Доступність посилання

ТОП новини

ТОП-5 законів, які порушують права кримчан


У міжнародний день з прав людини центральна площа Сімферополя була перекрита спецслужбами та «самообороною»

Київ – Після того, як Росія оголосила територію Криму своєю частиною, на півострові перестали діяти норми міжнародного права. Про це говорять члени Кримської польової місії з прав людини, які більше дев'яти місяців проводять моніторинг ситуації в анексованій республіці. За їх словами, на території Криму в минулому році почали діяти десятки нормативних актів, які істотно обмежують права і свободи кримчан. Правозахисники склали ТОП-5 законів, які становлять для жителів півострова найбільшу загрозу.

«З точки зору міжнародного права Крим юридично є частиною України. Фактично він опинився під контролем іншої держави. У цьому сенсі в Криму де-факто не діють ті норми міжнародного права, які діють де завгодно, зокрема і на території материкової України і на території основної частини Російської Федерації», – сказав на прес-конференції голова Кримської польової місії з прав людини Андрій Юров.

За його словами, заручниками того, що Крим випав із зони дії міжнародного права, виявилися абсолютно всі кримчани незалежно від того, як вони ставляться до анексії, і навіть вимушені переселенці.

Андрій Юров
Андрій Юров

Юров підкреслив, що погіршення ситуації з правами людини пов'язане з тим, що самі собою російські закони, які тепер діють в Криму, є більш жорсткими, ніж в Україні.

«Це виявляється в усьому спектрі. Наприклад, у свободі слова, що відразу відчули журналісти. У свободі зібрань, що добре відчули в Меджлісі кримськотатарського народу. Також в Російській Федерації діє набагато жорсткіше законодавство, що стосується свободи зборів», – зазначив правозахисник.

Також, за словами Юрова, на правах кримчан вкрай негативно позначається законотворча діяльність самопроголошеної влади півострова, яка не дотримується ні норми міжнародного права, ні елементарних законів логіки.

Кримський закон про «самооборону»

Найбільш небезпечним документом, ухваленим місцевою владою Криму, є закон «Про народне ополчення – народну дружину Республіки Крим», за який «Державна рада» проголосувала у червні. Про це повідомила заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник.

«Він по суті легалізує це парамілітарне формування. Незважаючи на те, що кримська самооборона причетна до викрадень людей, вбивств, захоплення власності, розгону мирних зібрань, нападів на журналістів, ніхто не був притягнутий до відповідальності», – обурилася Ольга.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

Скрипник зазначила, що «кримська самооборона» не тільки не була розформована, а ще й отримала статус юридичної особи та бюджетне фінансування. Відповідно до ухваленого закону, це формування підконтрольне самопроголошеному прем'єру Сергію Аксьонову і Раді міністрів.

При цьому, за словами правозахисниці, останнім часом значно побільшало випадків, коли бійці «кримської самооборони» беруть участь у захопленнях комерційної власності.

У жовтні до Державної Думи Російської Федерації був поданий законопроект про амністію «народного ополчення Криму», однак він не був підтриманий.

«Аксьонов пропонував звільнити кримську самооборону від відповідальності за злочини, вчинені з 27 лютого до 1 січня 2015 року. Це нонсенс в плані того, що пропонувалося їх амністувати зокрема й за ті злочини, які ще не здійснені», – сказала Скрипник.

Правозахисниця вважає, що самопроголошена влада Криму не тільки не бореться з порушниками прав людини, але ще й намагається привласнити «народним ополченцям» статус недоторканної групи.

Російський закон про екстремізм

Значно погіршило ситуацію з правами людини в Криму впровадження законодавства про протидію екстремістській діяльності. За словами заступника голови Кримської польовий місії Дмитра Макарова, місцева влада під приводом боротьби з екстремізмом почала боротьбу з інакомисленням і нелояльними жителями півострова.

«Законодавство про екстремізм дуже широко тлумачить поняття екстремізм. Під нього підпадає терористична діяльність, насильницьке повалення конституційного ладу, створення незаконних збройних формувань. Але серед іншого під нього підпадають і вербальні дії: розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі, приниження національної гідності, різні форми хуліганства, засновані на мотивах ненависті», – зазначив Макаров.

Дмитро Макаров
Дмитро Макаров

Правозахисник підкреслив, що поняття екстремізму в російському законодавстві дуже широке і розмите, і російська влада цим часто користуються в своїх інтересах. За його словами, центр боротьби з екстремізмом займається не стільки протидією угрупованням, які реально розпалюють міжнаціональну ворожнечу, скільки переслідуванням громадян, які висловлюють незгоду з владою.

Макаров нагадав, що керівництво анексованого Криму вже почало активно використовувати законодавство про екстремізм. Зокрема, на території півострова відбулася серія обшуків в мечетях, медресе і приватних будинках мусульман, під час яких силовики шукали так звану екстремістську літературу.

