Кримські готельєри залишилися без заробітків

Курортний сезон у Криму через погодні умови може тривати до глибокої осені. Проте вже сьогодні можна підбивати головний підсумок сезону – фінансовий. Тим більше є про що говорити, впевнені кримські готельєри. Цього тижня представники судацького відділення Асоціації малих готелів Криму розповсюдили відкритий лист на адресу «голови» Криму Сергія Аксьонова та профільних відомств. Вони повідомляють, що коштів, які вони заробили влітку, ледь вистачить, щоб протягнути до наступного курортного сезону.

У заяві судацьких готельєрів мовиться, що нинішній курортний сезон став для них невдалим і в зв'язку з цим просять надати їм податкові канікули. «Враховуючи, що цього року різко зменшився потік туристів (в 4-5 разів!), а отже, і коштів, зароблених за літо, навряд чи вистачить тільки на виживання до літа 2015 року, і перспективні зростання турпотоку в осяжному майбутньому (2-3 роки) сумнівні, то перехідний період, передбачений для підтримки цього сектора, необхідно продовжити», – йдеться в тексті.

Крім того, автори звернення просять продовжити для них час перехідного періоду, оскільки малі готелі (місця в приватних будинках, які здаються відпочивальникам) до кінця року не встигнуть привести свою господарську діяльність у відповідність до російського законодавства. «Вимоги російського законодавства справедливі, але значно жорсткіші за українські, що стосується сертифікації, санітарних норм, стандартів обслуговування, фіскальних заходів. Для приведення параметрів малих готелів у відповідність до нових вимог необхідні додаткові час і чималікошти », – йдеться в документі.

Він, крім Аксьонова, також адресований «міністерству» економічного розвитку Криму і міністерству Російської Федерації у справах Криму.

Що потрібно готельєрам

Правда, на лист за тиждень так і не було жодної реакції від тих, кому він адресований. І, що важливо, ця тема практично не була висвітлена місцевими ЗМІ, зокрема і провладними. Тим не менш, експерти в галузі кримських курортів і туризму відзначають, що ситуація у готельєрів сьогодні справді не завидна. Після провального курортного сезону вони змушені думати, як звести кінці з кінцями.

«До Криму реально цього року приїхали менше двох мільйонів туристів. А точніше – 50% від 2 мільйонів минулорічних. Бо ті цифри, які в останні роки озвучували чиновники за різних урядів, – 5-6 мільйонів відпочивальників – узяті просто з неба. Такі цифри були до 1991 року. Реально в Крим до подій березня цього року їздили 1,5-2,5 мільйона туристів на рік», – стверджує директор інформаційно-маркетингової фірми «Курорти Криму» Олександр Бурдонов.

Щоб розуміти, що ці цифри означають для власників міні-готелів, слід нагадати, що вони посідають особливе, якщо не сказати провідне, місце в кримській туристичній сфері. Такі міні-готелі в основній своїй масі являють собою приватні будинки, в яких обладнані місця для відпочивальників. Вони розраховані в основному на клієнтів із середнім достатком, які не можуть собі дозволити більш дорогі готелі та санаторії.

Міні-готелі в прибережних регіонах півострова займають 70-80% ринку. Специфіка таких полягає в тому, що селяться в них просто з вулиці рідко, клієнтську базу необхідно створювати роками.

Сьогодні за оцінками експертів, бізнес міні-готелів місткістю менше 70-ти номерів навіть у Європі є низькорентабельним. Що вже говорити про Крим! Ще в березні, відразу ж після анексії півострова, коли окупаційна влада кокетливо кликала відпочивальників і запевняла, що успішному курортному сезону ніщо не зможе перешкодити, власники міні-готелів у Криму повідомляли, що продажі путівок, як на поточний, так і на літній період (раннє бронювання) призупинені. Тепер же можна побачити і перший економічний результат «успішного сезону».

Олександр Бурдонов відзначає, що податкові канікули змогли б допомогти кримським готельєрам дожити до наступного сезону. «Це нормально, що в цій ситуації готельєри просять податкових канікул. Це легко прорахувати і зрозуміти. Очевидно, що податкові канікули можуть полегшити їм життя хоча б у тому, що клопоту і перевірок буде менше», – відзначає він.

Про втрачене і поки не придбане

Не здивований листу кримських готельєрів екс-міністр курортів і туризму Криму, який обіймав цю посаду аж до анексії півострова, Олександр Лієв. За його словами, з «відходом» України з Криму представники турбізнесу втратили і преференції, які надавалися їм податковою українською політикою. «Українська система оподаткування готельного бізнесу дуже лояльна. У ній передбачені пільги для всіх категорій готелів. Наприклад, міні-готелі або так звані приватні домоволодіння, де розміщуються туристи, платили лише 1% від своєї виручки наприкінці року. Притому ніяких санкцій за несплату цього податку не передбачено. Податковими пільгами також користувалися санаторії і навіть готелі після процедури категоризації. Вони були звільнені від сплати податку на прибуток. І тому в минулі роки готельєри не скаржилися на своє становище ніколи», – стверджує він.

Якими будуть умови для них тепер – поки не зрозуміло. Майбутні зміни тільки в стадії обговорення. Однак відомо, що в Росії в санаторно-курортній сфері більш високі вимоги, як в питаннях організації роботи підприємств, так і обслуговування клієнтів. А значить кримчанам, які заробляють на здачі житла курортникам, доведеться витратитися, щоб привести все у відповідність до російських стандартів.

У такій ситуації доцільним було б виділити власникам міні-готелів дотації з федерального бюджету, або пільгові кредити, впевнений Олександр Бурдонов. «Можна було б виділити для власників міні-готелів пільгові кредити з відтермінуванням їх погашення на три-п'ять років, наприклад, на перебудову готелю, забезпечення сучасною системою пожежної безпеки або створення локальних очисних споруд. Це розвиток, і це має сенс», – упевнений він.

Мовчання за відвертість

Цікавий лист кримських готельєрів ще й тим, що дозволяє певною мірою оцінити реальність становища, в яку потрапив туристичний бізнес півострова. Автори листа говорять про скорочення кількості туристів у 4-5 разів! Представники окупаційної влади Криму утримуються від подібних оцінок, обмежуючись цифрою в 3 мільйони відпочивальників.

Більше того, в Асоціації малих готелів Криму прямо говорять, що ситуація навряд чи покращиться в найближчі два-три роки. Однак свою провокаційну заяву, що йде врозріз з описом кримської влади про те, що всі труднощі – плід перехідного періоду – намагаються пом'якшити таким чином: «У разі позитивного розгляду нашого звернення та надання податкових канікул від двох до трьох років (передбачуваний період відновлення турпотоку) в суспільстві затвердиться довіра до існуючої влади, зніметься напруженість і буде вибитий ґрунт для поширення антиросійських настроїв з-під ніг ворогів Росії, як у Криму, так і за його межами».

Однак ті, до кого звертаються автори листа, поки не реагують на нього. За тиждень про це жодним словом не згадується ні на одному із сайтів відповідних відомств. У Раді міністрів Криму Крим.Реалії не готові надати інформацію про розгляд відкритого листа готельєрів та просять надіслати їм інформзапит. З'ясувати щось ми також не змогли і у «міністра» курортів і туризму Криму Олени Юрченко. Вітм, на сайті «Мінкурортів» власникам готелів і місць розміщення відпочивальників активно пояснюють нові правила роботи по-російськи. Очевидно, все таки доведеться звикати...