З другої половини жовтня вимушені переселенці з Криму і Донбасу отримали право на матеріальну допомогу. Де-факто, ця допомога буде надана донорськими організаціями. Тобто, платити все-таки буде держбюджет, але потім – отримає відповідну компенсацію від донорів. Однак навіть за таких стартових умов держава зробила все, щоб максимально бюрократизувати процес і мінімізувати як загальну суму виплат, так і розмір допомоги кожній конкретній сім'ї.
Нагадаємо, 1 жовтня Кабмін ухвалив постанову «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг». Державній машині знадобилося півроку, щоб згадати про людей, які почали залишати свої будинки ще ранньої весни. Адже на тому етапі допомога була куди актуальнішою, ніж через півроку адаптації, бо витрати на переїзд склали левову частку витрат вимушених мігрантів. Втім, зараз чиновники знайшли логічне пояснення у вигляді зростаючих до зими комунальних тарифів. Як кажуть, і на тому спасибі.
Ще через два тижні проходження папера профільними відомствами, переселенців почали запрошувати в місцеві відділи соцзахисту для оформлення заяв про виплату допомог. Коли почнуться самі виплати – питання поки відкрите. Але підготовчий етап уже змусив людей зіткнутися з низкою труднощів і продемонстрував недостатню підготовленість бюрократичної системи до відповідної роботи.
Коло перше: алогічні правила
Згідно зі встановленими правилами, виплати призначаються на шість місяців. Переселенці можуть претендувати на допомогу в розмірі 442 грн. на людину протягом перших двох місяців. На третій і четвертий місяці переселенець отримуватиме допомогу в зазначеному розмірі тільки в тому випадку, якщо офіційно влаштується на роботу. Якщо ж ні, то сума урізається вдвічі (до 221 грн.). Якщо ще через два місяці людина не доведе офіційне працевлаштування, то допомога скасовується зовсім. При цьому трудові відносини з роботодавцем у Криму чи на Донбасі працевлаштованням не вважаються.
Непрацездатні громадяни – пенсіонери та інваліди, а також діти до 18 років, можуть розраховувати на 884 грн. щомісяця протягом півроку. Однак загальний ліміт допомоги на сім'ю не може перевищувати 2400 грн. Тобто, якщо в сім'ї двоє дорослих і троє дітей, то виплата на кожного з неповнолітніх складе лише по 480 грн. і так далі, в бік зменшення.
На думку чиновників, жорсткі рамки потрібні для того, щоб «не плодити утриманців». Однак важко уявити собі «утриманця», який зможе місяць безбідно паразитувати на таких «божевільних грошах», як 442 грн.!
На думку чиновників, жорсткі рамки потрібні для того, щоб «не плодити утриманців». Однак важко уявити собі «утриманця», який зможе місяць безбідно паразитувати на таких «божевільних грошах», як 442 грн.!
«Це правило викликає у нас серйозні нарікання, бо в деяких регіонах України не те що переселенцю, а навіть місцевим досить складно знайти роботу, тим більше, офіційну. Як підсумок ті люди, які найбільше потребують допомоги, її просто не побачать», – побоюється переселенка до Львова Наталя.
До того ж, залишається відкритим питання, чи вважаються працевлаштованими приватні підприємці, які, через відсутність офіційної прописки за новим місцем проживання, не можуть перереєструвати свій бізнес тощо.
Та й сама сума допомоги, м'яко кажучи, навряд чи може сподвигнути людей не працювати, а просто жити на цю дотацію, як вважають чиновники. За задумом Кабміну, допомога має йти на оренду житла та оплату послуг ЖКГ. Але в обласному центрі орендувати найпростішу квартиру коштує ніяк не менше 1600 грн. на місяць, плюс до півтисячі піде на комунальні послуги в зимовий період. Тобто навіть цю задачу матдопомога в 442 грн. не вирішує, не кажучи вже про можливість забезпечити міфічне «дармоїдство».
Коло друге: черги
Перші ж кримчани, які вирушили до відділів соцзахисту при місцевих адміністраціях, зіткнулися з необхідністю заново пройти реєстрацію як переселенців. А значить, усі попередні бази даних, куди їх вносили, були нічим іншим, як фікцією. Наприклад, облік мігрантів вели обласні адміністрації, але в районних відділах соцзахисту замість того, щоб взяти готові реєстри, взялися заново складати їх. Змушуючи людей вистоювати черги до ще одного чиновника, який внесе їхні дані в комп'ютер. Лише після цього видається довідка переселенцю, що він таки переселенець, і людину направляють в іншу чергу – безпосередньо на написання заяви про видачу допомоги.
Незрозуміло, як Мінсоцполітики примудряється звітувати про ситуацію з переселенцями, рапортувати про те, що вони забезпечені всім необхідним, якщо воно не мало навіть точної інформації про їх кількість, не кажучи вже про потреби або проблеми
«То були місцеві реєстрації, а у нас – реєстрація для Міністерства соціальної політики, – пояснили у відділі соцзахисту однієї з районних адміністрацій. – Міністерство створює окрему базу, свою». Іншими словами, на рівні Києва зведеної бази даних щодо мігрантів досі не було. У цьому зв'язку незрозуміло, як Мінсоцполітики примудряється звітувати про ситуацію з переселенцями, рапортувати про те, що вони забезпечені всім необхідним, якщо воно не мало навіть точної інформації про їх кількість, не кажучи вже про потреби або проблеми.
Така неорганізованість сьогодні змушує людей втрачати додаткові години під дверима кабінетів. «Перш ніж подати заяву на виплату допомоги, необхідно зареєструватися та отримати «довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території», хоча обласна адміністрація ставила нас на облік ще в березні. Тобто, по суті, ми реєструємося повторно, – ділиться досвідом оформлення документів кримчанка Катерина. – Якби ж то все це проходило швидко! Але в кабінеті, де сидить десяток працівників, переселенців реєструє тільки один чиновник. До нього величезна черга, бо одну людину він вносить в базу даних хвилин 20. А якщо відвідувач надає дані за всіх інших членів сім'ї – то й того довше. Як підсумок черга навіть з десятьох людей затягується не на одну годину».
І лише після цієї обов'язкової процедури відвідувачі з довідками в руках прямують туди, куди, власне, і прийшли, – писати заяви про видачу матеріальної допомоги. Але це вже інший кабінет й інша черга. Причому, спільна з місцевими жителями, які стоять за призначенням своїх соціальних допомог та субсидій (незаможні, пенсіонери, матері тощо). А часу на заповнення формулярів і написання заяви кожним з переселенців витрачається ще більше. Як підсумок, наша співрозмовниця була змушена витратити на все про все шість з половиною годин.
«Мабуть, Міністерство соціальної політики, яке, до слова, очолює вчорашня кримчанка Людмила Денисова, робить усе, щоб ускладнити процедуру отримання цієї соціальної допомоги, – обурюється Катерина. – Навіщо створювати паперову тяганину, коли давно існує Інтернет? Що заважає приймати заявки переселенців через нього? Коли ти пройдеш всі ці кабінети, то вже пошкодуєш, що взагалі взялася за цю справу».
Коло третє: банки
Важливий момент: матеріальна допомога нараховуватиметься на банківський рахунок одного з членів сім'ї. Однак ваш звичайний картковий або поточний рахунок не підійде – у відділі соцзахисту попросять відкрити новий, «соціальний» рахунок. З цим теж є свої нюанси.
Непосвячені в деталі переселенці з органу соцзахисту відправляються прямо в банк, щоб потім повернутися назад вже з рахунком. А це додає ще годину-дві в процедуру подачі заявки на соцдопомогу. Ну і потім, звичайно, потрібно достояти чергу в соціальний кабінет, щоб віддати відсутній папірець.
Матеріальна допомога нараховуватиметься на банківський рахунок одного з членів сім'ї. Однак ваш звичайний картковий або поточний рахунок не підійде – у відділі соцзахисту попросять відкрити новий, «соціальний» рахунок. З цим теж є свої нюанси
Питання не тільки в часі, необхідному на відкриття рахунку. Питання ще й у тому, щоб знайти банк, який це погодиться зробити. Як розповідає екс-кримчанин Роман, йому вдалося вирішити питання лише з третьої спроби. Перше банківське відділення, куди він звернувся, було відділенням «Дельта-банку». Люб'язна дівчина почала було процес відкриття рахунку, але, побачивши кримську прописку в паспорті заявника, змінилася в обличчі й оголосила, що особам, зареєстрованим у Криму, банк рахунки не відкриває. У знайденому неподалік відділенні банку «Надра» прописка претензій не викликала. Але там виникла інша проблема: у банку не знали, який саме вид соціального рахунку потрібно відкривати для зарахування допомоги переселенцям. Відповідних інструкцій до фінустанови ще не надходило. Після тривалих консультацій з центральним офісом у Києві, відділення також відмовило в обслуговуванні. І лише у відділенні великого банку «Аваль» проблему, нарешті, вдалося вирішити. Там погодилися відкрити рахунок, правда, теж після консультації з київським юристом.
Так щотим, хто ще не зіткнувся з цією проблемою, можна порекомендувати: щоб не втрачати час і нерви, прямуйте прямо у великі системні банки, що мають великий досвід в обслуговуванні соціальних програм держави, чи то пенсійні виплати, чи допомоги.
Коло четверте
Воно існує поки тільки в очікуваннях переселенців. Адже ще невідомо, як система працюватиме, коли справа дійде до виплат, і чи отримають вони за фактом гроші, заради яких вбили в чергах по цілому робочому дню.
Крім того, в постанові Кабміну існує низка непрояснених нюансів. Наприклад, після подачі заяви «уповноважений орган» буде упродовж 10 днів визначатися: виплатити матдопомогу чи відмовити в її нарахуванні. При цьому не цілком зрозуміло, яким чином будуть перевірятися на справжність надані мігрантами відомості, невідповідність яких, власне, і є приводом для відмови. Наприклад, у вас можуть виявити депозитний рахунок в розмірі понад 10 прожиткових мінімумів (12 180 грн.). Якщо така сума у родини в банку є, то виплати не буде. При цьому не робиться виняток у випадках, якщо цей банк – «ПриватБанк» або йому подібний, який просто відібрав ваші заощадження.
Далі, переселенець в триденний термін зобов'язаний повідомити про те, чи отримав він роботу. Чи не стане це приводом відмовити в подальших виплатах тим, хто, наприклад, зачекав з оповіщенням тиждень або два?
Також не до кінця зрозуміло, що означає фраза в постанові «Не працевлаштувалися за допомогою служби зайнятості». Тобто, претендувати на повноцінні виплати з 3-го місяця зможуть тільки ті, хто знайшов роботу через службу зайнятості, а ті, хто влаштувався самостійно, залишаться не при справах? Відповіді на ці запитання ми розраховуємо отримати вже після фактичного початку платежів. Сподіваємося, що вони не змусять чекати на себе довго.
