Доступність посилання

ТОП новини

Із Росії Путіна: Домогосподарка в колі першому


Світлана Давидова, її чоловік і їх діти

Любов Чижова, Мар’яна Торочешникова, Михайло Соколов

Уранці 21 січня 2015 року домогосподарка Світлана Давидова, мешканка міста Вязьми в Смоленській області, була заарештована співробітниками ФСБ. Їй висунуте звинувачення за статтею 275 Кримінального Кодексу Російської Федерації «Державна зрада». У квітні минулого року Давидова подзвонила в посольство України в Москві й повідомила, що розташована навпроти її будинку військова частина спорожніла, що, на думку жінки, може бути свідченням відправки військовослужбовців в зону російсько-українського конфлікту.

Подробиці цієї історії Радіо Свобода розповів чоловік заарештованої Анатолій Горлов:

– 21 січня 2015 року в 8:15 дільничний прийшов, нібито сусіди на нас скаржаться, що ми шумно себе поводимо, хоча у нас тиша, це ранок, ще діти сплять. Відкрили – і тут ось оперативна група ФСБ увірвалася в наше життя. Забрали комп'ютери, техніку, записи. На той момент, коли затримували, вони нічого не говорили. Але ось 26 січня мені офіційно прийшла відповідь: «У відповідності з вимогою частини 1-ї статті 96-й КПК РФ повідомляємо, що 21 січня 2015 року в 11 годині 35 хвилин за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого статтею двісті сімдесят п'ятою КК РФ, затримана ваша дружина Давидова С. В. Про місце її утримання ви будете повідомлені додатково. Слідчий з особливо важливих справ Першого відділу Слідчого управління ФСБ Росії, полковник юстиції Михайло Свинолуп ...».

– А ви знаєте, де перебуває Світлана Володимирівна зараз?

Світлана Давидова та її двомісячна донька
Світлана Давидова та її двомісячна донька

– Так, тепер я знаю, вона перебуває в слідчому ізоляторі Лефортово, це Лефортовський вал, будинок 5. Вчора я передав їй речі. Поки, загалом, я про побачення питаю, зокрема через призначеного адвоката, кажуть, що буде побачення, наступного тижня начебто.

– Суд щодо запобіжного заходу вже був?

– Учора надійшов від слідчого лист, що 22 січня Лефортовським районним судом міста Москви обраний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою в СІЗО. За словами слідчого, на два місяці поки що.

– Зі слідчим ви зустрілися?

– Я його бачив, але говорити про подробиці ні він не став, ні я не питав.

– Вам відома суть звинувачення?

– Мені відомо, що вона подзвонила в посольство України і, загалом, висловила якусь позицію, яка нібито секретна була.

– А у вашої дружини був допуск до якихось секретних відомостей?

– Ні! Моя дружина має вищу економічну освіту, вона добре вчилася, закінчила з відзнакою училище, технікум, інститут текстильної і легкої промисловості, навчалася в аспірантурі, але військової ніякої освіти у неї не було, ніяких допусків. Вона «Урал» від «ГАЗу» не відрізнить, якщо вже на те пішло.

Військова частина №4886, про яку йдеться, розташована навпроти багатоповерхового будинку, в якому живе Світлана Давидова
Військова частина №4886, про яку йдеться, розташована навпроти багатоповерхового будинку, в якому живе Світлана Давидова

Тому я не знаю, які взагалі вона могла відомості, як кажуть, багатодітна мати, у відпустці із догляду за дитиною, дивлячись з вікна вивудити та повідомити щось секретне. Я не уявляю цього, чесно.

– А що призначений адвокат вам говорить?

– Адвокат нічого не говорить. Він тільки обіцяє віднести їй, наприклад, одяг, ще щось. Чисто налагодження побуту, будемо так говорити, як ніби він там прикладає якісь зусилля. Каже, що «стаття дуже серйозна, що менше 12 років і більше 25 років їй не дадуть».

Є у вас відчуття, що адвокат працює на слідство?

– Ну, я не знаю. Думаю, що слідство, держава не призначить невигідного собі адвоката.

– А свого адвоката у вас поки немає?

– Поки я не зорієнтувався. Розумієте, ми прості громадяни Росії, в провінції живемо. Ми ж не якесь шпигунське угруповання, тому нам важко зорієнтуватися в адвокатах...

– А у вас дійсно вікна квартири виходять на військову частину?

З нашої квартири видно частину військової частини, ділянку, так, видно. Але з таким же успіхом кожен громадянин може набрати Google maps і подивитися цю військову частину

– З нашої квартири видно частину військової частини, ділянку, так, видно. Але з таким же успіхом кожен громадянин може набрати Google maps і подивитися цю військову частину. Більше навіть побачити, ніж те, що ми бачимо з вікна.

– Просто не зрозуміло, як можна визначити здалеку, як якісь частини, наприклад, вирушають в Україну...

– Та нічого вона не могла визначити! Я припускаю, що це був чисто емоційний дзвінок у посольство України. Вона побачила спорожнілу частина, припустила щось, висловила свої побажання, щоб люди не гинули. Україна – це ж не тільки українці в етнічному плані, в плані мови, а це і росіяни, і все. Ми всі – люди! І те, що відбувається, це просто неподобство! Ні за чим вона не стежила, ні на яку спецслужбу не працювала, і ніяких допусків до секретів, які могла б продати, вона ніколи не мала! Вона випадково почула в маршрутному таксі розмову військовослужбовця телефоном з іншою людиною. І записала в щоденник. «Є запис, датований 24.04.2014, виконаний рукописним способом: «Військовослужбовці ГРУ ЗС РФ у понеділок прибувають до Москви в цивільному одязі, ніби в приватному порядку, за свій рахунок. Зброю планують отримати на місці. Перебувати збираються до виборів, а далі по обстановці. Можливо, ця інформація допоможе вам зберегти життя українцям і цілісність країни», – в протоколі обшуку написано.

– Тобто виходить, що ваша дружина, видимо, так висловила свою антивоєнну позицію? Вона не погоджується з участю Росії у конфлікті на території України?

– Так, вона не погоджується! І не просто на території України, а вона не згодна взагалі просто з війною, і що гинуть фактично мирні люди, і російський народ втягнутий в якусь інтригу. Вона не згодна! Але вона не мовчала, вона ділилася з друзями, вона сперечалася десь на вулиці!

Можливо, справа в тому, що ваша дружина просто публічно висловлювала свою позицію щодо неприйняття війни, і хтось цим виявився незадоволений?

– Може й таке бути. Я ось читаю протокол обшуку, і є там фрагменти з її щоденника, який вилучили (тут написано: «листок паперу білого кольору з записами, виконаними машинописним способом)»: «Я – багатодітна мати, погіршується законодавство, права людини на вираження думки. Рано чи пізно можу зіткнутися з відкритим насильством проти моєї родини. Ті бандити, які зараз в Україні, повернуться в Росію і продовжать мракобісся». Я не рився в щоденниках дружини, але цей запис вони знайшли, вилучили теж: «Якщо в Україні борються за народ, то в Росії Путін бореться з народом».

Тобто позицію її ви знали. А ви проти війни?

Я проти війни. Я вважаю, що сьогоднішнє керівництво Росії просто негідне тієї країни, яку воно очолює! Я навіть не боюся цього казати

– Звичайно! Позиція схожа, і дружину я в цьому плані підтримую. Я проти війни. Я вважаю, що сьогоднішнє керівництво Росії просто негідне тієї країни, яку воно очолює! Я навіть не боюся цього казати. Негідне! Ось у чому справа. І ці потуги, ці дії ганьблять Росію. Якщо хтось зраджує Росію, то це Путін зраджує, це я хочу сказати. Я особисто вважаю, що негідні величної, великої країни, такі, як Крим, діяння!

– А хто ви за професією, скільки у вас дітей?

– Останнім часом я займався різним, в приватних охоронних підприємствах працював, у нас в родині семеро дітей, молодшій два місяці дівчинці. Моя дружина у відпустці з догляду за дитиною, у неї двомісячна дитина, годування груддю.

Я цим співробітникам говорив: «Матір забираєте...» А вони кажуть: «Вибирай – або давай розписку, що ти відповідаєш, зокрема і за годування, або ми викликаємо опіку і у тебе дітей забираємо». Природно, я на це не піду. Але матір забрали від двомісячної дитини...

– Зараз що ви будете робити?

– Я буду намагатися знайти більш незалежного адвоката, буду доносити до людей правду, до знайомих, до людей, що відбувається. Гласність – це мій інструмент, без якого не може бути свободи у народу.

