Нова постанова правління НБУ № 810 від 16 грудня 2014 не є позитивною зміною, на яке сподівалися як самі кримчани, так і правозахисники, – заявила голова Центру громадянської освіти «Альменда» Ольга Скрипник у коментарі, опублікованому на сайті громадянської ініціативи Крим SOS.
За її словами, насамперед, попередня постанова НБУ № 699 від 3 листопада 2014 зберігає свою дію, оскільки нова постанова лише вносить зміни до неї. Це означає, що статус нерезидента для людей з кримською пропискою зберігається.
Постанова № 810 лише доповнює пункт 1 Постанови № 699 наступним: «фізична особа, яка є внутрішньо переміщеним особою (ВПЛ) й отримала передбачену законодавством України довідку, яка засвідчує її проживання на материковій частині України, є резидентом України. Для цілей ідентифікації внутрішньо переміщеного особи місцем її проживання на території України є адреса житла, зазначеного в довідці».
«Такий підхід є половинчастим, хоч і вирішує, на перший погляд, проблеми частини кримчан. Усі інші кримчани, які проживають на території Криму або не мають довідки внутрішньо переміщеного особи, залишаються нерезидентами власної країни», – підкреслила правозахисник.
Крім того, це доповнення про довідку вже на практиці призводить до так званих «штучних переселенців». Люди, які давно живуть і працюють на материковій частині України, але не змінювали «кримської прописки», змушені тепер отримувати довідки внутрішньо переміщеної особи для отримання банківських послуг, хоча за фактом не є переселенцями.
Чиновники намагаються дорікнути таким людям у тому, що вони порушили закон, оскільки повинні були змінити прописку. Однак Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» чітко закріплює, що прописка або її відсутність не впливають на реалізацію наших конституційних прав.
«Про таких людей, мабуть, взагалі НБУ не думав, «даруючи» їм автоматичний статус нерезидента», – заявила Ольга Скрипник.
Правозахисник зазначила, що нова постанова не вирішує проблеми юридичних осіб, які були відкриті в Криму, їх рахунки як і раніше будуть залишатися заблокованими, що означає також неможливість продовження їх діяльності.
«Важливо пам'ятати, що першопричиною присвоєння кримчанам «автоматичного статусу нерезидента» став Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Цей закон суперечить Конституції і законам України. Статус нерезидента для кримчан призводить до їх дискримінації, оскільки суттєво обмежує доступ до реалізації економічних і соціальних прав. А будь-яке обмеження конституційних прав і свобод забороняється ст. 64 Конституції України. У Законі «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна підтвердила, що Крим залишається частиною України, а громадяни України, залишаються громадянами України», – нагадала правозахисник.
За словами Ольги Скрипник, кримчани «вимагають захисту, а не ізоляції».
«Російська Федерація, країна-агресор і окупант, вже застосувала до кримчан метод присвоєння «автоматичного статусу» – статусу російського громадянина. Так чому ж Україна використовує ту ж тактику? А де тактика захисту громадян та збереження за ними правового зв'язку? Де пошук нових механізмів для реалізації їх прав у такій складній ситуації? Закони та постанови повинні застосовуватися не для зручності Національного банку України та великого бізнесу, а для зручності людей. Громадяни України повинні залишатися тільки резидентами, і ніякого компромісу в цьому питанні бути не може», – зазначила вона.
Як повідомлялося раніше, Національний банк України скасував чинне з 3 листопада рішення про визнання нерезидентами переселенців з Автономної Республіки Крим, які проживають на материковій частині України.
3 листопада НБУ ухвалив постанову №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим». У документі сказано, що всі фізичні та юридичні особи, зареєстровані в Криму, прирівнюються до нерезидентів. Також ця постанова містить норму про те, що банки повинні закрити рахунки всіх юридичних осіб, зареєстрованих на анексованому півострові.
Правозахисники назвали цю постанову дискримінаційною. Проти Нацбанку була подана низкапозовів з вимогою скасувати цю постанову.
