Доступність посилання

ТОП новини

Громадяни, але нерезиденти: НБУ обмежив права кримчан на банківські операції


Фрагмент рекламного плаката одного з українських банків

Київ – Українські банки почали блокувати рахунки фізичних і юридичних осіб, зареєстрованих у Криму. Більше того, стало відомо про випадки, коли кримчанам відмовляють у можливості обміняти валюту і зробити грошовий переказ. Це почало відбуватися після набуття чинності постанови №699, згідно з якою громадяни України з кримською реєстрацією прирівнюються до нерезидентів. Правозахисники наголосили, що цей документ є дискримінаційним, і вимагають від Нацбанку скасувати своє рішення.

«Був у своєму улюбленому ПроКредитБанку, де мав покласти гроші на рахунок, але не зміг це зробити, – поскаржився на своїй сторінці у Фейсбуці кримчанин Алім Алієв, який зараз живе у Львові. – Тепер я вважаюся нерезидентом України через свою кримську прописку, хоча обслуговуюся в львівському відділенні банку вже шість років. І це проблема не банку, це держава мене перестала вважати громадянином України».

Правозахисники стверджують, що останнім часом до них надходить маса аналогічних скарг. Пов'язані вони з тим, що 5 листопада набула чинності постанова Національного банку №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим».

Основним нововведенням цього документа є те, що особа, зареєстрована на території Криму, прирівнюється до нерезидента. Тобто, іншими словами, відтепер кримчани, які живуть на материку, прирівнюються до іноземців, які займаються економічною діяльністю в Україні.

Юридичні особи з Криму зіткнуться на материку з серйознішими проблемами. За інформацією НБУ, їхні рахунки будуть заблоковані, доки вони не перереєструються на континентальній частині країни

У Нацбанку повідомляють, що ввели таку норму, оскільки цього вимагає закон «Про створення вільної економічної зони «Крим». За словами заступника директора департаменту методології грошово-кредитної політики НБУ Людмили Чепиноги, тепер фізичні та юридичні особи, зареєстровані в Криму, мають переоформити свої рахунки, відкриті в українських банках.

«Для цього фізичні особи мають подати відповідну заяву до уповноваженого банку. Уповноважений банк здійснить таке переоформлення рахунку», – сказала Чепинога. Представниця НБУ наголосила, що кримчани, як і раніше, зможуть здійснювати банківські операції зі своїм рахунком, коли вони переоформлять рахунки як нерезиденти.

«Якщо людина зареєстрована на території Криму, але вона живе на материковій частині України, тут працює і отримує зарплату на свій поточний рахунок, вона і далі зможе використовувати гроші на свої потреби», – стверджує вона.

А юридичні особи з Криму зіткнуться на материку з серйознішими проблемами. За інформацією НБУ, їхні рахунки будуть заблоковані, доки вони не перереєструються на континентальній частині країни.
«Юридичні особи мають закрити свої рахунки. Якщо вони далі хочуть здійснювати свою діяльність на території материкової України, то необхідно зареєструвати на території України представництво і відкрити поточний рахунок представництва в уповноваженому банку», – сказала Чепинога.

Заборонять поповнювати рахунок через термінал

У Нацбанку говорять, що фізичним особам для переоформлення рахунку досить просто подати відповідну заяву, а юридичним особам потрібно додатково надати документ про відкриття представництва на материковій Україні.

За інформацією громадських організацій, поки банки не визначилися з тим, як їм втілювати вимоги постанови №699, і кожна фінустанова діє на свій розсуд. Як стверджують експерти, така плутанина пов'язана з тим, що Нацбанк не дав додаткових пояснень з приводу того, як саме тепер слід обслуговувати клієнтів з Криму, і що робити з їх поточними рахунками.

