Jamala: Вірте, що настане мир, і що Крим – це Україна

19 Вересень 2014, 22:00

Денис Веремєєв

Київ – У середині липня у кримськотатарської співачки Джамали вийшов черговий сингл «Чому», написаний нею під враженням від зйомок у фільмі «Поводир». Артистка не хоче залишати своїх шанувальників без новинок, і вже зовсім скоро очікується випуск ще одного диска під назвою «Дякую». Наш кореспондент зустрівся з Джамалою в селищі Затока напередодні її виступу на фестивалі «Джаз Коктебель». В інтерв'ю для Крим.Реалії вона розповіла про нові пісні та зйомки у кіно, а також висловила своє ставлення до подій, що розгортаються в Криму. – Фестиваль «Джаз Коктебель», в якому ви берете участь, вимушено переїхав на територію материкової України. Його нова дислокація – селище Затока нагадує вам Крим? – Це місце мені дуже нагадує селище Малорічинське, звідки я родом. Воно таке ж недоладне, як і Затока. Тут так само наліплені будинки, кіоски, магазини, панує звичайний сільський сумбур. Я в цьому виросла. Сьогодні ось проходила повз низку кафе, і впізнала в одному з них те місце, в якому я працювала і допомагала своєму батькові. У нас теж була маленька кафешка на 3-4 столики, де я подавала їжу і оформляла шашлик, посипаючи його цибулею. – Колись ви виступали на фестивалі «Джаз Коктебель», як починаюча артистка, а сьогодні ви хедлайнер. Які почуття у вас це викликає? <div class="tag_image tag_image5 floatLeft" contenteditable="false" mode="img|expand|79AF82A8-B31A-44AB-B15A-C3730F6B40BF.jpg|5|floatLeft|||1"><img src="http://gdb.rferl.org/79AF82A8-B31A-44AB-B15A-C3730F6B40BF_r1_w268.jpg" /></div> – Різниці ніякої. Першим ти виступаєш або другим, останнім у лайн-апі або за тобою ще хтось грає. Це все така нісенітниця! Головне, що до тебе приходить твій слухач. І приходить глядач, який нічого про тебе не знав. Це найкрутіше в фестивалях! Навіщо туди їдуть люди? Щоб подивитися на музикантів, які утвердилися в твоєму плейлисті, і щоб відкрити для себе абсолютно нових виконавців. – У листопаді виходить у прокат фільм «Поводир», в якому ви зіграли головну жіночу роль. Це ваш дебют в кіно. Наскільки складно далися зйомки? – Звичайно, мені було дуже непросто, тому що всі ставилися до мене, як до новачка. Всі знали, що я – співачка Джамала, але я не актриса. Я не мала ілюзій з приводу того, що раз я знімаюся в кіно, я автоматично стала актрисою. Адже те ж саме і в музиці. Те, що ти даєш концерти, ще не говорить про те, що ти музикант. Для цього потрібно пройти цілий шлях. Мені дуже сподобалося працювати в кіно. Я хотіла б ще зніматися. Це цікаво, і мені приємно, що я зіграла роль саме співачки. Моя героїня в 1932 році була солісткою театру Леся Курбаса. Вона співала джазові стандарти, зустрічаючи іноземні делегації італійців, іспанців і американців. Вона – прикраса будь-якого заходу. Звичайно, фільм не про неї. Фільм про історичну подію – розстріл кобзарів, організований НКВС. Про голод, який був в Україні в 1932 році. Одним словом, дуже непросте кіно. І я рада, що взяла в ньому участь. – Крім того, що вас сприймали як актрису-початківця, що ще було складного на знімальному майданчику? <div class="tag_image tag_image5 floatLeft" contenteditable="false" mode="img|expand|76E0683C-0E71-4742-912B-E65EF6FE8014.jpg|5|floatLeft|||1"><img src="http://gdb.rferl.org/76E0683C-0E71-4742-912B-E65EF6FE8014_r1_w268.jpg" />Кадр із фільму «Поводир»</div> – Так все було складним. Це ж новий для мене вид діяльності. До цього у мене був тільки театральний досвід: я грала Віолетту в опері «Травіата», грала Керубіно в опері «Весілля Фігаро» і Зібеля у «Фаусті». Я знімалася у власних кліпах, але це не має нічого спільного з кіно! Тому що, коли вимикається музика, і на майданчику повна тиша, ти маєш з нуля створити свого героя. Показати, як він жив, що він відчував, як він реагував на ті чи інші події. – До вас надходили нові пропозиції про зйомки в кіно? – Надходили, але я ще не давала згоди. – Чому? – Тому що мене цікавить справжній сценарій і справжні герої. – Вам сподобалося працювати з Джеффом Барреллом? – Він дуже цікава людина. Партнери в цьому кіно – це окрема розмова. Кожен з них допомагав мені. Це, як у музиці. Можна заспівати пісню акапелла – це буде одне відчуття. Але коли ти виконуєш ту ж композицію цілим бендом або з симфонічним оркестром – це зовсім інше, це командна робота. У ній ти не можеш бути кращою, ніж музиканти, це колективна творчість. У кіно те саме. Партнери Джефф Баррелл, Олександр Кобзар, Антон Грін, який грав