Львів – Після окупації Криму Львів став притулком для багатьох кримчан. З милого Півдня України на материк переселилися 15 тисяч жителів півострова. Половина з них – кримські татари. Багато хто з них відчувають неможливість розвитку своєї культури в російських умовах, а тому намагаються розвивати її ззовні, залишаючи Батьківщину. Один із заходів, присвячених розвиткові кримськотатарської культури в Україні, розпочався в суботу в західній столиці України.
Кримськотатрські та українські громадські активісти, а також художники відкрили програму фестивалю кримськотатарської культури в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаю. Програма почалася з обговорення викликів, що постали перед традиційною кримськотатарською культурою в умовах російської окупації півострова.
Співорганізатор фестивалю Ульвіє Аблаєва побоюється, що кримськотатарська культура перестане існувати в Криму. «Сусідня держава окупувала нашу Батьківщину і найстрашніше навіть не факт окупації, а найстрашніше те, що духовні цінності виводяться за межі півострова. Відомо, що якщо немає культури, то немає народу», – каже Аблаєва.
Розвиток кримськотатарської культури на півострові ускладнений ще й тому, що в Криму стало неможливо продовжувати співпрацю з міжнародними фондами.
Координатор ресурсно-інформаційного центру «Козьайдин» Зарема Хайредінова зазначила, що кримські громадські організації, які не бажають перереєструватися відповідно до російського законодавства, не можуть продовжувати свою роботу на півострові.
Художник-кераміст Рустем Скібін вважає, що в Криму згортається все, що пов'язане з розвитком мови та культури кримських татар. «У російських умовах розвиток апріорі неможливий. Консервація мистецтва – теж не варіант. З Криму щось презентувати або створити щось в Криму не виходить», – каже Скібін.
Кримськотатарська співачка Афізе Юсуф-кизи вважає, що попри все, кримським татарам необхідно залишатися в Криму. «У нас немає зброї, щоб протистояти тому, що є. Але ми повинні протестувати психологічно. Для цього треба залишатися в Криму. Бо, наприклад, я на каналі АТR вже більше року знімаю майстер-класи з кримськими майстрами і ніхто до мене не прийшов і не казав, що я не буду цього робити», – розповідає Юсуф-кизи.
Однак Рустем Скібін, погоджуючись з Юсуф-кизи, підкреслює, що через півроку кримчанам без російського паспорта доведеться або платити штраф, або приймати російський паспорт. «Завтра ми не зможемо виїхати з Криму, то як ми зможемо розвивати свою культуру?» – риторично запитує Скібін.
Активісти побоюються і того, що російська влада може заявити про 90-денний термін перебування на півострові для тих, хто відмовився від громадянства Росії. «Ми – як між молотом і ковадлом», – каже Зарема Хайредінова. Тому, згідно з її думкою, необхідно створювати бренд кримськотатарської культури як усередині, так і за межами Криму.
Організатор фестивалю Таміла Ташева відзначає, що проводячи подібні заходи, кримські татари вже створюють свій бренд. На думку Ташевої, за п'ять років проведення фестивалів, культура кримських татар стала більш впізнаваною у світі. «Особливо, на жаль, після анексії Криму Росією. Зараз є великий попит на кримськотатарську культуру і традиції. Якщо кожен рік у нас були проблеми з проведенням фестивалю і ми довго шукали фінансування, то цього року, фактично, вже нас шукали і пропонували нам допомогу. Фестиваль розвивається», – зазначає Ташева.
На її думку, якщо зараз не пропагувати кримськотатарську культуру, то вона може і зовсім зникнути. «Кримськотатарську культуру намагаються повністю розчинити. Намагаються її зробити просто татарської культурою, а це не так, тому що кримські татари – це етнос, який сформувався на території Криму і слово «татари» не є самою назвою кримських татар, а правильно їх називати «киримли», тобто кримці. Просто зараз не час робити такий якийсь ребрендинг кримських татар, бо у всіх міжнародних документах, моніторингових звітах, скрізь фігурує назва кримські татари», – пояснює Ташева.
На думку організатора, ті діячі культури, які виїжджають на материкову частину України, мають більше можливостей для того, щоб розвивати і пропагувати кримськотатарську культуру в Україні та світі.
Проте за словами ще одного організатора фестивалю Аліма Алієва, Путін якраз таки найбільше хоче, щоб кримські татари виїхали з Криму. «А якщо вони виїдуть, то ми втратимо нашу автономію. Для кримських татар це не просто окупація території, це окупація ментальності», – підкреслює Алієв.
Однак організатор переконаний, що в кризові часи культура всупереч усьому розвивається. «Коли є зовнішній опір, це допомагає бути в тонусі. Я сподіваюся, що з кримськотатарською культурою теж так буде. У нас є дуже багато молодих ініціатив. І під російським окупаційним тиском ці ініціативи будуть ще активніші», – сподівається Алієв.
Фестиваль кримськотатарської культури проходить у Львові вже вп'яте. Цього року його організаторами виступили Спілка кримських татар міста Львова, Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський Гай» та історико-краєзнавчий музей міста Винники.
На святі кримськотатарські та українські майстри презентували свої роботи в області гончарного мистецтва, вироби з кераміки та національну вишивку. На сцені виступили національні виконавці та звучали народні пісні.
