Доступність посилання

ТОП новини

Олексій Гончаренко: Розгорнувши перед Аксьоновим український прапор заявив йому, що він сепаратист і негідник


Олексій Гончаренко
Олексій Гончаренко

Київ – Голова міжфракційного об’єднання «Крим», депутат Верховної Ради України від політичної партії «Блок Петра Порошенка» Олексій Гончаренко поділився спогадами про поїздку до окупованого Криму, про перемовини на той час зі спікером Верховної Ради Криму Володимир Константиновим. А також про те, якою він бачить роботу міжфракційного об’єднання.

– Що вас спонукало поїхати в Крим, коли на вулицях його міста з’явилися «зелені чоловічки»?

– Я виїхав до Криму 27 лютого, саме в цей час розпочалися заворушення біля кримського парламенту і відбулося захоплення будівлі Ради Міністрів Криму. На власні очі бачив захоплення Сімферопольського аеропорту: машини з російським спецназом, приліт Жириновського і багато іншого.

Пан Константинов і все його оточення вже не були в своїх думках і вчинках самостійними людьми і просто виконували команди, які надходили з білокам’яної

Поштовхом для поїздки стало розуміння того, що саме в цю хвилину в Криму необхідна присутність нової української влади, яка сформувалася в Києві 22-23 лютого. Адже жодної такої людини на той момент на півострові не було. І мені здавалося, що це є абсолютно неправильним. Я почав, як кажуть, бити у дзвони, почув їх лише Петро Порошенко і відповів, що готовий летіти в Крим. Він отримав від Олександра Турчинова, як від голови Верховної Ради України та в.о. Президента України мандат на те, щоб провести перемовини. До його приїзду мені вдалося домовитися про декілька зустрічей: з депутатами кримського парламенту, а також з його спікером Володимиром Константиновим та представниками Меджлісу кримськотатарського народу. Під час проведення цих зустрічей ми намагалися, зі свого боку, знайти варіанти вирішення ситуації що склалась, − на той час вже було рішення про проведення референдуму. Ми хотіли зупинити цей процес і в принципі були досягнуті домовленості з головою Верховної Ради Криму. Але наступного ранку отримали звістку, що референдум буде перенесений з 25 травня на 16 березня. Ми зрозуміли, що поштовхом для прискорення подій стали наші намагання втрутитися вже в давно написаний Кремлем сценарій. Адже пан Константинов і все його оточення вже не були в своїх думках і вчинках самостійними людьми і просто виконували команди, які надходили з білокам’яної. Ми відлетіли до Києва, але за декілька днів я повернувся назад.

– Для чого?

– Мене хвилювало, що буде з нашими військовими частинами і хлопцями, які там є. Нам вдалося створити механізм передачі інформації і забезпечити їх всім тим про, що військові просили.

– Хто вам допомагав? Адже на той час ваші однопартійці-регіонали, зокрема, кримські народні депутати від цієї політичної сили всіляко підтримували Росію в її намаганнях прибрати до рук півострів…

– Допомагали мені представники громадських організацій та місцевого самоврядування Криму. Більша частина з них зараз перебувають у Криму, тому назвати їх з об’єктивних причин я не можу. Ми опікувалися військовими частинами в Сімферополі, селищі Перевальному, а також радіолокаційною частиною на Ай-Петрі і трохи охопили Феодосію і Керч.

– Чи були спроби ще якимось чином протестувати проти того, що відбувалося?

– Так. Це було 16 березня в день референдуму. Я разом зі своїм другом прийшов на одну із сімферопольських дільниць, де голосував Сергій Аксьонов, розгорнув перед ним український прапор, заявив йому, що він сепаратист і негідник. Щоправда, тривала моя акція не довго, його охорона швидко зреагувала і мене відтиснули від Аксьонова. Після того як ми вийшли з дільниці, то вирушили на Ай-Петрі, де встановили прапор і виїхали з Криму. Я розумів, що вже більше нічого зробити не зможу і ситуацію не зміню.

– Наскільки я пам’ятаю, ви потім знову повернулися до Криму і встановили на Ай-Петрі прапор України. Що і кому ви хотіли довести цим вчинком?

– Це було 23 серпня, на День державного прапора. Я як голова Одеської обласної ради мав піднімати прапор в Одесі разом з головою обласної адміністрації – це, власне, відбувалося за традицією в усіх регіонах України. Але я вирішив, що це і без мене хтось зробить, тому вкотре приїхав на півострів, аби там підняти український прапор. По-перше – це був поклик душі, а по-друге, я вкотре намагався нагадати всім, що Крим – це Україна, оскільки на той момент тема Криму відійшла на другий план.

– Чому, на вашу думку, відбувається ізоляція кримської тематики як владою, так і ЗМІ?

Інформаційна політика держави щодо Криму є неправильною. Адже незважаючи на те, що відбувається на сході, тематика Криму повинна постійно бути на слуху.

– Мені важко відповісти на це запитання. Є вплив об’єктивних причин – жахливі події на сході країни, а в Криму немає війни і не гинуть кожного дня люди. Тим не менш, інформаційна політика держави щодо Криму є неправильною. Адже незважаючи на те, що відбувається на сході, тематика Криму повинна постійно бути на слуху.

– Ви, одесит, у новому парламенті ініціювали створення, а згодом і очолили міжфракційне об’єднання «Крим». Адже у вашому об’єднанні є декілька кримчан, чому ж вони не взяли на себе цю відповідальність? Крім того, не всі кримчани, які є наразі депутатами, увійшло до об’єднання…

– Я не можу коментувати дії та рішення своїх колег по парламенту. А стосовно себе скажу, що з ідеєю створення цього об’єднання я пішов до колег-депутатів, але ніхто не хотів організовувати цей процес. Взагалі-то я бачив керівником міжфракційного об’єднання Мустафу Джемілєва, але він пояснив, що фізично не зможе це зробити. Адже окрім депутатської роботи, ще має навантаження як Уповноважений Президента України з питань кримськотатарського народу. Тим не менш, він сказав, що буде активно долучатися до роботи і, власне, це він запропонував, аби я очолив об’єднання. Точно можу сказати, що коли я ініціював цей процес, у мене не було навіть думок про те, щоб я його очолив.

Що ж до інших депутатів-кримчан, які наразі не увійшли в міжфракційне об’єднання, то вони можуть це зробити в будь-який момент, оскільки ми відкриті для всіх, кому не байдужий Крим.

– Якою ви бачите роботу міжфракційного об’єднання «Крим» у парламенті?

– Я не бачу нашої роботи у відриві від громадянського суспільства. Тому на перше зібрання міжфракційного об’єднання ми покликали представників громадськості − це кримчани, які змушені були виїхати з півострова, але і сьогодні підтримують зв'язок з Кримом і переймаються його проблемами. Наше об’єднання – це є інструмент в руках тих, хто зацікавлений у кримській тематиці.


XS
SM
MD
LG