Ліля Пальвелєва
У Москві відбувся вечір солідарності з політв'язнями Криму – українським кінорежисером Олегом Сенцовим і екологом Олександром Кольченком. Разом з іще двома молодими людьми в травні цього року вони були затримані ФСБ Росії в Криму і незабаром етаповані до Москви. Всі четверо підозрюються в тероризмі.
Вечір підтримки Олега Сенцова та Олександра Кольченка відбувся в Центрі творчих індустрій «Фабрика». Минулого разу збиралися в червні в правозахисному центрі «Меморіал». Тоді теж показували фільм Сенцова «Гамер» і теж розповідали про двох лефортовських в'язнів. Сенцова і Кольченка підозрюють у підготовці терактів у Криму, що загрожує покаранням аж до 20 років позбавлення волі. Останніми новинами ділиться сестра Олега Сенцова Наталія Кочнєва:
– Ми з Олегом спілкуємося тільки через адвокатів, а недавно я йому надіслала листа, от не знаю поки, дійшов чи не дійшов. Там були проблеми з листуванням, Олегу не передавали листи довгий час. Однак після того, як члени Громадської спостережної комісії підняли це питання, просто оптом стали приходити. І все-таки мені зручніше з ним через адвокатів спілкуватися. Олег тримається, вірить у краще. Написав в ув’язненні сценарій. Про що він, я поки не знаю, ось чекаю відповіді.
– Чи відомо, як поводяться з цими чотирма в'язнями?
– Вони всі утримуються окремо. Особисто від Олега скарг не надходило. Там був у камері з ним якийсь дивний «пасажир», але вдалося домогтися того, щоб вони прибрали цього товариша незрозумілого. Не скаржиться. Але співкамерників дуже часто змінюють, сьогодні він вже може з кимось іншим сидіти.
Наскільки мені відомо, Порошенко з Путіним розмовляв з приводу обміну наших ув'язнених на їхніх. Поки все в дуже підвішеному стані. У нас президент, може, і пообіцяє, але не знаю, як на нього потрібно натиснути, щоб він якось зрушив цю справу. Судячи з усього, на наших російських людей, тих, хто в полоні в Україні зараз перебуває, глибоко плювати, і при такій позиції, звичайно, обмін малоймовірний.
– На що ж ви в такому випадку покладаєте надії?
Сподіваюсь на зміну політичного курсу в Росії або на Європейський суд з прав людини
– Відверто кажучи, або на зміну політичного курсу в Росії, або на Європейський суд з прав людини, який на 99 відсотків ухвалить рішення, що його треба відпустити. Але, перш ніж це відбудеться, нам потрібно пройти всі кола пекла тут, в Росії, інакше вони не можуть взятися за цю справу.
– Є у вас якесь пояснення, чому були затримані саме ці четверо?
– Щиро вважаю, що просто треба було «зрубати зірочок» на погони, по-швидкому відзвітуватися, поставити галочку тощо. Їх там просто понахапали. Впевнена, що в ФСБ не знали, хто такий Олег Сенцов. Він не казав, що він кінорежисер на Майдані, там не знали, хто він такий. Для нього це не мало значення в той момент. Якби співробітники ФСБ знали це, я думаю, вони б і близько не підійшли, якби вони припускали таку бучу. Я думаю, що це випадкові жертви, на їхньому місці міг опинитися будь-який інший незгодний, – вважає Наталія Кочнєва.
До того як Олег Сенцов став активним діячем так званого «автомайдану», він встиг зняти дебютний ігровий фільм «Гамер». Про цю стрічку розповідає кінокритик Лариса Малюкова:
– Я побачила «Гамер» на одному з міжнародних фестивалів у Німеччині, у нього було велике фестивальне життя, і на фестивалі в Ханти-Мансійську фільм отримав навіть приз критики. Тобто це картина, яка прийнята європейською кіноспільнотою дуже серйозно, хоча Олег не має професійної освіти. Іноді якісь важливі речі можуть сказати люди, які розуміють більше життя, аніж кіно. Він – представник нового покоління українського кіно. У цих картинах захоплююче поєднання неофітства і водночас внутрішнього чуття кіномови. У Сенцова дуже цікава робота з непрофесійними акторами, створення атмосфери вулиці, такого похмурого часу. Картина оманливо проста, вона начебто б про третю реальність, занурення в комп'ютерні ігри. Але справа в новому герої – герої покоління, якого Олег дуже здорово відчув і багато в чому передбачив. Сьогодні це ще більш реалізується в соцмережах, куди люди йдуть у пошуках себе, свого кола, помиляються, дратуються, але вони шукають себе. Це відторгнення тієї реальності, яка оточує людину молоду, спроба знайти себе через екран монітора.
Кінематографісти не зовсім мовчать. Зараз триває Венеціанський фестиваль, і європейські кінематографісти висловили підтримку Олегу Сенцову. Однак у «Фейсбуці» Кирило Серебренников написав: «Ну, добре, що робити... Хтось навіть говорить щось, але це все марно». Мені здається, що це не зовсім так. Найнеправильніше в цій ситуації – мовчати. Мені дуже подобається точка зору Людмили Улицької, яка на питання, що зараз робити в незрозумілій всім ситуації, каже: не важливо «що», але робити. Це єдино можливий шлях, у всякому разі, для себе самих.
Як повідомили на вечорі в Центрі «Фабрика», незабаром має з'явитися ще один фільм, документальний, під назвою «Вигаданий вирок». Обіцяють, що ця, присвячена Олександру Кольченку, стрічка буде доступна в інтернеті. Герой фільму – антифашист, який до того ж активно співпрацював із молодіжним рухом «Екологічна ініціатива Крим». Серед організаторів вечора – член організації допомоги політв'язням «Анархістський Чорний Хрест – Москва» Ольга Мирясова. За її словами, Олександр Кольченко брав участь у найрізноманітніших проектах – від прибирання сміття в заповідниках до протестних заходів:
– Зокрема, аж до приєднання Криму до Росії там йшла активна боротьба проти будівництва глибоководного порту. Остання така акція мала відбутися в березні, але тут прийшли «зелені чоловічки». А до цього була кампанія проти будівництва терміналу на Чорному морі в Севастополі. Тобто Крим стикався з проблемою промислового освоєння курортних територій.
Саша був студентом факультету географії. Точніше, він ним залишається досі. У мене лежить довідка, в якій написано, що дата закінчення сімферопольського університету у нього – 2017 рік. Сумно дивитися на цей документ, тому що велике питання, чи отримає він у цей рік диплом. Саша з бідної сім'ї, його мама працює продавцем. Тому так важливо на нашому вечорі, тут, у Центрі «Фабрика», продовжити збирати пожертви на підтримку Олександра Кольченка та Олега Сенцова. Ці гроші призначені для оплати роботи адвокатів, – каже Ольга Мирясова.
