«Багато споживаємо і дуже багато треба». Скільки ще Крим проживе за гроші Москви?

2025-го анексований Крим буде дотаційним регіоном. Не зможе він прогодувати себе й у наступні роки. Такі показники внесено до закону про «Бюджет Криму» на три наступні роки, затверджений російською владою Кримського півострова. Фінансова самодостатність Криму та профіцитний бюджет були в топі обіцянок на початку російської анексії Криму в 2014 році. Чому це не справдилося за десятиліття і чого чекати далі, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.

У російських реаліях бюджет Криму щороку на 70-80% покривають безоплатними надходженнями з Росії. Багаторічні спроби місцевої влади залатати бюджетну «дірку» успіху не мали. Кримчанам довгі роки пропонували «трошки почекати». А в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну чиновники все ж таки визнали: прогодувати себе Кримський півострів не зможе ще кілька років.

«Діряві» перспективи

Головний кошторис Кримського півострова буде дефіцитним як мінімум протягом трьох найближчих років. Це випливає із закону «Про бюджет Криму на 2025 рік та на плановий період 2026 і 2027 років», затвердженого підконтрольним Москві кримським парламентом.

Згідно з документом, у 2025 році доходи бюджету Криму становитимуть 229,5 млрд рублів, а витрати – 233,6 млрд рублів. Тобто для профіциту не вистачає 4,1 млрд рублів.

Збережеться дефіцит також у 2026 та 2027 роках – більш ніж сім млрд рублів (по 3,6 млрд щорічно, згідно з бюджетними показниками).

Виходячи з бюджетних параметрів, Крим у найближчі три роки «з'їсть» 380 млрд рублів із федерального бюджету РФ. Зокрема, 2025 року бюджет півострова поповниться 131 млрд рублів безоплатних дотацій РФ. У 2026 році ця сума складе 121 млрд рублів, а в 2027 – 128 млрд рублів.

Тобто, суттєва частина головного кошторису Кримського півострова продовжує залежати від фінансових вливань Росії.

Забезпечувати надходження до кримського бюджету планують за рахунок збільшення податків. Володимир Константинов пообіцяв, що реалізація бюджету Криму в 2025 році зробить регіон «комфортнішим та привабливішим» за рахунок реалізації інфраструктурних проєктів.

Як обіцяного не дочекалися

Російська влада Криму неодноразово обіцяла, що Кримський півострів у російських реаліях стане самодостатнім.

Підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) ще 2014 року обіцяв, що в найближчі п'ять-шість років владі півострова «вдасться переламати ситуацію і не сидіти на шиї у федерального бюджету».

«Потенціал у Криму величезний. Я завжди порівнював Крим із Сінгапуром. Якщо ми правильно зможемо розпорядитися тими ресурсами, які ми маємо, то мене ніхто не переконає, що ми не зможемо в 10-15 разів збільшити доходи бюджету», – заявляв він російському «Интерфаксу».

При цьому Сергій Аксьонов визнавав, що економіці Кримського півострова заважають міжнародні санкції та «дії уряду України». Очевидно, йшлося про припинення постачання дніпровської води до Криму, а також українських товарів.

У 2016 році Дмитро Козак, який тоді був віцепрем'єр-міністром російського уряду, зажадав від кримських чиновників сформувати бездефіцитний бюджет на 2017 рік. Але й ця вимога виконана не була. Натомість з'явилася чергова обіцянка.

«Років за п'ять вийдемо на бездотаційний бюджет, коли вже й Кримський міст буде збудовано, і економіка запрацює на повну силу. Наразі ж транспортна логістика не дозволяє повною мірою реалізувати промисловий потенціал Криму», – заявляла на той момент голова Мінфіну російського уряду Криму Ірина Ківіко.

Але цей прогноз не справдився, навіть коли російський міст через Керченську протоку збудували і почали використовувати для логістики з РФ у кримському напрямку та назад.

