлікт на сході України не переріс у глобальний конфлікт. Але Крим для Туреччини є особливим регіоном, тому що на її території живе велика кримськотатарська діаспора. До речі, її представники з українськими прапорами прийшли в аеропорт зустрічати президента Порошенка. Але коли стало відомо, що він не прилітає, це вітання дісталося, відповідно, і мені теж.
– Як бачать собі майбутнє Криму турецькі політики і державні діячі, з якими Ви спілкувалися?
– У першу чергу, вони бачать його з відновленим українським статусом. Вони в цьому питанні єдині. Також вони розраховують на створення кримськотатарської територіальної автономії у складі української держави. Вони сподіваються все-таки напоумити Росію. Турецька громадськість, наприклад, дуже активно виступає проти того, що «влада» Криму забороняє в'їзд Джемілєву і Чубарову. Вони просять не випробовувати їхнє терпіння.
