Київ – «Кримськотатарський телеканал АТR звинувачують в екстремізмі». Таке повідомлення, оприлюднене в середу, 24 вересня, журналістом цього телеканалу Шевкетом Наматуллаєвим на своїй сторінці в Facebook, активно поширюють ЗМІ, а також обговорюють у журналістському співтоваристві, зокрема і в Криму. Крим.Реалії з'ясовували, що загрожує телеканалу і чого у зв'язку з цим очікувати кримчанам.
Згідно з оприлюдненою Наматуллаєвим інформацією, на адресу керівництва телеканалу АТR в середу, 24 вересня, надійшов лист з Центру протидії екстремізму «МВС» Криму. У ньому йдеться про те, що контент телеканалу несе в собі загрозу екстремістської діяльності. «Наполегливо закладає думку про можливі репресії за національною і релігійною ознакою, сприяє формуванню антиросійської громадської думки, навмисно розпалює серед кримських татар недовіру до влади та її дій, що побічно несе загрозу екстремістської діяльності», – цитує журналіст цього листа.
Чого хочуть від АТR
Копію самого листа ні від журналіста, ні від керівництва АТR Крим.Реалії отримати не вдалося. Так, заступник генерального директора телеканалу з інформаційної політики Ліля Буджурова підтвердила факт отримання такого листа з «МВС», однак зазначила, що за наполяганням керівництва каналу не може повідомити ніяких подробиць стосовно цієї теми. Так само, як і надати копію листа.
Водночас, копія документа з'явилася на сайті «Центру журналістських розслідувань».
З документа, підписаного начальником Центру протидії екстремізму «МВС» Криму Олегом Уткіним, випливає, що підозри в екстремізмі відносно АТR базуються на інформації управління Роскомнагляду в Криму і Севастополі. Зокрема, від нього в «МВС» надійшло повідомлення про зміну каналом напрямку свого інформаційного контенту, який нібито опосередковано несе загрозу екстремістської діяльності.
У зв'язку з цим Уткін просить керівництво телеканалу надати договори оренди займаних приміщень, штатний розклад телеканалу і співробітників, які офіційно працевлаштовані на ньому, а також посадові інструкції головного редактора та інших відповідальних за публікацію матеріалів у ЗМІ.
З гендиректором каналу Ельзарою Іслямовою нам поки зв'язатися не вдалося. Її телефон протягом дня був відключений. У той же час, на каналі Крим.Реалії неофіційно пояснили, що небажання розголошувати подробиці цієї історії пов'язане з тим, що керівництво АТR наразі веде переговори з Роскомнаглядом, намагаючись домовитися про вирішення питання без подальшого залучення правоохоронців. «Від цих переговорів залежатиме подальша доля каналу. Тому поки його керівництво не зацікавлене в тому, щоб піднімалася інформаційна хвиля», -– стверджують співробітники АТR.
Цікаво, що лист на телеканал прийшов в акурат до приїзду в Крим керівника Роскомнагляду Олександра Жарова. У середу, 24 вересня, він у Сімферополі зустрічався з самопроголошеним «прем'єром» Криму Сергієм Аксьоновим. Однак згадок про АТR в повідомленнях прес-служб Радміну і Роскомнагляду немає.
В цей же день спілкувався з журналістами і начальник управління Роскомнагляду Криму і Севастополя Сергій Худолей. Він провів прес-конференцію в кримській столиці. Проте ні кримські ЗМІ, ні рупори окупаційної влади жодним словом не згадували про звинувачення на адресу АТR.
Мовчать про це й інформаційні служби «МВС» Криму.
«Екстремізм» – спосіб тиску на неугодних?
Водночас, стаття Кримінального кодексу Російської Федерації «публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, здійснені з використанням ЗМІ» передбачає, зокрема і позбавлення волі до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на період до трьох років.
Відповідні зміни в російське законодавство, що посилюють відповідальність за екстремізм і сепаратизм, були ухвалені Держдумою Росії відразу ж після анексії півострова. І, як вже писали Крим.Реалії, ці зміни виписані так, що можуть рано чи пізно торкнутися не тільки журналістів, що працюють в Криму, але й будь-якого громадянина, який зважиться публічно висловити свою точку зору про окупаційний режим.
Щоб взяти людину на гачок, їй потрібно показати, що стаття на неї вже є. А от питання, чи буде вона приведена в дію, залежить від готовності людини переглянути своє ставлення до подій у Криму
Зрозуміло, навряд чи хтось бажає для себе «перспективи» у вигляді п'яти років позбавлення волі. Саме на цей фактор, на думку юристів і експертів, спирається у своїй політиці російська влада. «Щоб взяти людину на гачок, їй потрібно показати, що стаття на неї вже є. А от питання, чи буде вона приведена в дію, залежить від готовності людини переглянути своє ставлення до подій у Криму. Цю тактику зараз можуть випробувати і на телеканалі АТR – як потужному інформаційному ресурсі, який користується довірою кримських татар. По суті, через нього спробують впливати на всю кримськотатарську спільноту», – зазначають вони.
У цьому контексті слід звернути увагу на періодичну появу в кримських ЗМІ, лояльних до окупаційної влади, згадок про багатьох відомих на півострові журналістів та громадських активістів. Незважаючи на те, що вони ще кілька місяців тому залишили Крим, у багатьох там залишаються рідні та майно. А значить – є, за що зачепити, зокрема і за допомогою вже названих статей КК.
Медіа-юрист українського Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін стверджує, що довести провину журналістів в екстремізмі в сучасних російських реаліях нескладно. «Ми ж усі розуміємо, що в цьому випадку притягнення до відповідальності – це питання не юридичне, а політичне. Тому наскільки швидко і ґрунтовно це відбуватиметься, залежить від волі кремлівських маріонеток. Процедурно запустити статтю «екстремізм» в дію просто – зробити експертизу, а далі через суд», – зазначає він.
Про об'єктивність подібних «екстремістських» справ уКриму можна судити з останніх публічних висловлювань представників його самопроголошеної влади.
