Доступність посилання

ТОП новини

Ахтем Сейтаблаєв: «Аксьонових і Костянтинових не стане, а кримськотатарський народ залишиться»


Ахтем Сейтаблаєв

Київ – На телеканалі «1+1» скоро з'явиться нове ток-шоу під назвою «Хоробрі серця». Воно буде присвячене людям, які виявили героїзм під час нещодавніх подій на сході України. Ведучим цього проекту стане кримськотатарський режисер і актор Ахтем Сейтаблаєв. Для автора нашумілого фільму «Хайтарма» участь у цьому ток-шоу стане першим досвідом роботи на телебаченні. Раніше творча діяльність Сейтаблаєва була пов'язана тільки з театром і кіно. З Ахтемом наш кореспондент зустрівся в київській «Кінопанорамі», де режисер презентував свій фільм у рамках фестивалю «Тиждень українського кіно на підтримку Олега Сенцова». В інтерв'ю для Крим.Реалії Сейтаблаєв пояснив, чому вирішив спробувати себе на телебаченні, і розповів, як він ставиться до останніх подій, що відбуваються на його Батьківщині – у Криму.

– Ахтем, вам не здається, що в світлі останніх подій, що відбулися в Криму, ваш фільм «Хайтарма» набув нового смислу і значення?

– Як режисерові мені приємно, що у фільму, як ви сказали, з'явилося друге дихання і друге життя. Але як людині, як громадянину України і як кримському татарину, безмежно боляче через те, що цей фільм став дуже актуальним. Коли ми знімали цей фільм, нам не могло наснитися в найстрашнішому сні, що нас наздоженуть відгомони і прикмети подій, про які ми робили кіно. Ми не могли уявити, що ці події в тій чи іншій мірі знову відбуватимуться в Криму.

– Назва вашого фільму в перекладі з кримськотатарської означає «повернення», але в ньому йдеться аж ніяк не про повернення, а навпаки, про вигнання. Чому так?

– Я довго думав над назвою в період написання сценарію чудовим українським драматургом Миколою Рибалком. Але коли я йому запропонував назву «Хайтарма», ми навіть і не сперечалися з цього приводу. Для мене особисто, назва фільму – це стиснений меседж того, про що ти хочеш прокричати.

Які б трагічні події не переслідували наш народ, він буде жити, якщо у народу є хоча б два його представники: чоловік і жінка, які станцюють танець життя

Хайтарма – це танець кримських татар, в основі якого кругові рухи. Він прийшов на територію кримського півострова на початку тринадцятого століття. Його привезли суфійські дервіші, духовний центр яких розташований у Коньї в Туреччині. З часом він трансформувався в танець чоловіка і жінки. Кругові рухи цього танцю означають не що інше, як циклічність точки повернення до життя. Досі суфійські дервіші раз на рік збираються в Коньї, щоб виконати цей танець. Хоча в Туреччині він і не називається Хайтарма.

Власне, назва нашого кіно – це стиснений меседж, який інтегрований в тіло фільму. Це наш крик про те, що, які б трагічні події не переслідували наш народ, він буде жити, якщо у народу є хоча б два його представники: чоловік і жінка, які станцюють танець життя.

– Ви сказали, що анексія Криму і те, що за нею слідувало, нагадує вам трагічні події 1944-го року, коли кримськотатарський народ був депортований. У той же час, багато ваших колег з Росії підтримали політику Кремля щодо Криму. На ваш погляд, чому люди мистецтва підтримують військову агресію?

– З одного боку потрібно сказати, що вони такі ж живі люди, як і представники інших професій. Вони також хочуть жити у великій країні і відчувати себе представниками культури і традицій країни, яка об'єднує людей спільною ідеєю. З іншого боку діячам культури, як нікому іншому, прикро зізнатися в тому, що державна політика, що проводиться керівником їхньої держави, є нацистською. Як можна погодитися з тим, що ти живеш в країні, отримуєш гранти від держави, політика якої є фашистською?

Я читав списки діячів культури, які підтримали анексію Криму. Вони у мене є. Я з величезним жалем виявив в цих списках артистів, які знімалися і в моїх фільмах. Ще з більшою радістю я не виявив там багатьох артистів, яких я мав честь знімати. Таких як Валентин Гафт, наприклад. Він як раз підтримав Україну разом з Олегом Басилашвілі та Лією Ахеджаковою.

Хто має право заходити в наш з вами дім зі зброєю в руках і диктувати нам, як нам тут жити. Це просто протиприродно, тим більше в двадцять першому столітті!

Напевно, багатьма діячами мистецтва рухає величезне бажання відчувати себе центром світу зі своєю місією. Тільки я впевнений, що їх чекає дуже гірке розчарування. Тому що через їхні підписи, їхнє мовчання, або їхню співучасть вмирають люди. Вмирають і російські хлопці, які іноді, судячи із заяв Комітету солдатських матерів Росії, навіть не знають, що вони перебувають на території України. Кого вони тут захищають і від кого? Хто має право заходити в наш з вами дім зі зброєю в руках і диктувати нам, як нам тут жити. Це просто протиприродно, тим більше в двадцять першому столітті! Це додасть до того гіркого розчарування, яке чекає цих діячів культури, особисту провину і особисту відповідальність за те, що проливається кров.

Точної відповіді на ваше запитання у мене немає. Це питання з області громадської позиції та бажання бачити себе в тій чи іншій системі координат. Кожен з нас вибирає свій шлях. Вони, на превеликий жаль, обрали такий. Вони не усвідомлюють, на скільки поколінь вони посварили два народи.

– Розкажіть про ток-шоу «Хоробрі серця» з вашою участю. Чому ви вирішили стати його ведучим?

– Це програма про людський подвиг у всіх його проявах. Безпосередньо, про військовий подвиг, про материнський, про подвиг волонтерів, про подвиг медиків, подвиг дітей. Ця програма базується на історіях, які відбуваються з людьми на війні. Але насамперед це історія про людей, для яких поняття честь, гідність, патріотизм, Батьківщина – це не порожній звук.

Звичайно, всередині цієї програми ми плануємо піднімати дуже гострі і неприємні моменти для владних структур. Ми будемо моніторити дії влади і звітувати перед глядачами і героями нашої програми. Ми будемо робити все для того, щоб отримувати ясні і чіткі відповіді від людей, відповідальних за вирішення тих проблем, які є у наших героїв.

Для мене це важливо з кількох причин. По-перше, тому що я громадянин України. Така програма дозволить виразно, чітко і на належному рівні показати, що в нашій країні є багато людей, подій, вчинків, які дають нам право пишатися Україною. Головним ресурсом нашої країни є люди. Ось ми і хочемо про них розповісти.

Але наша програма базується не тільки на ура-патріотизмі і тотальному вихвалянні. Чимала частина буде присвячена розкриттю багатьох проблем воєнного часу.

Головним ресурсом нашої країни є люди. Ось ми і хочемо про них розповісти

Крім того, для мене дуже важлива ця програма, оскільки вона дає мені можливість діалогу зі своїми співвітчизниками з Криму, з кримськими татарами. Я сподіваюся, що для моїх співвітчизників, що перебувають на анексованій території, буде величезною підтримкою те, що їхній земляк, кримський татарин на одному з центральних каналів їхньої країни, розповідає і про них, і про їхній подвиг зокрема.

– Запуск проекту «Хоробрі серця» – це ваша ідея?

– Ні, це пропозиція керівництва «1+1». Я недовго над ним роздумував. Я прийняв цю пропозицію саме через ті причини, про які я розповів вище. І дуже вдячний керівництву телеканалу за це.

– Чи будуть у вашому проекті з'являтися герої з Криму? Той же Олег Сенцов та інші кримські політв'язні, які заслуговують на звання «хоробрі серця»?