Призначений адвокат Світлани Давидової Андрій Стебенєв підтвердив Радіо Свобода, що справа порушена за 275-ю статтею КК і що, на його думку, Світлана страждає тому, що «зателефонувала куди не треба і сказала те, що не треба»:

– Її звинувачують у державній зраді, в тому, що вона видала відомості, які становлять держтаємницю. За висновком Міністерства оборони, попередньою, так у них вважається. Буде ще експертиза проводитися, що це за відомості, наскільки вони були цінні, і від цього залежатиме її подальша доля. Стаття – від 12 років.

– Яка буде лінія захисту? Світлана – багатодітна мати...

Світлана Давидова з дітьми
Світлана Давидова з дітьми

– Вона мати-годувальниця, є і малолітні діти, і це, звичайно, буде враховуватися. А щодо самої ситуації просто скажу, що подзвонила туди, куди не треба було дзвонити, і сказала те, що не потрібно було говорити. Наші доблесні органи проаналізували сказане і прийшли до висновку, знову ж таки це висновок Міноборони, що ці відомості становлять держтаємницю і несуть шкоду безпеці Росії. І відразу виникла стаття 275-а.

В яких умовах вона перебуває в Лефортово і який її стан?

– Настрій у неї бойовий, нормальний. Не подавлена, молодцем тримається. Я, як зміг, по-людськи їй допоміг. Ніякого пресингу там немає, слідчий – людина інтелігентна, і спокійно все проходить.

Радіо Свобода вже повідомляло про те, що в московському слідчому ізоляторі ФСБ Росії «Лефортово» кілька місяців утримуються громадяни України Юрій Солошенко і Валентин Виговський, звинувачені в шпигунстві. Розголосила їх арешт член Громадської спостережної комісії, журналіст і правозахисник Зоя Свєтова, яка вважає, що в Росії зростає нова хвиля шпигуноманії, пов'язана з подіями в Україні, і сфабрикована ФСБ справа проти Світлани Давидової – чергове тому підтвердження:

Знаючи історію цих всіх шпигунських процесів, таких як справа Сутягіна, Данилова, справа Валентина Моїсеєва, я цілком можу уявити, що, оскільки зараз наш ворог – Україна, потрібно обов'язково знаходити там якихось шпигунів, і ось їх знайшли

– У мене складається таке враження, що зараз ми повертаємося в пору шпигуноманії, яка у нас була на початку 2000-х років, коли були всі ці шпигунські процеси зі шпигунами-вченими, псевдошпигунами. Тепер у нас інший крен – ми шукаємо шпигунів України. У цій моїй версії я змогла переконатися, коли я абсолютно випадково в Лефортово зустріла двох українців, один з них – 73-річний колишній директор військового заводу з Полтави, заводу «Знамя», Юрій Солошенко, якого звинувачують у шпигунстві. І другий – Валентин Виговський, 32-річний дрібний підприємець, і його теж звинувачують у шпигунстві на користь України. Вони не пов'язані, це дві різних абсолютно справи. І мені здаються вони абсолютною маячнею. Знаючи історію цих всіх шпигунських процесів, таких як справа Сутягіна, Данилова, справа Валентина Моїсеєва, я цілком можу уявити, що, оскільки зараз наш ворог – Україна, потрібно обов'язково знаходити там якихось шпигунів, і ось їх знайшли. Історія Світлани Давидової, те, що розповідає її чоловік, це абсолютно божевільна історія. Але пам'ятайте, у Солженіцина в одній з його повістей була історія, як людина в американське посольство теж зателефонувала, і теж її потім посадили. Тобто це, загалом, такі історії, які повертають нас ще й в часи холодної війни.

...Уся ця історія нагадує один із сюжетів роману Олександра Солженіцина «У колі першому», але з важливою відмінністю. Інокентій Володін дзвонив в американське посольство, попереджав дипломатів про викрадення для Сталіна секретів американської атомної бомби, яке загрожує світу катастрофою. Зараз, видимо, створивши справу «про зраду Батьківщині» у зв'язку з підслуханим дзвінком домогосподарки Світлани Давидової в посольство України, слідчі ФСБ навіть не зрозуміли, що саме вони практично публічно розкривають так ретельно приховувану від громадян Росії режимом Володимира Путіна і відому всьому світу «таємницю»: військовослужбовці Росії воюють на території сусідньої держави в Донбасі.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода

XS
SM
MD
LG