Київ – Росія посилює присутність свого військового контингенту на території Криму. Таку заяву сьогодні зробили в інформаційно-аналітичному центрі РНБО України. Крим.Реалії опитали експертів в галузі політики, військової справи та міжнародної безпеки і з'ясували їхню думку з приводу того, навіщо Росія збільшує військову присутність на півострові, і наскільки ймовірно завдання удару по материковій Україні з кримського напрямку.
За оцінками Ради національної безпеки і оборони України, на цей момент в Криму перебуває близько десяти тисяч військових підрозділів Росії.
«Це підрозділ військово-морських сил Росії, повітряні сили і сухопутні війська. Їх дуже багато, ми знаємо, що вони сконцентровані. Спостерігається їх переміщення територією Криму», – повідомив керівник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
Також він зазначив, що на адміністративному кордоні з Кримом російська авіація активізувала розвідувальну діяльність. За словами Лисенка, українські військові останнім часом неодноразово фіксували вертольоти і безпілотники поблизу Херсонської області.
Голова Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук також зазначив, що на території Криму триває накопичення військ і формуються нові військові частини.
«Зокрема, в Сімферополі в складі берегових військ Чорноморського флоту Російської Федерації сформований 8-й окремий артилерійський полк, оперативно підлеглий командуванню Південного військового округу. Озброєння – порядку 60 ствольних і реактивних артсистем (самохідні гаубиці і РСЗВ «Торнадо»), а також ПТУРСи», – написав Тимчук на своїй сторінці в «Фейсбуці».
За його словами, неподалік від Армянська в цей момент також йде формування змішаної артилеристської групи зі складу Чорноморського флоту, а також частин, раніше перекинутих на півострів.
Путіну потрібний сухопутний коридор
Військові експерти вважають, що посилення російських угруповань може мати різні цілі. На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, Росія може готуватися до завдання удару на території, які межують з півостровом, одночасно з атакою в інших частинах України.
«Є і другий варіант. Ймовірно, Росія відволікає значну частину українських сил на оборону від можливого удару з боку півострова. Це також може бути використане для завдання удару в якомусь іншому місці», – припустив експерт.
Також у коментарі для Крим.Реалії Мельник висунув ще одну версію, згідно з якою радники Путіна можуть повідомляти президенту Росії про те, що існує загроза військової атаки України на Крим. І стягуючи війська до кордону, Кремль може готуватися до можливого удару.
При цьому представник Центру Разумкова підкреслив, що у ситуації, що склалася, неможливо знайти точну причину нарощування російського контингенту на анексованій території.
«Ймовірність висунутих мною версій підривається одним суттєвим фактором, який полягає в тому, що дії Путіна не піддаються прогнозам. Ми вже переконалися, що в Росії всі рішення ухвалюються однією людиною, і прогнозувати, що він вирішить, досить складно», – сказав Мельник.
Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця більш категоричний у своїх оцінках і вважає високою ймовірність вторгнення російських військ з кримського напрямку.
«Нарощування військових угруповань здійснюється з двох напрямків – з Криму та Донбасу. Це говорить про те, що Росія не відмовилася від своїх військових планів. Вона прагнутиме реалізувати нову наступальну операцію для того, щоб відтіснити українські війська далі на захід і отримати можливість реалізувати план «Новоросія», захопивши Маріуполь і частину Херсонської та Запорізької областей», – переконаний Перепелиця.
За словами експерта, у Кремлі зрозуміли, що без сухопутного коридору забезпечити життєдіяльність півострова не вийде. Аналітик вважає, що у зв'язку з цим Росія готується до військового захоплення частини територій України для транспортування необхідних ресурсів.
Чому атака малоймовірна
Далеко не всі експерти поділяють версію про підготовку вторгнення «зелених чоловічків» на материкову Україну. Так, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що удар Росії в напрямку Херсонської області можливий, але не є неминучістю.
«Я вже півтора місяці чую про те, що завтра почнеться війна не тільки від військових, а й від політичних експертів. Зокрема, йдеться про наступ з Маріуполя на Крим або з Криму на Херсон. Але цього не відбувається», – сказав Фесенко в коментарі для Крим.Реалії.
На його думку, вторгнення Росії з Криму не буде, якщо продовжаться переговори між Володимиром Путіним і Петром Порошенком. Фесенко припускає, що президенти можуть неофіційно домовитися про поставки товарів і ресурсів на територію Криму, і це зводить до мінімуму ймовірність наступу на Херсонську область.
«Якщо ці домовленості не будуть реалізовані, то тоді, звичайно, ризик військової операції з боку Росії буде досить великий. Але поки всі ці ігри на кордоні – це військово-психологічний тиск на Україну та її керівництво. Цей прийом використовується регулярно, починаючи з березня», – сказав експерт.
Голова наглядової ради фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко також низько оцінює вірогідність удару російських військових на материкову Україну з півострова. На його думку, географічні особливості кордону Криму не дозволяють реалізувати подібну операцію.
«З усіх точок зору це виглядає не перспективно. Крім того, такий удар викличе дуже потужну негативну реакцію в Херсонській області. Тому я думаю, що Росія просто грає м'язами і займається демонстрацією загрози», – сказав Клименко.
Представник «Майдану закордонних справ» також скептично ставиться до думки про те, що Кремль буде прагнути «пробити» сухопутний коридор з Кримом з настанням холодів, коли замерзне Керченська протока. За словами Клименка, похолодання навряд чи посилить проблеми з поставками в Крим продовольства.
«Навіть кілька років тому, коли була дуже холодна зима, і замерзло Азовське море, Керченська протока не замерзала наглухо. Так, буває, що до тижня у зв'язку з утворенням льодового покриву судноплавство ускладнене. Але у наших «російських стратегічних партнерів» є чотири криголами. І при замерзанні Керченської протоки, як правило, криголами впораються», – сказав експерт.
Також він додав, якщо Росія і зважитися на військові дії для забезпечення Криму ресурсами, то, швидше за все, такі удари завдаватимуться на північне узбережжя Азовського моря, а не на адміністративній межі півострова з материком. Крім того, за словами Клименка, Крим наразі залежить від поставок товарів через автомобільне сполучення з Україною. І офіційний Київ може використовувати цю залежність як інструмент для тиску на Росію і стримування її від військової агресії.
