Сімферополь – Про проблеми економіки Криму, її тотальну залежність від України і можливу загибель пишуть багато, але епізодично. Дійсно, в 2013 році півострів на 52% забезпечувався з центрального бюджету країни. Ще більш цікаві цифри можна знайти в останніх кримських макроекономічних оглядах. Після проведення березневого «референдуму» графіки розвитку промисловості республіки неухильно повзуть вниз, проте перебільшувати вплив анексії на багато галузей економіки Криму було б неправильно.
Протягом останніх п'яти років у Криму спостерігався спад промислового виробництва. Однак темпи падіння в 2014 році істотно збільшилися – у порівнянні з 2013 роком на цілих 10%.
Добувна промисловість
«Міністерство» промислової політики Криму у своєму «Макроекономічному огляді» за 2014 рік вихваляється зростанням добувної промисловості та розробки кар'єрів на 8,6%. Це, дійсно, єдина сфера, в якій спостерігається приріст показників, але проблема в тому, що цей приріст у 2014 році... сповільнився.
Простіше кажучи, якщо з 2010 до 2013 року індекс добувної промисловості неухильно зростав (спочатку на 6% щорічно, а в 2013 році – на 16%), то після анексії зростання це скоротилося приблизно вдвічі.
Головним підприємством, що працює у цій сфері, був і залишається «Чорноморнафтогаз», який кримська влада забрала в України відразу після анексії півострова Росією. За минулий рік видобуток газу склав 2 мільярди куб. м. Російські експерти з фонду «Інститут енергетики та фінансів» у своєму звіті щодо Криму висловили надію на суттєве збільшення цих показників за рахунок освоєння шельфу Чорного моря: «Крим може істотно наростити видобуток газу вже в найближчі роки – у разі збереження поточних темпів освоєння континентального шельфу, вже в 2015 році видобуток газу може досягти 3 мільярдів м. куб., що дозволить повністю забезпечити поточний рівень споживання».
Що стосується нафти, то її видобуток, на думку експертів фонду, може збільшитися в 7-8 разів: «Видобуток нафти і газового конденсату залишається поки що незначним – у 2013 році було видобуто близько 76 тисяч тонн, проте в перспективі видобуток нафти і газового конденсату може бути збільшений до 400-600 тисяч тонн, що дозволить повністю закрити внутрішні потреби».
А ось у розробці кар'єрів падіння показників склало аж 11%. Співробітники сімферопольської дорожньої служби, яка є одним з основних споживачів щебеню, розповідають: незважаючи на те, що основні кримські кар'єри в Лозовому, Мармуровому, Шарху і Петропавлівці працюють, їхня продукція особливою популярністю не користується. «Кар'єри працюють, але продукція не потрібна. Працюють за передоплатою: заплатили – вони підірвали, роздрібнили, пропустили через сита і продали. В основному, служби беруть мінімум. Працює тільки Білогірський райавтодор, який випускає так звану «холодну суміш» – холодний асфальт для ремонту дорожніх покриттів. Інші заводи стоять», – кажуть сімферопольські дорожники.
Переробна промисловість
Індекс переробної промисловості також знизився – на 12,2%. Хоча середній показник зниження за галузями становив 20-30%. Позитивний приріст виробництва спостерігається тільки у двох галузях – фармацевтиці та металургії.
З 2012 року органи статистики почали виділяти фармацевтичну промисловість півострова, яка в 2013 році зросла більше ніж на 60%, а в 2014 – на 411,6%. Основних підприємств декілька – ТОВ «Нижньофарм», ДП «Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод ІХП ім. О.О. Чуйка» та СП «Науково-технологічний центр «Юніс» (ТОВ). Подальша доля препаратів невідома, хоча сайт «Юніса» пропонує купити онлайн косметичну та іншу продукцію як за рублі, так і за гривні.
У порівнянні з 2013 роком, також несподівано різко (майже на 20%) зросло металургійне виробництво. З 2011 року в цій галузі спостерігалося поступове падіння показників (у 2013 році – на 24,9%), пов'язане зі зношеністю обладнання великих підприємств. За інформацією «міністерства» промислової політики Криму, таке різке повернення практично до показників 2012 року забезпечило не «оновлення» застарілих основних фондів, а сімферопольський завод «Фіолент» – за рахунок випуску змінних частин для електроінструментів та верстатів. У той же час, експорт недорогоцінних металів та виробів з них, в порівнянні з минулим роком, скоротився більше ніж на 50% – схоже, запчастини будуть використовуватися тільки на місцевих верстатах.
Загалом статистика показує, що березень 2014 року дійсно став важливою віхою в історії кримського виробництва – якщо в 2013 році рівень промисловості трохи зріс і більш-менш тримав планку, то «російський» період Криму демонструє тотальний спад на всіх фронтах.
Окремою проблемою, про яку ще належить задуматися кримській владі, залишається збут навіть того, що виробили, в умовах тотальної блокади кримської продукції на ринках цивілізованих країн. Переорієнтація на ринки Азії та Африки, яка, судячи за картиною експорту, вже почалася, в корені ситуацію не змінить через особливу товарну структуру – напоїти кримським вином Китай та Індію «всемогутньому» Аксьонову навряд чи вдасться.
