Доступність посилання

ТОП новини

У Криму розкручують свою «Болотну справу»


Олександра Криленкова

Нова влада Криму продовжує вести політику залякування незадоволених. Методи запозичують у російських колег. Схема розкручування переслідування за участь у мітингу – така ж, як і у «Болотній справі» в Москві. Штрафи, обшуки, допити, а нещодавно почалися й арешти. Привід один – участь у мирному зібранні.

«Справа 3 травня» в Криму набирає обертів. За інформацією адвоката Еміля Курбедінова, 19 січня у цій справі затримали ще одного кримського татарина. Едема Османова підозрюють у тому, що він нібито напав на поліцейського під час акції протесту 3 травня.

У той день Мустафу Джемілєва не пустили на півострів, незважаючи на багатотисячні мирні протести жителів Криму. 3 травня кримські татари вийшли зустрічати Джемілєва і пішли до пропускного пункту. Хотіли провести разом із собою його на територію півострова.

Близько 200 людей потім були оштрафовані в адміністративній справі. Штрафи великі – від 10 до 40 тисяч рублів з людини. А починаючи з другої половини жовтня людей почали заарештовувати.

Ця справа дуже схожа на ті справи, які проходять в Росії щодо так званих масових заворушень. Коли при великому скупченні людей влада висмикує більш-менш випадковим чином кілька фігурантів, і їх судять за тими чи іншими кримінальними статтями. Як правило, це статті, пов'язані із заподіянням моральної або фізичної шкоди співробітникам поліції.

Як і в «Болотній справі», в «справі 3 травня» був великий мітинг, була поліція і були люди, які засуджені за «завдання шкоди» цим поліцейським (хоча це не було доведено в ході судового процесу).

Ми опитали близько сотні людей у Криму. Всі говорять, що близько пропускного пункту люди дійсно пройшли через оточення поліції, але без насильства. Цілком можливо, що це викликало моральне страждання у співробітників поліції, і вони потім довго мучилися. Але ніяких фізичних страждань їм не завдавали.

Як засвідчує досвід «Болотної справи», єдине, що допомагає, це наскільки ми зможемо надати цій справі резонансу. Тоді є шанс відновити справедливість

За законами Російської Федерації за моральну шкоду будь-яка людина, зокрема й поліцейський, може подати скаргу з вимогою покарання і компенсації. Але в основному людей притягають до відповідальності за статтею «нанесення нетяжкої шкоди здоров'ю поліцейського». Наприклад, у Росії за цією статтею судять, якщо зірвали каску з поліцейського під час акції, або відібрали кийок. І люди, на жаль, за такими звинуваченнями зараз сидять. Їхні адвокати надіслали справи до Європейського суду з прав людини: чекають на рішення.

Ніякого оптимізму з приводу майбутнього слідчого і судового процесу в Криму у мене немає. Люди, які явно не являють собою небезпеки для суспільства, були поміщені під варту. А судова практика в Росії така, що, якщо людині обрали запобіжний захід «утримання під вартою», то ймовірність виправдувального вироку мізерно мала.

Якщо раптом в ході судового засідання з'ясується, що людина перебувала в СІЗО незаконно, то їй мають виплатити різні компенсації. Тому хто перебуває в СІЗО, зазвичай, присуджують реальний кримінальний термін. Ця доля, на жаль, реальна для кримчан, заарештованих у справі 3 травня.

Зрозуміло, що не можна говорити про застосування насильства до поліцейських, порушення порядку і прояви екстремізму в ході акцій 3 травня. Йдеться про порушення з боку влади таких фундаментальних прав, як свобода зібрань та свобода пересування.

Зараз важливим є питання суспільної підтримки – російської, української та світової. Як показує досвід «Болотної справи», єдине, що допомагає, – це наскільки ми зможемо надати цій справі резонанс. Тоді є шанс відновити справедливість.

Олександра Криленкова, координатор польової роботи Кримської польовий місії з прав людини

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG