Доступність посилання

ТОП новини

Кримські переселенці борються за землю на Львівщині


Кримські переселенці у Львові

Львів – За півроку окупації Криму його вимушено залишили 18 тисяч кримчан. З них дві з половиною тисячі переселилися у Львівську область. Більшість з них живуть на орендованих квартирах або користуються гостинністю львів'ян. Свого житла у них немає, а за планом Порошенка Крим вернеться у склад України не раніше 2020 року. А отже, наступні шість років вимушеним переселенцям потрібно буде десь жити. Щоб вирішити цю проблему, кримчанам і воїнам АТО вдалося домовитися із Сокольницькою сільською радою про виділення їм земельної ділянки для будівництва житла. Однак тамтешні 22 гектари землі стали предметом судового розгляду.

Керівник житлово-комунального кооперативу кримчан Рустем Еміралієв вже півроку орендує житло у Львові. «Референдум» вважає фікцією. З його «результатами» не змирився і в березні залишив півострів. Активна проукраїнська позиція Рустема ставить під питання безпеку його перебування на рідній землі. В кооперативі Рустема 45 сімей. Разом з цією групою переселенців він почав пошук землі для будівництва житла. І тут натрапив на старі всеукраїнські проблеми. «Нам у сільській раді відразу сказали, що є земля, але вона рейдерськи захоплена», – пояснює Рустем Еміралієв.

Юрист В'ячеслав Ломброзо розповідає, що земельну ділянку в Сокольниках незаконно передали у власність десяти приватним особам у середині листопада 2013-го.

В'ячеслав Ломброзо
В'ячеслав Ломброзо

«Головне управління Держземагентства у Львівській області ухвалює постанову про те, щоб передати в приватну власність фізичним особам землі по два гектари для сільськогосподарського призначення. Це було в листопаді, тоді як ще в квітні Сокольницька сільська рада затвердила Генеральний план, відповідно до якого ці землі вже були частиною сільради. Крім того, ці землі мають призначення для житлової забудови, але не для сільського господарства», – говорить В'ячеслав Ломброзо.

Поправка про виділення земель сільськогосподарського призначення у власність фізичним особам у положенні про Держземагентства з'явилася недавно. А точніше – за Януковича. Саме положення про Державне агентство земельних ресурсів було затверджене в квітні 2011 року і підписане Сергієм Льовочкіним.

«Проблема в тому, що земельна ділянка, яка є предметом суперечки, вже була в межах Сокольницької ради і мала інше цільове призначення. А ця ухвалена нещодавно шоста поправка передбачає цільове призначення винятково для сільськогосподарських потреб, але не для житла», – розповідає В'ячеслав Ломброзо.

Кримський юрист про житлову проблему переселенців
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:12 0:00
Завантажити на комп'ютер


Юридичні чвари

У липні сільська рада подала позов до Господарського суду. І виграла. Проте один з представників третіх осіб разом з Держземагентством подав апеляційну скаргу. І теж виграв. У відповідь Сокольницька сільрада подала касаційну скаргу. Її розгляд призначили на 25 вересня. Проте засідання відклали, бо суд не сповістив про судове засідання всіх третіх осіб.

В'ячеслав Ломброзо підозрює, що треті особи в цій справі підставні. «Більше того, в Україні ця схема використовується вже не перший раз, на жаль. Не факт, що ці треті особи будуть повідомлені на наступне засідання. Нескінченно це тривати не може, але судячи з усього, справа затягується», – каже Ломброзо.

Режим створював законодавство під себе

Він вважає, що це не тільки юридичне питання, але ще й політичне. «Режим створював законодавство під себе. І то, розуму не вистачило його не порушувачти. Якщо зараз почнеться така практика, що подібні накази будуть скасовуватися, то процес піде в усій країні. Тому що роздеребанювання майже всієї України відбувалося, зкрема за допомогою таких наказів», – стверджує юрист.

На його думку, проблема полягає в централізації влади, коли у територіальної громади забирають повноваження і передають Держземагентству. «Я більше боюся не за те, що хтось там рейдерством займається, а за те, що судді ухвалять неправомірне рішення, заздалегідь знаючи про це. І за це ніхто не понесе покарання», – побоюється Ломброзо.

Однак заступник начальника Головного управління Держземагентства у Львівській області Ігор Падляк пояснює, що районне відділення земельних ресурсів не поставило їх до відома, чи є документація щодо цієї ділянки землі чи немає. «Тому справа перебуває в суді. Люди подали в суд. Це ж люди позивачі», – каже заступник начальника Головного управління Держземагентства у Львівській області.

