Книги про «кримську весну» увійшли до переліку літератури, «яку краще не читати». Такий вердикт літературного критика Галини Юзефович, яка готує щотижневий огляд книжкових новинок для видання Медуза.
В огляді представлені книги про анексію Росією Криму і про російсько-український конфлікт: «Россия. Крым. История» Миколи Старикова і Дмитра Бєляєва, «Крымская весна: 30 дней, которые потрясли мир» Олега Матвейчева й Анатолія Бєлякова, а також «Карать карателей. Хроники Русской весны» Єгора Холмогорова, «Украинская катастрофа. От американской агрессии к мировой войне?» Сергія Глазьєва, «Украина: моя война. Геополитический дневник» Олександра Дугіна.
«Для багатьох читачів подібна література розташовується істотно нижче порога гидливості», – зазначає літературний критик.
За її словами, автори книги «Россия. Крым. История» Микола Стариков і Дмитро Бєляєв займають імперську позицію і заперечують сам факт існування України. Головна мета їхньої літературної праці – проілюструвати «споконвічне і невід'ємне право Росії володіти Кримом, зокрема, і Україною в цілому».
Книга «Крымская весна: 30 дней, которые потрясли мир» Олега Матвейчева й Анатолія Бєлякова, на думку літературного критика Галини Юзефович, була написана тому, що автори «просто дуже раді, що тепер у нас є така хороша річ, як Крим, і що Україні нарешті дали прочухана».
Ставлення авторів книги до України неприязне – «як до чужої та малосимпатичної держави», що здійснила замах на російську власність, а президентом Росії Володимиром Путіним письменники захоплюються – «як людиною, яка зробила своєму народу царський подарунок», – зазначає автор огляду книжкових новинок.