– Так, безумовно. Це будуть сюжети, оповідання, історії про героїв АТО, а також людей, які не перебувають на передовій, але роблять усе, щоб наша країна була цілою, безпечною і комфортною. Тому я дуже сподіваюся, що героями однієї з наших програм будуть і Олег Сенцов й інші кримчани, на яких влаштовують полювання або не пускають до Криму.

– Минулого року ви казали, що збираєтеся зняти фільм про кримську татарку, яка рятувала єврейських дітей під час війни. Коли збираєтеся реалізувати свої плани?

– Я можу тільки мріяти про це. Сценарій написаний. У Державному комітеті у справах кінематографії ми ще торік виграли перший етап літературного пітчингу. На той момент у нас були приватні інвестори, які були готові брати участь у виробництві фільму. Це кримськотатарські бізнесмени з Росії. Але через події, що сталися, вони побоюються брати участь у проектах подібного роду. Тим не менш, я вірю, що зніму цей фільм. Власне фільм «Хайтарма» теж народжувався в досить великих часових проміжках. Я шукав на нього фінансування близько десяти років.

– Також ви говорили, що хотіли б зняти дитячу казку в жанрі фентезі...

– Це була пропозиція Держкіно, але я відмовився знімати цю казку через певні причини. Так, щоб не заглиблюватися в подробиці, ми не знайшли точок дотику з передбачуваними продюсерами цього проекту, які дозволили б говорити, що буде випущений якісний продукт. У мене виникли сумніви з приводу того, що ми його взагалі випустимо. Я звик працювати чесно, і волію, щоб ми керувалися насамперед якістю виробленого фільму, а потім вже усіма іншими нюансами. Тому я відмовився. Але зняти казку я дуже хочу.

– Ваш фільм «Хайтарма» набув дуже важливого культурного і політичного значення для кримських татар. Щоб ви, як дуже авторитетний представник кримськотатарського народу, могли б побажати своїм співвітчизникам, які сьогодні виявилися не в найпростішій ситуації?

– Дякую за ваші слова. Для мене великою честю і відповідальністю є те, що слова «Хайтарма» і «кримські татари» стали амбівалентними. Мені це дає можливість всюди говорити про те, що існує такий народ, як кримські татари, і у нього була непроста історія, яка триває.

Завдяки фільму і нашому героїчному народові, який зараз живе в надзвичайних умовах, у мене є можливість їздити світом і розповідати про наш народ і наші надії.

Ми намагаємося робити максимально для того, щоб Хайтарма – повернення Криму на свою Батьківщину Україну сталося, як можна швидше

Своїм співвітчизникам я дуже хочу побажати стійкості, мудрості і сили. І хочу ще раз нагадати, що наш народ пройшов дуже багато випробувань за останні три століття. Одне з останніх – це життя в рамках Радянського Союзу, де кримських татар не було навіть у списку народів. Не говорячи вже про інші заборони: на в'їзд на Батьківщину, на свою мову, на свою культуру, на свої традиції. Але Радянського Союзу вже немає, а ми є! І фашиста на ім’я Путін теж не стане! Його прихвоснів Аксьонових і Костянтинових, цих манкуртів Ільясових і Теміргалієвих теж не стане! А наш народ буде!

І всім у Криму: і кримським татарам, і українцям, і росіянам, і грекам, і болгарам, і вірменам – всім є місце. У Криму є місце всім, хто живе простими людськими поняттями: мирним небом, родючою землею і добрими сусідами. Тому я ще раз хочу сказати: будь ласка, треба вистояти! Ніхто про вас не забув! Ми намагаємося робити максимально для того, щоб Хайтарма – повернення Криму на свою Батьківщину Україну сталося, як можна швидше.

Ахтем Сейтаблаев о своем новом телепроекте
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:23 0:00

XS
SM
MD
LG