Сімферополь – У Державну думу Росії надійшла законодавча ініціатива кримської «Держради», що пропонує амністію учасникам місцевих мілітаризованих угруповань – так званої кримської самооборони – як за вже вчинені, так і за ще нездійснені злочини. Оскільки «гаряча» фаза використання «самооборони», що активно сприяла російським військам у період окупації півострова, вже позаду, то експерти побоюються, що авансове звільнення «ополченців» від відповідальності має на увазі подальше силове захоплення власності в Криму. Адже саме рейдерські захоплення сьогодні стали однією з головних сфер застосування озброєних «самооборонівців».
Нагадаємо, загони «самооборони» почали активно створюватися в Криму в лютому поточного року, за активної участі російських спецслужб. Наприкінці лютого і в березні вони брали участь у блокуванні адміністративних будівель та українських військових частин поряд з російськими військовослужбовцями, а також використовувалися як механізм придушення невдоволених – противників анексії та проукраїнських активістів. На рахунку «самооборонівців» викрадення людей, силовий вплив і побиття журналістів, незаконні обшуки і затримання. Всі ці дії Кримінальним кодексом як України, так і Російської Федерації трактуються як тяжкі злочини.
Після встановлення російського контролю над півостровом і формування тут офіційних російських правоохоронних структур необхідність в місцевих парамілітарних формуваннях, здавалося б, відпала. Втім, кримська влада і наближені до неї особи знайшли іншу сферу застосування «самооборони». Тому й не поспішають її розформовувати. Сьогодні озброєні люди в камуфляжі є невід'ємним атрибутом розпочатого в Криму переділу власності.
Що погано лежало
Перші прецеденти силового відбирання державного та приватного майна були зафіксовані в Криму вже незабаром після березневого «референдуму». Так, згідно з повідомленнями в ЗМІ, в ніч на 26 березня дві групи озброєних людей у камуфляжі, представляючись «самообороною Аксьонова», зайняли об'єкти державного винзаводу «Лівадія» в Лівадії та в Сімеїзі.
Наприкінці березня прямо зі свого робочого місця був викрадений 36-річний донеччанин Олексій Потапов – директор державного підприємства «Воденергоремналагодження», що експлуатує вітроагрегати в Західному Криму. За словами батька Потапова, викрадачі вимагали перевести гроші з рахунку підприємства на їхні рахунки і переписати вітряні установки заднім числом на їхні підприємства та на них особисто.
Наприкінці квітня був скоєний напад «камуфльованих» осіб на кримський офіс компанії «Укрнафта» у Феодосії. Озброєні люди, які назвали себе «самообороною Криму», вилучили документи і сервери, а також забрали з собою трьох керівників кримської філії компанії. Пізніше стало відомо, що всі АЗС «Укрнафти» в Криму перейшли під управління якогось спішно зареєстрованого ТОВ «Кримойл». І це ще майже за півроку до того, як так зване майно Коломойського в Криму, в перелік якого включили і 18 заправок «Укрнафти», було офіційно націоналізоване рішенням місцевого парламенту.
Після ухвалення в Криму закону, який дозволив примусовий викуп майна, що зацікавив місцеву владу, процес переділу власності пішов куди активніше. Так, 24 серпня було проведене рейдерське захоплення керченського суднобудівного заводу «Залив»: на підприємстві з’явилися озброєні люди, змінили охорону й не допустили менеджмент заводу до робочих місць. А все майно підприємства було оголошене власністю однойменного ТОВ, зареєстрованого напередодні в Москві. Новим генеральним директором «Залива» оголосили представника кримської «самооборони», такого собі Артема Мітрохіна.
Через три дні, 27 серпня, «самооборона» заблокувала офіс компанії «Кримгаз» у Сімферополі та вилучила печатки і документи. Хоча рішення про «викуп» майна «Кримгазу», всіх його необоротних та оборотних активів Радмін Криму ухвалив лише кілька днів по тому – 2 вересня.
3 вересня «самооборона» захопила дирекцію націоналізованого кримською владою Кримського республіканського союзу споживчих товариств «Кримспоживспілка», в структуру якого входять 28 ринків і кілька переробних підприємств. А тиждень по тому «самооборонівцями» були захоплені офіс найбільшого автоперевізника «Кримавтотрансу» та мережа його автостанцій. Теж під приводом націоналізації.
Такі дії влади і спрямовані нею озброєні бойовики викликали обурення навіть у прихильників російської анексії. «Націоналізація має відбуватися відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу РФ і ст. 306 ГК РФ, яка говорить: в разі ухвалення Російською Федерацією закону, що припиняє право власності. Тобто необхідний федеральний закон, якого немає, і тим більше ця процедура не передбачає участь ніяких «самооборон», – написав на своїй сторінці в «Фейсбуці» юрист і проросійський активіст Жан Запрута.
Все незаконне прощаємо
Незаконність як своїх дій, так і дій підконтрольних збройних формувань, прекрасно усвідомлює і сама кримська «влада». Інакше не з'явився б з їхньої подачі проект закону, що дарує індульгенцію за такі діяння.
У четвер, 2 жовтня, в Держдуму був внесений законопроект, розроблений «Держрадою» Криму, який передбачає поправки до федерального конституційного закону «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та міста Севастополя». Ці поправки визначають, що всі дії так званих народних ополченців та інших осіб, узгоджені з кримським керівництвом і вчинені в період з 27 лютого 2014 до 1 січня 2015 року, є «виконаними в стані крайньої необхідності», навіть якщо спричинили заподіяння шкоди або збитків. Виняток становлять випадки, коли дії дружинників були вчинені «з метою збагачення і з інших корисливих мотивів». Причому амністія має поширитися не тільки на тих, хто отримав адміністративні стягнення, але також на підозрюваних і обвинувачених у кримінальних справах і навіть на вже засуджених.
Крім амністії для «самооборонівців» кримська влада пропонує Держдумі визнати «легітимними, правомірними та виконаними з метою забезпечення охорони громадського порядку, захисту інтересів Криму і Севастополя» будь-які «акти представницьких і вищих виконавчих органів влади» республіки і міста Севастополя, а також будь-які «акти, рішення та дії їх посадових осіб».
Такі пропозиції вже викликали обурення юристів і правозахисників, тому що, мабуть, вперше в історії законодавчо закріплюють зняття відповідальності за майбутні правопорушення та злочини. А кримська влада, залишаючи собі такий часовий зазор на майбутнє – на період до 1 січня 2015 року, мабуть, планує ще низку заходів, які не мають нічого спільного із законністю і заздалегідь потребують прощення.
«Процедури, що дозволяє легітимізувати дії кримської влади, не існує – з юридичної точки зору це нонсенс, адже вони навіть не були в складі Росії в той момент (з кінця лютого до середини березня – ред.)», – говорить професор Вищої школи економіки Олена Лук'янова (цитується за «Ведомостями») і додає, що така ініціатива пояснюється невпевненістю кримського керівництва в легітимності своїх дій.
А кримський юрист Жан Запрута побоюється, що ухвалення запропонованих норм дасть «зелену вулицю» подальшим силовим захопленням власності і підприємств. «Ми вже зараз стаємо свідками, як представники «самооборони» в Криму зі зброєю захоплюють цілі підприємства. У вересні так було з «Кримавтотранс» та дирекцією ринків «Кримспоживспілка». Виходить, що ці дії намагаються виправдати за рахунок Держдуми», – сказав він у коментарі виданню «Комерсант».
Проте останнє слово залишається за російськими депутатами. Якщо мотивом їх рішення все ж буде бажання ввести Крим в рамки законодавчого поля, а не зробити його територією свавілля та вседозволеності, то у кримських поправок немає шансів втілитися в життя.
