Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Багато кримчан, які залишилися в Криму, довго сподівалися на підвищення якості життя та зростання добробуту населення за допомогою Росії. Вони зазнавали економічних та побутових, воєнних незручностей, сподівалися, що це тимчасово, адже в газетах писали, що «Крим тепер – вітрина змін, які приносить із собою Росія». Однак життя виявилося іншим...
Як повідомляє ForPost, за два останні роки становище міста серед регіонів сусідньої Росії, з якими ведеться порівняння, погіршилося. У підсумковому рейтингу російських та окупованих регіонів 2024 року, який склали у «РИА Рейтинг», Севастополь посів 67 місце, набравши 46 балів із 100 можливих.
З усіх суб'єктів Південного федерального округу РФ, куди включили окуповані в 2014 і 2022 роках українські території, Севастополь у рейтингу стоїть вище лише анексованого Криму та російської Калмикії, які посіли відповідно 68-й та 80-й рядки. Інші суб'єкти знаходяться ближче до початку рейтингової таблиці: 8 місце зайняв Краснодарський край, на 12 рядку знаходиться Ростовська область, 29-те займає Волгоградська область, Адигея на 57 місці, а Астраханська область – на 65-му.
Лідерами рейтингу регіонів за 2024 рік стали Москва та Санкт-Петербург, набравши понад 80 балів зі 100, а також Московська область та Республіка Татарстан – понад 70 балів.
Нагадаємо, перші роки після анексії Криму російські пропагандисти твердили, що Кремль на подяку за ініціацію «кримської весни» серед усіх регіонів Росії віддає перевагу Криму та Севастополю, а отже забезпечить їхнє пріоритетне фінансування та розвиток. І ось уже десять років після анексії, а становище «призвідників кримської весни» все гірше.
Положення в даному рейтингу – це середній арифметичний бал, показників, що визначають якість життя, соціально-економічний стан, стан ринку праці, матеріальний добробут населення, науково-технічний розвиток та прихильність мешканців до здорового способу життя.
У жовтневому рейтингу того ж «РИА Рейтинг» за рівнем зарплат і доступності товарів та послуг Севастополь зайняв лише 90-е місце зі 100 можливих. Тоді як у 2022 році Севастополь займав 66-й рядок підсумкового рейтингу. Виходить, що за ці два роки становище всіх суб'єктів ПФО помітно покращало, крім Севастополя та Калмикії.
В обговоренні цієї проблеми на форумі ForPost читач із ніком «Мелита» пише:
«Переможні звіти-рапорти не допомогли. Ну і як працюємо, пане губернаторе? Як почувається команда у тяжкій праці? Висновок про якість роботи команди робитимете чи тільки народ їх робить уже давно?»
Читач «Верещагин» зауважує:
«Думаю, що і без жодного рейтингу мешканці міста це відчувають на собі. Втім, по Росії мало де взагалі добре, хіба стабільно «лідерами рейтингу стали Москва і Санкт-Петербург».
Йому парирує читач «Внук героев 2»:
«Ну що ж ви так «мало де добре»? Подивишся телевізор, то аж сльоза накочує від радості за країну. Ось де фахівці трудяться, справжні професіонали, на телебаченні, вливають нам у вуха... Тож ні чорта наші жителі не відчувають, як і жителі всієї нашої неосяжної. Та й, думаю, більшості жителів глибоко начхати, хто там при владі, і начхати на всі їхні розбирання та досягнення. Тут би живу бути – прогодуватися і сім'ю прогодувати... От тільки гарант підводить телебачення, говорить і обіцяє одне, а на ділі щось поки що пшик. Люди чекають! Поки що навіть черевик Хрущова більш загрозливо виглядає...»
Читач «Бочаров Е.В.» підбиває підсумок:
«А чому тут дивуватися? Місто очолює людина, яка ніколи нічим не керувала. Всю свою діяльність був за кимось... Його функція завжди була політтехнологічна. Один піар. У цьому він досяг успіху, як і у виборних технологіях, які були продемонстровані на виборах до закзборів у 2024 р. Місто перетворюється на махрову провінцію, але на виборах губернатора наступного року його тріумфально внесуть на трон, якщо президент його підтримає. Некомпетентність породжує безвідповідальність. Це ми й спостерігаємо...»
Неблагополучні тенденції у житті міста спостерігаються давно та системно. ForPost раніше зазначав, що «черговий рейтинг російських міст за якістю життя показав не дуже радісний для Севастополя результат: мешканці вже не так високо, як торік, оцінюють комфортність проживання у місті федерального значення. При цьому Севастополь випереджає більшість російських регіонів... Цього року Севастополь увійшов до топ-10 російських міст із високою якістю життя, посівши 9 місце. Проте, порівняно з попереднім роком, регіон опустився одразу на 4 рядки рейтингу».
При цьому зазначалося, що Севастополь не належить до міст з високою самооцінкою рівня матеріального добробуту, доброю доступністю житла, високою якістю медичного обслуговування та освіти, а дев'яте місце місту вдалося зайняти завдяки тому, що в Севастополі найменше поширено деструктивна поведінка, городяни не скаржаться на стан екології та задоволені роботою ЖКГ щодо підтримки житлового фонду та благоустрою.
При цьому на форумі читач «CyMpak» не погодився із заявою соціологів:
«Городяни задоволені зростанням зарплат та асортиментом товарів? Що – знущаєтеся?»
А читач Paganel з приводу твердження про те, що «міщани не скаржаться на стан екології та задоволені роботою ЖКГ щодо підтримки житлового фонду та благоустрою» обурюється:
«А це марення звідки взялося? Містянам подобається оплачувати відсутнє опалення під'їздів і шалений цінник на якийсь невиразний і сумнівний «капремонт» у віддаленому майбутньому?»
При цьому видно, що рейтинг дуже скривдив севастопольців.
Наприклад, читач «Мелиса» написала, що для Криму, як видно, показника за якістю життя не знайшлося взагалі, бо «Володимир став «новим лідером за якістю життя», Казань визнана найкращою за міським господарством, Калуга за доступністю житла, Нижній Новгород за освітою, Сочі з екології, а Сімферополь відзначили «за відданість мешканців місту» (Не дарма, очевидно, спікер кримського парламенту Володимир Константинов скрізь підкреслює «єдність городян і влади», його молитва і спрацювала – авт). «А Севастополь – пише далі «Меліса» – за жодними критеріями не зазначають, навіть за відданість. Прикро».
Аналіз зарплат севастопольців у порівнянні з мешканцями інших регіонів також не надихнув городян. Дослідження того ж таки «РИА Рейтинг» показало, що Севастополь став одним із аутсайдерів рейтингу за рівнем зарплат, а також доступності товарів та послуг.
«Рівень зарплати городян забезпечує купівлю всього 2,64 фіксованого набору товарів та послуг... Однак у порівнянні з іншими великими містами Росії, мешканці яких на середню зарплату можуть дозволити собі і три, і п'ять фіксованих наборів, купівельна спроможність севастопольців невелика...»
У нинішньому рейтингу Севастополь зберіг свою позицію і знову зайняв 90-те місце зі 100 можливих, Сімферополь – 84-е місце, Новоросійськ – 53-е місце. А перші три місця рейтингу посіли Новий Уренгой, Салехард та Москва. На останніх трьох рядках розташувалися Еліста, Грозний та Нальчик.
Читач із ніком «Аркаим» зазначає, що:
«Статус міста федерального значення Севастополя, такий самий як у Москви, – повинен і по зарплатах відповідати цьому статусу. Якщо не відповідає – значить цей статус «для понтів».
Не подобається севастопольцям і те, що житло за пільговою іпотекою дістається не кримчанам. Як розповів на прес-конференції в пресцентрі РИА «Новости Крым» депутат Держдуми РФ Костянтин Бахарєв, відставання зарплат кримчан веде до того, що більшість нерухомості в Криму за програмами пільгового іпотечного кредитування купували не кримчани, а мешканці інших, багатших регіонів Росії, Московської та Ленінградської агломерацій, Тюмені, Ханти-Мансійська та інших регіонів. Материковий попит спричинив зростання цін на нерухомість, і в результаті для кримчан житло стало недоступним.
На форумі читач із ніком gunner зазначає, що «виходячи з цієї статті про місце Севастополя в рейтингу добробуту, роблю висновок, що Крим тепер не для нас, а для дядьків з материка... Ось вам і відповідь про Балаклавську марину, кому вона потрібна, та й яке завдання виконують усі наші чиновники».
Читач Petr K. у зв'язку з цим порушує демографічну проблему:
«Для кого держжитло? Навіть якщо воно буде відомче – мігранти вже скрізь – у держструктурах, банках, медицині-освіті тощо. Багатодітними сім'ями, наприклад, Іванов-Петров-Сидоров в найближчому майбутньому не будуть. Пізно пити боржомі».
Читачі-севастопольці на форумі зазначають, що робота губернатора має оцінюватись за тим, як він створює виробничі промислові та сільськогосподарські підприємства, які тільки й можуть забезпечувати високі зарплати у місті. Однак, дарма.
У Росії вже розроблено нову систему оцінки роботи губернаторів. Як повідомляє ForPost з посиланням на «Ведомости», ефективність губернаторів оцінюватимуть за новим критерієм, не за показниками економіки, навіть не за якістю життя в регіоні, а... за даними народжуваності в конкретному регіоні. Це випливає з постанови уряду, розробленої Мінекономрозвитку, і цей факт підкреслює глибину демографічної кризи у Росії, що воює, яка дбає про народження нових солдатів.
«З цього має починатися ваш день і цим закінчуватися», – заявив лідер Росії Володимир Путін губернаторам.
Вперше у списку новий критерій – сумарний коефіцієнт народжуваності. Він відображає середню кількість дітей, яку може народити одна жінка протягом репродуктивного віку – з 15 (! – авт.) до 49 років. Для підтримки стабільної чисельності населення СКР має становити більше двох, хоча б приблизно 2,1, щоб замістити обох батьків. У Росії за офіційною статистикою, з 2014 по 2023 рік цей показник знизився з 1,74 до 1,41.
До речі, крім сумарного коефіцієнта народжуваності, до списку критеріїв ефективності губернаторів увійшли такі показники, як «задоволеність учасників бойових дій в Україні умовами для медичної реабілітації, перенавчання та працевлаштування», до параметра про умови виховання додали слово «патріотичною», а показник «кількість відвідувань культурних заходів» прибрали зовсім.
Проте севастопольці у нову витівку не вірять. Читач «Верещагин» зазначає, що:
«...Губернатор з метою збереження свого статусу з ранку до вечора (має) робити дітей на підвідомчій йому території! А що він ще може в цьому плані особисто, якщо всі умови для зростання чисельності населення, як то: доступність житла для переважної більшості громадян, рівень доходу тієї ж більшості молодих пар дітородного віку, наявність роботи з таким рівнем доходу, безкоштовність медичних послуг та ліків , хороша освіта та перспективи для дітей у країні зведені багаторічною політикою нинішньої російської держави до такого мінімуму, який і забезпечив сьогоднішню ситуацію? Материнський капітал – «унікальний винахід», якому немає аналогів у світі», тим і унікальний, що сприяє народження дітей від слова – «ніяк», бо замислювався і реалізовується виключно на користь закабаления людей, що потребують житло в іпотечне рабство під «пільговий відсоток», адже придатний лише на початковий внесок за півтора квадратних метри за існуючих цін. Так що так, у губернатори треба набирати молодих здорових жеребців».
Читач Norder вважає, що оцінювати губернаторів за рівнем народжуваності «неправильна ідея»:
«Мета інша має бути. Створювати людям умови, вірніше допомагати створювати умови життя при яких народження дитини буде логічним продовженням. А просто народжувати більше дітей, якось неповноцінно»
Як бачимо, жителі Криму, насамперед севастопольці, як показують думки городян, розчарувалися ставленням влади та почуваються обдуреними: по-перше, – вітрина виходить не приваблива, по-друге, – заради чого змагалися на «кримській весні»? Щоб бути останніми в рейтингах за рівнем та якістю життя?
Костянтин Подоляк, журналіст
Погляди, висловлені в рубриці «Погляд», передають думку самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