хлопчика-поводиря, мені дуже допомагали. Коли мені потрібно було грати кохання, Джефф Баррелл був моєю любов'ю. Коли мені потрібно було грати ненависть, я ненавиділа Олександра Кобзаря, оскільки він головний негативний герой фільму. – У вас готується вихід нового синглу. Розкажіть про нього. <div class="tag_image tag_image5 floatLeft" contenteditable="false" mode="img|expand|965E2C0E-B116-4C3E-922A-41AF121EBB61.jpg|5|floatLeft|||1"><img src="http://gdb.rferl.org/965E2C0E-B116-4C3E-922A-41AF121EBB61_r1_w268.jpg" /></div> – Сингл у мене вийшов три місяці тому. Це сингл «Чому», до якого увійшли дві пісні. Перша – «Чому квіти мають очі». Я її написала під натхненням від зйомок у фільмі «Поводир». А друга – «Meni ğamdan azat eyle» – це кримськотатарська народна пісня, яка дуже рідко виконується. Я спеціально об'єднала ці пісні, щоб підкреслити єдність народів, які постраждали від радянського режиму. А зараз я закінчую міні-альбом, який називається «Дякую». До нього увійдуть шість композицій англійською, українською та російською мовами. Взагалі-то я фан цілісних альбомів, в яких все закінчено і є дванадцять і більше пісень. Але зараз я відчуваю потребу слухача своєї музики. Уже минуло багато часу після виходу моєї другої платівки «All or Nothing». Слухачі чекають, і я вже готова дати їм нову музику. Вона інша за текстами, ще більш особиста. Я хочу вийти на новий рівень спілкування зі своїм шанувальником, стаю ще більш відвертою. Там буде пісня про дружбу, де я зачіпаю дуже актуальну зараз тему. Я ставлю запитання: друг ти чи ворог, скажи мені відразу. Це питання можна витлумачити по-різному, зокрема і в політичній площині. – А крім цієї пісні ви торкатиметеся теми політики у новому диску? – Зараз я не хочу говорити про політику. Відповім так: я громадянка своєї країни і співаю про те, що зараз переживаю. – Як часто ви буваєте в Криму? – Останній раз я була там у серпні. Приїхала моя сестра зі Стамбула разом з родиною, приїхала велика кількість родичів. У мене дуже багато сестер, братів, племінників. Кожен день ми сідали за величезним столом і розмовляли. Звичайно, говорили про Крим. Це наша Батьківщина, і, звичайно, ми засмучені тим, що відбувається. Будемо чекати. Я зараз так налаштована. Іншого виходу немає, треба просто чекати. – Чи не плануєте ви провести концерт у Криму, і таким чином підтримати своїх співвітчизників? <div class="tag_image tag_image5 floatLeft" contenteditable="false" mode="img|expand|7C797171-8836-4140-AB7E-13A8266FBBBE.jpg|5|floatLeft|||1"><img src="http://gdb.rferl.org/7C797171-8836-4140-AB7E-13A8266FBBBE_r1_w268.jpg" /></div> – Я завжди намагаюся розповідати про те, що відбувається, говорити про наболіле. Я використовувала виступ на «Новій хвилі», щоб висловити свою громадянську позицію, вийшовши на сцену в гамі кольорів нашого прапора і заспівавши «No War In Ukraine». Але про проведення концерту в Криму, я, чесно кажучи, не думала. Можливо, якщо для цього будуть створені умови, і я відчую важливість цього заходу, тоді так. – Щоб ви побажали кримським татарам, які зараз залишаються на анексованому півострові і переживають нелегкі часи. – Я хочу, щоб ви вірили. Віра насправді дуже сильна штука. Вірте, що все буде добре, що настане мир, що Крим знову буде в складі України. Не втрачайте надії і віри, тому що, як би банально це не звучало, це те, що нас тримає. Мене тримає любов моїх близьких, які зараз перебувають у Криму. Любов до свого дідуся, якому вже 86 років. Він обожнює свій інжир, кожен день поливає його і доглядає. Любов до своїх батьків. Любов до своєї землі. Відкиньте все непотрібне: ненависть, плітки, спроби збити вас з пантелику. Вірте всім серцем, що все буде добре! <div class="tag_image tag_video_plain" contenteditable="false" mode="video|plain|26580142"><img src="http://gdb.rferl.org/8173dc53-2ecc-44f5-9bc7-5856cf037615_tv_w268_h151.jpg" /></div>

ЗВЕРНИ УВАГУ!

Сергій Громенко
Каффа, Солхат і Феодоро між війною та миром

Сторінки кримської історії

Вікторія Веселова
Місце загибелі – Крим
Рудольф Медведь
Кремль «тихо окупує» ООН?

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Redtram new informer 2020 (one news)

Redtram new informer 2020 (vertical three news)

Redtram new informer 2020 (amp pages)

Доступність посилання

ДОЛУЧАЙСЯ!

Jamala: Вірте, що настане мир, і що Крим – це Україна

ЗВЕРНИ УВАГУ!

Каффа, Солхат і Феодоро між війною та миром

Місце загибелі – Крим

Кремль «тихо окупує» ООН?

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