«Багато грошей споживаємо і дуже багато ще треба»

Жити відповідно до доходів у Криму, згідно з черговою обіцянкою місцевих чиновників, мали з 2023 року. Так розраховували без урахування повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 2022 року.

Російські та українські експерти ще тоді ставилися до такої перспективи скептично, наголошуючи, що Крим від радянських часів ніколи не забезпечував себе самостійно.

За умов російської війни з Україною Володимир Константинов визнав: Кримському півострову доведеться жити за рахунок російських фінансових вливань ще п'ять років.

«Крим – глибоко дотаційний регіон. Приблизно 30% бюджету, можливо, трохи більше, ми заробляємо самі. І ми виходимо на параметри формування бюджетних складових уже російського формату. Якби ми жили за українськими мірками, як це було до 2014 року, то ми вже давно були б не дотаційним регіоном. Ми дуже багато грошей споживаємо, і нам дуже багато грошей ще треба, і треба буде наступні п'ять років. Уся наша інфраструктура має бути приведена в стан – тепер уже можна точно говорити – однієї з найкращих у Росії», – сказав він.

Тотальною залежністю Криму від федеральних дотацій незадоволені, зокрема, в проросійській спільноті, яка вітала анексію півострова у 2014 році.

«Федеральний бюджет мусить фінансувати бюджет Криму, якщо я не помиляюся, на 75%. І що це за бюджет Криму, який залежить повністю вже на 11 році від федерального бюджету? Крим, звісно, розвиватиметься, рухатиметься вперед під різні федеральні програми. Але ви подивіться на якість розвитку Криму. Тут виникають величезні питання. Якісного розвитку, щоб Крим став «лялечкою», у них (російської влади Криму – КР) просто не виходить. Для цього треба мати інші мізки, освіту та освіченість. Я не бачу перспектив для якісного та системного розвитку Криму. Тут навіть спортивні майданчики не можуть зробити добре. Тут роблять «Мерседес», а отримують автомат Калашникова», – зазначає блогер із Москви Олександр Сергєєв (Горний), який живе у Криму з 2014 року.

Негативні для бюджету Криму результати пов'язані з тим, що після анексії півострова підконтрольна Москві місцева влада витрачала федеральні дотації на проєкти «вітрини «русского мира», а не реальний сектор економіки, який міг би давати доходи, вважає експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін.

«З 2014 року окупанти намагалися зробити Крим «вітриною «русского мира», а тому використовували для цього відповідні «федеральні дотації та програми», які фактично «йшли в пісок», тобто на масштабні інфраструктурні чи мілітарні проєкти, з відповідним масштабним розкраданням. Але водночас реальний сектор економіки півострова з 2014 року був у стагнації, а за деякими напрямками – у колапсі, окрім спекулятивної піраміди цін на землі та секторі житлового будівництва для колонізаторів. Усі ці «дотаційні кошти», кількість яких з 2022 року суттєво скоротилася, дуже обмежено вплинули на розвиток економіки півострова», – наголосив він Крим.Реалії.

Помилковою він називає й ідеологічне прагнення Кремля зробити з Криму «курортний регіон», що, за його словами, неможливо в умовах ринкової економіки.

Обмеженість «бюджетних доходів» Криму, на думку експерта, зумовлена невеликою кількістю у регіоні потужних підприємств та відсутністю масштабних інвестицій.

«Тому одним з «основних джерел бюджетних доходів» у регіоні тепер називають «податок на дохід бюджетників», забуваючи уточнити, звідки ці доходи мають з'явитися», – каже Борис Бабін.

Російська влада Криму розрахувала бюджет регіону на найближчі три роки. Хоча навіть найавторитетніші експерти не можуть спрогнозувати долю півострова внаслідок російської війни з Україною.

Влада України заявляє про намір домогтися деокупації Криму під час повномасштабного вторгнення РФ.

Федеральна влада скептично дивиться на таку перспективу. Вона вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на нього.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.