Доступність посилання

ТОП новини

Стулік: Україна може вже ухвалювати закони щодо ЗВТ із Євросоюзом


Відтермінування частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом (щодо зони ЗВТ) не означає відтермінування реформ, ба більше, Україна має прискорити ухвалення необхідних законів для того, щоби вирватися із пострадянського стану, говорить речник Представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік. Коли угоду нарешті було підписано і майже ратифіковано, Євросоюз і Україна під тиском Росії домовилися про відтермінування найголовнішої частини угоди про зону вільної торгівлі.

– Що втратила, а що набула Україна за цей час?

Давід Стулік
Давід Стулік

– Я думаю, що був втрачений час. Бо якби угода була підписана, скажімо, ще минулого року в листопаді і була швидко ратифікована, то вже тимчасове застосування угоди цієї торговельної частини теоретично могло розпочатися десь першого січня цього року, тобто з 1 січня 2014 року. Це теорія. Але практика була така, що український уряд тодішній вирішив цю угоду не підписувати. І хоча тоді з ЄС лунали голоси, що ми не маємо жодного іншого плану, так званого «Плану Б» на випадок непідписання угоди на Вільнюському саміті, то життя і політичне життя в Європі і в Україні обернулося таким чином, що ми зараз цю угоду маємо і підписану, і ратифіковану.

– «План Б» запропонувало власне українське суспільство, яке не погодилося з тим рішенням, яке ухвалила українська влада. На що тепер Україна може розраховувати, оскільки ми знаємо, що хоч угода і була підписана, і ратифікована, але її дія була відкладена ще на майже більше ніж рік?

Економічна інтеграція України з ЄС відбуватиметься на підставі 4-ї глави – про зону вільної торгівлі

– Що було відкладене, це «Глава 4», яка стосується зони вільної торгівлі. Решта положень Угоди про асоціацію вже тимчасово набула чинності з 1 листопада. І я б сказав, що ця торговельна частина, це є така гарантія або якір, який прикріплює Україну до Європейського союзу. Тобто економічна інтеграція України з ЄС відбуватиметься на підставі цієї 4-ї глави – про зону вільної торгівлі.

І тут був величезний тиск з боку Росії, щоб цю частину відтермінувати. Росія аргументувала тим, що впровадження вільної торгівлі між ЄС і Україною буде мати негативні наслідки на торгівлю між Україною і Росією. Росія постійно вимагала того, щоб проводити технічні консультації щодо наслідків цієї вільної торгівлі. І в кінці було ухвалене рішення, це було до речі на прохання України, відтермінувати впровадження цієї 4-ї глави.

– Власне, позиція Росії вже нікого не дивує, особливо враховуючи події останнього року. Здивувала багатьох українців позиція України в тому сенсі, що ще раз українці без попередження опинилися в ситуації, коли життєво важлива угода, через яку вони власне вийшли на Майдан вперше майже рік тому, знову була відкладена. Цю угоду вони сприймали як свій шанс жити колись в європейській країні, яка будує своє життя за європейськими стандартами. Тепер ці стандарти відкладаються ще на рік. Які конкретно реформи Україна відмовилася проводити цього року, чи вона все ж таки може їх проводити?

– Проводити будь-які реформи означає ухвалювати певні закони. І закони ухвалює парламент кожної країни. І кожна суверенна країна має суверенний парламент, який сам вирішує, які закони ухвалює, які реформи проводити. Тут ніхто не має право Україні забороняти робити ті реформи, які, наприклад, будуть допомагати виконанню положень цієї угоди.

Візьмемо наприклад такий сектор як державні закупівлі. Це є теж частиною цієї 4-ї глави. Але ухвалити такі закони, які стосуються державних закупівель, які допомагають зберігати бюджетні кошти, які відбирають переможців тих тендерів, які пропонують найкращу ціну і найвищу якість. Це ж логічно, що це потрібно і суспільству, і економіці, і країні загалом. І тут, звичайно, це залежить знову від України, від парламенту, від суспільства, які реформи будуть проводитися. ЄС останнім часом дуже голосно наполягав на тому, що Україна повинна використати цей час на впровадження цих ключових реформ, які теж стосуються торгівлі. Це, наприклад, судова реформа.

– Наскільки ЄС готовий допомагати у здійсненні цих реформ і взагалі у фінансовій підтримці України в цій ситуації?

– Є певні витрати, пов’язані з впровадженням цих стандартів на основі Угоди про асоціацію. Але це не втрати, це інвестиції. І впровадження цих стандартів – це не питання держави, а компаній, фірм, бізнесу. Для бізнесу, якщо вони вкладуть ці гроші, скажімо, для виконання цих стандартів, відкривається світовий ринок, європейський ринок, на якому проживає півмільярда споживачів із найвищою купівельною спроможністю у світі.

Євросоюз готовий допомагати і фінансово з виконанням положень Угоди про асоціацію і консультувати Україну, уряд, як ці реформи проводити

І, звичайно, Євросоюз готовий допомагати і фінансово з виконанням цих положень Угоди про асоціацію, плюс також, і я думаю це набагато важливіше, консультувати Україну, уряд, як ці реформи проводити. Тобто тут так звана технічна допомога, консультація експертів, наприклад цих країн, які пройшли через ті самі зміни, через ту саму трансформацію, маю на увазі країни Балтії, або з Центральної Європи, це набагато важливіше ніж якась там фінансова допомога.

– Українські оглядачі, які говорять про те, що потрібно, щоб реформувати українську економіку, звертають особливу увагу на те, що в українській Угоді про асоціацію прописаний такий орган як Рада асоціації Україна-ЄС. І вони говорять, що це не просто така дорадча рада, але навіть можна говорити і про наглядову раду, дехто навіть говорить про те, що це такий ніби «європейсько-український спільний уряд». Наскільки можна говорити про те, що ЄС допоможе і контролювати проведення цих реформ?

– Так звичайно. І тут це порівняння з тим, що це такий спільний уряд дуже точне. Вони будуть дивитися як угода виконується, що не працює. І на рівні цієї ради про асоціацію будуть, наприклад, запропоновані певні зміни до Угоди. Тобто, як, наприклад, Україна буде використовувати певні квоти на експорт зернових, то в рамках ради про асоціацію можна буде ухвалити рішення, що ці квоти збільшаться. І, звичайно, ця рада про асоціацію буде мати і різні комітети, буде багато рівнів, багато діалогів між представниками різних українських міністерств, які будуть у регулярному контакті зі своїми колегами з директоратів з Європейської комісії.

Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондентка, ведуча, авторка програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Проводила тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG