Сімферополь – В умовах санкцій і фактично економічної блокади з боку Заходу кримська влада намагається налагодити співпрацю з окремими африканськими республіками. Днями «голова» республіки Сергій Аксьонов зустрівся з делегацією однієї з найбідніших країн світу – Зімбабве. Сторони планують встановити співпрацю у сфері управління водним господарством та обмінятися досвідом з екологічних питань. Спостерігачі та експерти скептично поставилися до такої ініціативи, вважаючи, що від безвиході керівництво півострова готове йти на будь-які контакти з ким завгодно.
Візит до Криму делегації Зімбабве на чолі з міністром навколишнього середовища, водних ресурсів та клімату республіки Сейвіором Касукувері відбувся в суботу, 20 грудня. Під час зустрічі з африканськими гостями голова «Ради міністрів» Сергій Аксьонов висловив упевненість в тому, що розвиток відносин між Росією та Зімбабве дозволить знайти точки дотику двом республікам, а також позначити проекти, за якими стане можливим співробітництво найближчим часом, передає прес-служба радміну.
Також «голова» Криму нагадав про пільгові умови ведення бізнесу на території республіки в рамках закону «Про розвиток Кримського федерального округу і вільної економічної зони на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя до 2020 року».
«Упевнений, що встановлення особистих контактів між вами і урядом Криму допоможе реалізувати наші проекти в різних сферах. Після того, як ми з вами визначимо напрямки, за якими співпрацюватимемо, буде створена робоча група з міністрів і на кожному напрямку складена «дорожня карта», – пояснив Аксьонов.
У свою чергу, Сейвіор Касукувері зазначив, що візит представників Зімбабве є висловленням солідарності з народами Криму. «Крим – це дійсно історичне місце. Ми пам'ятаємо і поважаємо вибір кримчан 16 березня стати членами великої російської родини. Для нас це теж історичний момент: відвідати вашу землю саме тоді, коли ви зробили таке важливе рішення. Росія і Зімбабве співпрацюють упродовж тривалого часу, і саме підтримка російського народу зробила нас вільними. І я вважаю, що саме зараз настав момент зміцнити наші торговельні та економічні відносини. Готовий поділитися з вами досвідом, який у нас накопичений як результат життя під санкціями. Вважаю, що режим санкцій здатний зміцнити того, проти кого він спрямований», – підкреслив міністр.
Співпраця Зімбабве і Криму планується у сфері управління водним господарством, обміну досвідом з екологічних питань, а також застосування технологій в галузі екології та промисловості.
«Є щось спільне, чи не так?»
Міністерство закордонних справ України висловило протест Зімбабве у зв'язку «з неузгодженим з Україною відвідуванням тимчасово окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим міністром навколишнього середовища, водних ресурсів та клімату Зімбабве».
За інформацією прес-служби МЗС, Україна розцінює цей крок як ігнорування зімбабвійською стороною чинного українського законодавства, норм міжнародного права, статуту ООН і резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України. «Це може мати негативні наслідки для подальшого розвитку українсько-зімбабвійських відносин», – зазначили в МЗС.
У відомстві закликали Зімбабве «неухильно поважати територіальну цілісність і суверенітет України і дотримуватися норм міжнародного права».
Тим часом, користувачі соціальних мереж, дізнавшись про можливе економічне співробітництво Криму з Зімбабве, відреагували миттєво. Більшість з них висміяли спробу кримської влади налагодити тісні зв'язки з африканською республікою.
«Зімбабве останні 34 роки править Роберт Мугабе. Країна із завмиранням серця чекає, коли він помре, але все марно. Живий курилка, готується до свого 100 річного ювілею. Зараз йому лише 90, – написав у Facebook російський опозиціонер Борис Нємцов. За його словами, Зімбабве – одна з найбідніших країн світу, де ВВП на душу населення – 600 доларів. «Завдяки політиці Мугабе, в 2000-2008 році Зімбабве вразила фінансова криза, аналога якій не було в світі. Інфляція сягала 300 000 000 % на рік. В обороті були банкноти достоїнством трильйон зімбабвійських доларів. Обмінний курс був 1 долар = 50 млн доларів Зімбабве і вище. З 2009 року в Зімбабве скасована місцева валюта. Тепер офіційна валюта країни – американський долар», – додав він.
За словами російського політика, в країні люди «мруть від холери та СНІДу, багато голодують». «Мугабе у всьому звинувачує Захід. Є щось спільне, чи не так? – запитує Нємцов. – І візит знаковий і своєчасний. Може Аксьонов досвіду набереться. Візит Путіна в колись квітучу країну підготує...»
«Коли пару років тому я назвав нашого малолегітімного начальника Володимиром Володимировичем Мугабе, я думав, що жартую. Типу гіпербола... Нічого не гіпербола вже», – іронізує в публікації у «Щоденному журналі» російський письменник-сатирик Віктор Шендерович.
За його словами, візит делегації Зімбабве в Крим для того, щоб «поділитися з росіянами досвідом життя під тиском санкцій», актуальний. «Це, треба зауважити, дуже вчасно: Зімбабве накопичило цього досвіду вище даху (там вже і власної валюти давно немає, так живуть), а Росія тільки вступила на славний шлях повної ізоляції... Ну і, відповідно, наш начальник тільки минув п'ятнадцятирічне відсічення абсолютної влади, а батько зімбабвійської нації, дай йому бог здоров'я, давно відзначив тридцятник політичного людоїдства. З часів Московської олімпіади рулить, умілець...»
«Крим – окупована територія з невизначеним майбутнім»
Експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Сергій Костинський вважає, що заяви влади республіки про можливу співпрацю в сфері залучення інвестицій з Зімбабве відображають чотири речі.
«Перше: Росія втратила вплив у світі. Коло її потенційних партнерів і союзників обмежується політичними та економічними аутсайдерами, які більшою мірою самі потребують допомоги, ніж здатні її надати. У Криму немає і не буде інвесторів з-за кордону. Насамперед, тому, що інвестори йдуть з Росії, вони вже не розглядають її як інвестиційно привабливий регіон. Якщо великий інвестор йде з Росії, він точно не прийде до Криму», – сказав Костинский у коментарі для Крим.Реалії.
По-друге, за його словами, «Крим – окупована територія з невизначеним майбутнім». «Невідомо, що тут відбуватиметься через півроку, тому ніхто не захоче ризикувати коштами, які можна буде «відбити» тільки через 5-10-20 років. Єдине, що може запропонувати Крим іноземному бізнесу – допомогти у відмиванні «брудних грошей» або в ухилянні від податків у своїх країнах як офшорна зона. Але і це вже досить ризиковане починання через жорстку позицію Сполучених Штатів та Європейського Союзу», – упевнений експерт.
По-третє, на думку Костинського, інвестиційні амбіції півострова «досягли дна». «Керівництву Криму не доводиться вибирати, з ким співпрацювати. Воно залежить від ініціативи тих, хто захоче про це «поговорити». Вершиною цих амбіцій ще навесні був Китай. Йшли переговори про інвестиції в будівництво керченського мосту. Проведена минулого тижня зустріч із представниками Зімбабве – вимушений інформаційний привід. Кримська влада готова прийняти кого завгодно – хоч делегацію із Зімбабве, хоч із Сомалі. Аби можна було подати цю зустріч під інвестиційною егідою», – додав співрозмовник.
По-четверте, за словами Костинського, всі розмови про залучення зарубіжних інвесторів до Криму, особливо після підписання президентом США «Акта на підтримку свободи в Україні», призначені для «внутрішнього споживання», для кримчан.
«Окрім відвертого блефу і пересмикування фактів російській владі нічого запропонувати населенню кримського півострова. Саме тому міністр у справах Криму відмовляється оприлюднити поточну статистику за обсягами залучених іноземних інвестицій. Не здивуюся, якщо приїзд будь-якої іноземної делегації на півострів подаватиметься як діловий візит з приводу інвестування в Крим. Наприклад, цілі зімбабвійської делегації можуть відрізнятися від тих, що були озвучені прес-службою Ради міністрів Республіки Крим. Оскільки ті посадові особи, які прибули до Сімферополя, не ухвалюють рішень у галузі економіки», – зазначив експерт.
Як приклад він навів нещодавню поїздку Сергія Аксьонова в Індію, де той підписав договір з представником громадської організації «кримсько-індійського співробітництва». «Цей візит був поданий як повноцінний договір про залучення інвестицій. Хоча насправді – це велика фікція. Ні Індія, ні індійський бізнес, рівно як і китайський і будь-який інший, інтегрований в західну економіку, не виступить проти поточного курсу США», – підкреслив Костинский.
Він вважає, що російській стороні доведеться самостійно «розщедрюватися» на Крим, а системні інвестиції, поки є гроші, йтимуть з держбюджету і від державних олігархів, яких «змусять ділитися з країною в кризовий період».