Стаття російського Кримінального кодексу про сепаратизм

Дмитро Макаров вважає, що особливу небезпеку для жителів півострова являють собою норми російського законодавства про заклики до сепаратизму. Правозахисник нагадав, що заборона на оспорювання територіальної цілісності не тільки міститься в антиекстремістському законодавстві, а й був внесений окремим пунктом до Кримінального кодексу Російської Федерації. За словами Макарова, це сталося минулого літа, що може бути пов'язане, як раз з анексією кримського півострова.

«За цією статтею людина може отримати до чотирьох років позбавлення волі, а у випадку, якщо заклики поширюються через ЗМІ або Інтернет – то до п'яти років», – сказав Дмитро.

Чи будуть за цією статтею карати за фразу у Фейсбуці «Крим – це Україна» – поки незрозуміло, оскільки немає прецедентів. Але фактично подається сигнал, що саме обговорення питань приналежності Росії тієї чи іншої території може каратися досить суворо
Дмитро Макаров

За словами Макарова, ця кримінальна стаття являє особливу небезпеку для кримчан, які не підтримують анексію Криму. Формально, за будь-яке повідомлення в соціальних мережах, в якому заперечується приналежність Криму до Росії, його автор може отримати тюремний термін.

«Чи будуть за цією статтею карати за фразу у Фейсбуці «Крим – це Україна» – поки незрозуміло, оскільки немає прецедентів. Але фактично подається сигнал, що саме обговорення питань приналежності Росії тієї чи іншої території може каратися досить суворо», – повідомив правозахисник.

Російські положення про подвійне громадянство

У 2014 році в російське законодавство були введені положення про обов'язкове повідомлення про наявність другого громадянства. Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова зазначила, що для жителів Криму, які залишаються громадянами України, дію цієї норми відклали до 2016 року, однак це відтермінування може бути знятим в будь-який момент.

«Неповідомлення про наявність другого громадянства тягне для громадян не просто відповідальність, а кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 200 тисяч рублів, що еквівалентне 60 тисячам гривень, або громадським роботам до 100 годин. А повідомлення із запізненням тягне за собою адміністративну відповідальність і штраф до тисячі рублів», – сказала Свиридова.

У Криму проживає близько двох мільйонів чоловік, які мають і російські, й українські паспорти. На декларування подвійного громадянства законом дається всього два місяці, і управління ФМС у Криму просто можуть не впоратися з величезним напливомвідвідувачів

Правозахисниця припускає, що коли це положення набуде чинності, це викличе появу гігантських черг в управліннях міграційної служби. За її словами, у Криму проживає близько двох мільйонів чоловік, які мають і російські, й українські паспорти. На декларування подвійного громадянства законом дається всього два місяці, і, за прогнозом правозахисниці, і управління ФМС у Криму просто можуть не впоратися з величезним напливом відвідувачів.

«Ця норма торкнеться всіх без винятку внутрішньо переміщених осіб з Криму, оскільки більшість з них зберігають прописку на території Криму. Отже, всі вони повинні будуть або повідомити про наявність подвійного громадянства, або вони будуть ходити під домокловим мечем кримінальної відповідальності», – зазначила юрист.

Український закон про вільну економічну зону

У Кримській польовий місії констатували, що нормативні акти, які порушують права жителів анексованого півострова, були ухвалені не тільки Росією та самопроголошеною владою Криму, але й Україною. Найбільш кричущі порушення прав кримчан, на їхню думку, викликало ухвалення закону «Про створення вільної економічної зони «Крим», а також постанов Нацбанку №699 і № 810.

«В силу закону, а також в силу постанов НБУ, громадяни України, які мають реєстрацію на території Криму, були визнані нерезидентами. Тобто у взаємовідносини з банками та іншими фінансовими установами, у взаєминах з державою з приводу підприємницької діяльності кримчани були визнані іноземними громадянами», – зазначила правозахисниця Дар'я Свиридова.

Визнання громадян України з кримською реєстрацією нерезидентами привело до того, що банківські рахунки багатьох фізичних і юридичних осіб були заблоковані, і жителям півострова були заборонені багато фінансових операцій

За її словами, визнання громадян України з кримською реєстрацією нерезидентами привело до того, що банківські рахунки багатьох фізичних і юридичних осіб були заблоковані, і жителям півострова були заборонені багато фінансових операцій.

«Сьогодні громадяни України, зареєстровані на території Криму, фактично позбавлені можливості користуватися своїми банківськими рахунками, відкритими в банках України. Вони не можуть купувати іноземну валюту, вони не можуть провозити через адміністративний кордон гроші в російських рублях понад суму в десять тисяч рублів», – повідомила Свиридова.

На думку правозахисниці, ухвалений Верховною Радою закон і постанови НБУ є дискримінаційними, оскільки обмежують права громадян України за ознакою території їх проживання. Вона зазначила, що Українська Гельсінська спілка з прав людини ініціювала стратегічну справу щодо скасування дискримінаційних норм, які містить закон про ВЕЗ, і кримчанами вже були направлені сім позовів до суду з вимогою скасувати постанову Нацбанку про нерезидентний статус жителів анексованого півострова.

XS
SM
MD
LG