Доступність посилання

ТОП новини

Зрадники продовжують зраджувати. Навіть мертвих героїв


Загиблий 32-річний майор Станіслав Карачевський із сином
Загиблий 32-річний майор Станіслав Карачевський із сином

На фотографії – майор бригади морської авіації ВМС України Станіслав Карачевський з синочком. Ще щиро вірять у щасливе майбутнє.

Майор загинув 6 квітня від кулі російського сержанта прямо на майданчику перед своєю квартирою в офіцерському гуртожитку в Новофедорівці під час анексії Криму.

Перебуваючи нещодавно у штабі ВМС України в Одесі, я запитав у заступника командувача з роботи з особовим складом капітана 1 рангу Андрія Урсула, чому у штабі флоту відсутня інформація про загибель під час анексії Криму цього офіцера? Почув жахливе – так він же загинув «по-п'янці», мовляв, український офіцер сидів на захопленому росіянами КПП і розпивав горілку з російським сержантом з окупаційних сил, а потім між ними стався конфлікт.

Російська сторона так і подала це вбивство беззбройного українського офіцера – внаслідок особистого конфлікту. Але ж як могли цьому повірити у штабі ВМС України, чи там досі слово «старшого брата» є законом, як було до вигнання з Криму? Чому ті, хто побоявся взяти в руки зброю в Криму, досі знущаються над пам'яттю загиблого під час протистояння в Криму українського офіцера, в якого сиротою залишився син і вдовою молода дружина? Питання без відповіді.

Як і без відповіді питання, яку допомогу надав цій сім'ї флот від імені держави?

Знаю, що бойові побратими Станіслава з бригади морської авіації не залишають його сім'ю без підтримки. Знаю, що матеріально допоміг сім'ї благодійний «Фонд відродження українського флоту».

А що зробив флот, командування ВМС? Оголосили полеглого від ворожої кулі п'яницею та алкоголіком?

Як на мене, якщо й був особистий конфлікт між беззбройним українським офіцером та озброєним до зубів російським сержантом, який не пускав офіцера до власної квартири, то майор Карачевський – чи не єдиний з офіцерів ВМС, який не побоявся відкрито протистояти окупанту, і він заслуговує на добру пам'ять на Українському флоті.

А його шельмувальники мають відповісти не лише за здачу Криму і кораблів, але й за паплюження пам'яті офіцера.

Мирослав Мамчак, капітан 1 рангу запасу, військовий журналіст, письменник, дослідник історії Українського флоту

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG