Станіслав Єсипович
Харків'янин Євген Безсонов написав: «...Ми не вбили жодного росіянина, не захопили жодного клаптика чужої землі, не ввели війська на їхню територію, не присвоїли їхні ресурси. Ми просто на один тиждень стали вільною країною. І цього вистачило, щоб Росія оголосила нам війну ОДНОСТАЙНИМ рішенням Ради Федерації і за тотальної підтримки російського населення!!! За що вони нас так ненавидять? За свободу? За те, що по-іншому думаємо? За що ми нагороджені такою лютою і всенародної ненавистю, що війна виправдана в очах росіян?» А одесит Михайло Жванецький сказав: «Вони нам просто заздрять». Після цих цитат – про історію та геологію.
З багатотомної «Історії Росії від найдавніших часів» Сергія Соловйова виходить, що «молодша гілка Мономаховичів», яка почалася від Юрія Долгорукого, дійсно створила свій північно-східний слов'янський етнос, відмінний від етносу Русі-України. Чому він виявився таким відмінним і в чому суть цієї відмінності? Спроби пояснити все «змішуванням» або «розведенням» слов'янської крові угро-фінами і татаро-монголами не витримує серйозної критики. Митрополит Антоній Сурожський говорив: «Бог дав людині найвищу цінність – свободу, але їй залишив право вибору, як цю свободу використовувати – жити вільною або перетворитися на раба». Історики стверджують, що монголи, підкоряючи інші племена і народи, насамперед, за рахунок більш досконалої військової організації, нікому свої цінності не нав'язували – вони обкладали переможених даниною і відходили назад у кочові улуси. Якщо дивитися чисто історично, то все зводиться до системи влади, яка вкоренилася на землях наших предків, – давньоруської вільної і новоукраїнської невільної.
Саме Олександр Невський, оббрехавши брата в боротьбі за владу, вперше привів на свою землю військо монголів, так звану «Неврюєву рать», наслідки якої (за Левом Гумільовим) були жахливіші за навалу Батия
Чому система несвободи, розпочавшись у Володимиро-Суздальській землі, прижилася саме в Московії, серед вихідців з Київської Русі, адже спочатку це були енергійні та вільні люди? Невже воля князівської династії, розквіт якої припав на князювання Андрія Боголюбського, війська якого 945 років тому розграбували і спалили Київ, була визначальною? Боголюбський скінчив погано: його зарізали власні бояри, але насадження несвободи продовжив онук Ярослав Всеволодович, почавши боротьбу з Великим Новгородом. У квітні 1216 року відбувся Липецький бій – приклад масового взаємного знищення наших предків, коли через амбіції князів Володимирських син йшов на батька, а брат на брата. Новгород-Смоленські полки під керівництвом галицького князя Мстислава Удатного розгромили Володимиро-Суздальські. Два сини Ярослава Всеволодовича, князі Андрій і Олександр, разом їздили в Золоту Орду, вивчали її устрій, але вибрали різне: один – свободу, другий – систему влади, яка формує рабів. Саме Олександр Невський, оббрехавши брата в боротьбі за владу, вперше привів на свою землю військо монголів, так звану «Неврюєву рать», наслідки якої (за Левом Гумільовим) були жахливіші за навалу Батия.
У Новгороді, як і в містах споконвічної Русі з їхніми багатовіковими слов'янськими традиціями, права князя врівноважувалися, обмежувалися і доповнювалися правами органу місцевого самоврядування – міського віче. У питаннях свободи і демократії, розвиваючи закони «Руської правди» Ярослава Мудрого, Новгород посідав особливе місце – тут упродовж ІХ-ХІV століть проходили активні етногенетичні процеси з формування окремого етносу, які потім були грубо перервані Московським князівством.
Невже воля навіть найвидатнішої князівської династії може так кардинально змінити життя людей, чи діють ще якісь, невідомі нам чинники? Проаналізуємо геологічну обстановку в тій частині Європи, на якій проживають росіяни та українці.
Розглянемо фрагмент тектонічної карти Євразії, представленої на малюнку, – негативними значеннями в метрах позначений рівень кристалічного фундаменту від рівня моря. Звернемо увагу на області Балтійського і Українського щитів, з'єднаних Білоруською сідловиною, що має рівень вище –1000 метрів. До Українського щиту примикає Воронезька антекліза (пологе підняття земної кори), яка також має рівень вище – 1000 метрів. На схід від цієї зони, аж до Урало-Каспійської дуги, розміщена область опущеного кристалічного фундаменту з відмітками нижче – 1000 метрів, з аномальними значеннями для Московської і Прикаспійської синекліз (пологі прогини земної кори).
Всі згадані геотектонічні елементи входять до різновікового фундаменту Євразії і мають різну геодинамічну активність – одні піднімаються, інші опускаються. Найбільш активні області підйому – Балтійський та Український щити, які почали утворюватися 4 мільярди років тому, під дією висхідних потоків високоенергетичної мантійної речовини. Вони виведені на денну поверхню та активно руйнуються екзогенними процесами. Білоруська сідловина і Воронезька антекліза також розташовані в областях висхідних потоків, але меншої інтенсивності. Синеклізи або западини розміщені в місцях нисхідних енергетичних потоків, і саме тому вони опускаються, накопичуючи багатокілометрові товщі осадових порід. У Московській синеклізі це три кілометри, а в Прикаспійській – 15-20.
За даними видатного російського геолога Володимира Білоусова, стабільне опускання в межах Московської синеклізи зафіксоване впродовж останніх 650 мільйонів років. Воронезька антекліза (або кристалічний масив), за даними буріння і геофізики, становила одне ціле з Українським щитом, утворюючи Українсько-Воронезький звід, а 350 мільйонів років тому ці структури відокремилися одна від іншої Дніпровсько-Донецьким прогином. Згідно з наведеною схемою, розділимо області висхідних і низхідних потоків енергії умовною лінією, яка в цілому збігається з поверхнею кристалічного фундаменту – мінус тисяча метрів. Вона пройде від південних схилів Українського щита північним берегом Азовського моря до Ростова-на-Дону, далі на північ обігне Воронезьку антеклізу і через Калугу – Смоленськ – Вітебськ вийде до Новгорода, Архангельська і далі – на Балтійський щит. Західний кордон висхідних потоків умовно можна провести від південного виступу Балтійського щита до міста Рига і далі по лінії – 1000 метрів до південного схилу Українського щита.
Ось ми і розділили області висхідних і низхідних потоків енергії в центральній частині Євразії. Так вийшло, що в області висхідних потоків потрапили держави Скандинавії, Прибалтики та Київської Русі – від Новгорода до Галича, а в нисхідні – князівства Північно-Східної Русі (Володимиро-Cуздальское, Московське, Ростовське). Доводиться констатувати, що області висхідних і нисхідних потоків енергії, які виділяються за геологічними даними, можуть мати вплив на розвиток і життя людських етносів, піднімаючи їхню духовну енергію або пригнічуючи її. Саме дією депресивної енергетичної воронки можна пояснити й поняття «безвиході» того чи іншого етносу, за Венедиктом Єрофеєвим. В області висхідних потоків у межах Воронезької антеклізи розміщена значна територія нинішньої Російської Федерації.
Який етнос там проживає, Русі-України чи Росії? Ось що писав на початку ХХ сторіччя антрополог, етнограф і археолог, професор Петербурзького університету Федір Вовк: «Український дім під акуратним дахом, живописно оточений деревами і кущами, є однією з головних і найбільш виразних етнографічних рис українського народу. Залишаючись незмінним у своєму загальному вигляді, характерні українські будинки тягнуться широкою смугою через всю середню і південну Україну, від підніжжя Карпат на схід до Орловської, східних частин Курської та Воронезької губерній, де раптово, без найменшого переходу межують з темними великоруськими будинками, з покрівлями на два схили і без найменшої присутності садків або взагалі будь-якої рослинності, яка б оточувала будівлю».
Повернувши столицю з Санкт-Петербурга до Москви, більшовики створили радянську імперію зла, винищивши цілі покоління власного народу голодом, розрухою, концтаборами
Який вплив на історичні процеси могло мати депресивне енергетичне поле Московської синеклізи? Сергій Соловйов виділяє два періоди – ДО і ПІСЛЯ Петра І. Важкий, смутний час Московського царства з його перемогами і поразками змінився петровськими реформами, але головне – перенесенням столиці в Санкт-Петербург. Керівний центр держави був винесений за межі Московської синеклізи, виникла Російська імперія, яка була відносно прогресивним явищем ХVIII-ХІХ століть. За тим же Соловйовим, можна простежити дію енергетичного поля на особистість окремої людини. Цар Іван Грозний правив півстоліття, і за перші 15 років зробив багато корисного для своєї держави. Повернувши столицю з Санкт-Петербурга до Москви, більшовики створили радянську імперію зла, винищивши цілі покоління власного народу голодом, розрухою, концтаборами. Успіхи Китаю в наш час показують, що міг бути й інший шлях розвитку Російської імперії після 1917 року, якби центр держави не опинився в Московській синеклізі. Необхідно погодитися з Ігорем Чубайсом: в наші дні закінчується тупикова петля радянського розвитку Росії, і вона набуде зовсім нової якості. Якою вона буде, залежить від самих росіян.
Станіслав Єсипович, доктор геологічних наук, співробітник київського Центру аерокосмічних досліджень Землі НАН України, автор монографії «Історія планети Земля – пульсуючий розвиток під дією космічного пресингу»
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
