Скільки коштує кілограм Батьківщини? Це питання я адресую конкретним особам. Причому, і особами, і особистостями їх назвати язик не повертається. Так, окремі індивіди. Наразі це стосується всіх, для кого влада – це щільна завіса від правосуддя. Для тих, хто продасть все і всім, аби тільки жити безбідно і безкарно.
Один товариш з російського силового відомства, в якому проводили мій допит, сказав, що він усе життя прожив в українському Криму, будучи ярим патріотом Росії. Йому було гидко працювати в Україні, гидка йому демократія, гидка мова та українська культура. Апогеєм його монологу стало наступне: «А Вам, Єлизавето, невже не однаково, де жити? Адже зрозуміла річ, що будь-яка людина хоче жити краще і завжди буде жити там, де їй фінансово та економічно комфортно»(!!!) Ось це, звичайно, слова не хлопчика, але «мужа». Це слова людини в погонах, людини, яка покликана БАТЬКІВЩИНУ ЛЮБИТИ І ЗАХИЩАТИ.
Я відповіла йому, що я, звичайно, згодна, що будь-хто хоче жити в комфорті, але один його створює своїми руками, а інший краде цей комфорт у того, хто його створює і живе в ньому абсолютно комфортно.
Я сказала: «Логіка – залізна! Тобто, якщо завтра Туреччина запропонує більш високі зарплати і пенсії, то ви знайдете в своїй генетиці блискавично османське коріння, виявиться, що ваші діди воювали в Османській імперії, що ви за переконаннями мусульманин, а за таємним громадянством – турок. Що ви нескінченно поважаєте Ататюрка, а Росія так... коротким епізодом пройшла в історії Криму!» І ви знаєте, він навіть не образився. Він задумався. Мабуть, відразу почав мріяти про більш комфортне життя.
Опера, в основному, поводилися зі мною ввічливо. Я розповідала їм історію Криму від скіфів. Розповіла їм про фортецю Кермен-Кир, про Неаполь Скіфський, про Скалуре і Палаке.
Це страшно сказати: «Я візьму собі іншого Бога, бо він багатший». Так само страшно, як сказати таке про свою матір. У кожного з вас є мати. Спробуйте її зрадити. Спробуйте зрадити Бога
«Вибирай Батьківщину» – це не просто девіз. Це світогляд. З таким «кредо» йде у владу ще один товариш. Хочу запитати, але соромлюся: яку мову тепер захищатиме цей моноглот? Адже, як з'ясувалося, він українську давно викорінив з пам'яті, а російська тепер – єдина в Криму. Адже те, на чому він стільки піарився, вже давно з'їдене і випущене у вторинну переробку.
23 роки вони всі жили в українському Криму. Крали, вбивали, віджимали бізнес... Різні бандитські течії й угруповання. І ось вони – в українській владі. Крали, вбивали, віджимали бізнес... І ось тепер вони – в російській владі. Ви все і самі зрозуміли. Я маю на увазі кінцівку – алгоритм. Їм усім все-одно де.
Свою батьківщину не можна вимірювати грошима і на вагу. Любов до Батьківщини, як і до матері, вимірюється вартістю твоєї душі. Вона не купується і не продається. Вона не вибирається у базарному ряду. Вона дана Богом. Вона дана Небесами від народження. Відрікаючись від неї, ти зрікаєшся Бога. Це страшно сказати: «Я візьму собі іншого Бога, бо він багатший». Так само страшно, як сказати таке про свою матір. У кожного з вас є мати. Спробуйте її зрадити. Спробуйте зрадити Бога.
У вас з'явився цей шанс. У неділю на виборах в Криму.
Кожного з нас народила мати. Вона народила тебе і мене в тому місці, в якому дозволив їй зробити це Бог. Подумай про це.
Або люби те, що дароване тобі від народження, або йди на вибори тих, хто хоче відняти у тебе все. А найголовніше – віру!
Ліза Богутскі, кримчанка, блогер, правозахисниця
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