Наслідком невизначеності може стати тимчасова втрата клієнтами з кримською пропискою доступу до коштів на своїх рахунках
Дмитро Глинський

«Постановою №699 Національний банк визначив «нерезидентний» статус кримчан для українських банків, але не встановив особливостей обслуговування їх вже відкритих рахунків або перехідного періоду, упродовж якого режим операцій для них міг би залишатися незмінним. Наслідком цієї невизначеності може стати тимчасова втрата клієнтами з кримською пропискою доступу до коштів на своїх рахунках», – вважає координатор Комітету банківських продуктів та правового забезпечення Незалежної асоціації банків України Дмитро Глинський.

На думку експертів, блокування рахунків – це далеко не єдина незручність, яка виникне у кримчан після того, як їх прирівняли до нерезидентів. Член Комітету з питань банківської інфраструктури та платіжних систем НАБУ Світлана Дудко стверджує, що власники кримської реєстрації, як нерезиденти, зможуть зарахувати гроші на свій поточний рахунок тільки в разі підтвердження джерел походження цих коштів.

«Клієнт має надати банку копії підтверджуючих документів. Як ці норми будуть використовуватися на практиці – поки не зовсім зрозуміло. Сподіваємося на додаткові пояснення НБУ», – зазначила Дудко.

У Комітеті з питань банківської інфраструктури та платіжних систем НАБУ кореспонденту Крим.Реалії також повідомили, що кримчани в статусі нерезидентів не зможуть поповнювати картковий рахунок через засоби самообслуговування: термінали і банкомати. А для того, щоб погасити кредит в касі власникам кримської реєстрації також доведеться надавати документи, які підтверджують джерело походження коштів.

Позов проти НБУ не приймають

Правозахисники повідомляють, що банки вже почали втілювати в життя норми постанови №699. За словами голови Центру громадянської просвіти «Альменда» Ольги Скрипник, фінансові установи блокують рахунки юридичних осіб, зареєстрованих у Криму, а також фізичних осіб-підприємців.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

«Виникають проблеми і у простих фізосіб. Зокрема, їм відмовляють у відкритті рахунку. Були зафіксовані випадки, коли людині з кримською реєстрацією в паспорті відмовлялися обмінювати валюту», – сказала правозахисниця. Ольга уточнила, що від кримчан, які хочуть обміняти валюту або покласти гроші на який-небудь рахунок, вимагають, щоб вони підтвердили джерело походження доходів. За словами Скрипник, часто це попросту неможливо зробити.

«Можна звичайно принести довідку про отримання зарплати з місця роботи. Але якщо мені хтось подарував гроші або у мене є старі заощадження, які я давно вивезла з Криму, як я можу документально підтвердити джерела доходів?», – дивується правозахисниця.

Скрипник вважає, що постанова №699 є дискримінаційною і порушує Конституцію України, згідно з якою права всіх громадян України однакові. У зв'язку з цим ряд громадських і правозахисних організацій надіслали голові Нацбанку Валерії Гонтаревій звернення з вимогою скасувати цю постанову.

Водночас юристи Української Гельсінської спілки з прав людини не стали чекати реакції від НБУ і подали позов до суду. Про це повідомив юрист Сергій Заєць. «Позов ґрунтується на ідеї антидискримінації. У разі якщо факт дискримінації буде встановлений, то буде відкрите кримінальне провадження, і почнеться пошук винних», – сказав Заєць.

Правозахисники викладуть зразок позову проти Нацбанку у відкритий доступ, щоб кожен кримчанин, права якого були порушені, міг його подати

За словами адвоката, він зіткнувся з проблемами вже на етапі подачі позову. Окружний адміністративний суд м. Києва зажадав заплатити судовий збір, що, на думку юриста, є необґрунтованим і незаконним. «Сума збору становить 1800 гривень. Водночас в законі «Про судовий збір» прямо вказано, якщо йдеться про відшкодування збитку, нанесеного діями держави, то судовий збір не сплачується», – обурився Заєць.

Він також додав, що в цій ситуації адвокат має намір написати скаргу на суддю, який вимагав сплатити збір. Крім того, правозахисники збираються викласти зразок позову проти Нацбанку у відкритий доступ, щоб кожен кримчанин, права якого були порушені, міг його подати.

XS
SM
MD
LG