Однак, якщо в цьому зацікавлені самі люди, то залишається незрозумілим, чому в суд 31 липня треті особи не з'явилися. Лише від Галини Глухової, яка подавала апеляційну скаргу, до суду прийшов Р. Максимів. Мабуть, адвокат жінки.

Кореспондент Крим.Реалії вирушив на пошуки позивачів за кількома із зазначених у судовій постанові адрес. За однією з цих адрес живе жінка, яка, за словами сусідів, «вже дуже давно виїхала в Італію, і в Україну приїжджає час від часу». Удома її не виявилося.

Галина Глухова, яка подала апеляційну скаргу, відмовилася говорити з журналістом про цю справу. «Я не хочу коментувати. Це вже давно тягнеться. У мене є адвокат і з адвокатом, будь ласка, розмовляйте», – сказала жінка, однак номер адвоката залишила у таємниці.

«Ми не готові зараз коректно сформулювати нашу думку. Трохи пізніше», – пояснив відмову чоловік Глухової.

Представник Держземагентства у Львові Ігор Падляк вважає, що прокуратура повинна була задовольнити позов, і Сокольницька сільська рада мала виграти, як це і сталося в суді першої інстанції. «Яким буде рішення суду, так і будемо виконувати», – каже чиновник.

Ігор Падляк зауважує, що особисто він не знає, з якої причини сільрада може програти цей суд. «Не знаю, але чомусь апеляційний Господарський суд Львівської області позовні вимоги відхилив», – губиться в здогадах Падляк.

Однак Рустем Еміралієв впевнений, що це «чомусь» – корупція. Він переконаний, що зіткнувся з корупційною схемою, яку «добре використав Янукович». За словами кримчанина, 99% переселенців з його кооперативу не вірять у те, що цю проблему можна вирішити. Не вірять, бо впевнені, що «все вже куплено на рівні обласного суду, Верховного суду України і Генпрокуратури».

Скептично ставиться до цієї справи і голова Сокольницької сільської ради Михайло Криса. Він вважає, що шанси виграти цей суд стовідсоткові, однак лише за умови, якщо судді будуть чесними.

Земля в Сокольниках чи Крим?

Своє бажання допомогти вимушеним переселенцям сільський голова пояснює тим, що йому дуже знайома їхня ситуація, і він їх розуміє: «У нас в селі 80% жителів – переселені з Польщі. Ми знаємо, хто такі переселенці. Вони виїжджали не з доброї волі і їм потрібно допомогти, тому що у них біда. Адже вони за Україну, вони наші», – підкреслює Михайло Криса. Він сподівається, що суд буде чесним і землю все-таки повернуть Сокольникам.

Якщо ми відвоюємо цей маленький шматочок, то піде ланцюгова реакція. Всі 100% цієї землі коштують більше 100 млн доларів. У нашій країні не так просто прощатися з такими грошима
Рустем Еміралієв

Рустем Еміралієв відзначає, що виграш цієї справи може спричинити за собою ланцюгову реакцію по всій Україні. «Якщо цю землю ми виграємо, повернемо громаді, то відповідно – це буде тільки одна п'ята всієї площі, а згалом – це більше 100 гектар. Якщо ми відвоюємо цей маленький шматочок, то піде ланцюгова реакція. Всі 100% цієї землі коштують більше 100 млн доларів. У нашій країні не так просто прощатися з такими грошима», – вважає голова житлового кооперативу.

Для Рустема Еміралієва це справа принципу. «Це перевірка держави. Наскільки революція пройшла успішно. Просто так ми це не залишимо. Нам вистачає, що Росія захопила Крим, а тут свої ж громадяни України захоплюють у своїх же громадян України землю», – обурений кримчанин.

Чергове засідання суду перенесене на дев'яте жовтня. Його рішення для Рустема Еміралієва, та й не тільки для нього, буде випробуванням принципів Майдану.

Однак потреба кримчан у землі для житла піднімає ще одну проблему. А чи потрібно жителям півострова облаштовуватися тут?

Енвер Бекіров
Енвер Бекіров

Наприклад, керівник громадської організації «Кримська хвиля» Енвер Бекіров відзначає, що переселенці потребують цієї землі, але його позиція, офіційна позиція Меджлісу і лідерів кримськотатарського народу – не вимагати землю для вимушених переселенців, а по максимуму залишатися на півострові. І виїжджати тільки тим, кому загрожує фізична небезпека. «Це не наша земля, наша земля – Крим. І ми повинні повернути його назад. Яким шляхом – неважливо. Треба повернути Крим назад. Не треба пускати тут коріння. Ми не можемо собі дозволити чергову депортацію», – говорить Енвер Бекіров.

Сподіваючись повернутися, кримчанин розуміє, що скоро зима, і тисячам вимушених переселенців потрібно десь зимувати.

XS
SM
MD
LG