Доступність посилання

ТОП новини

Журналісти й правозахисники: українська влада слабо реагує на події в Криму


Силовики проводять обшук на кримськотатарському телеканалі ATR. 26 січня 2015 року

Київ – Незважаючи на те, що за українським законодавством Крим залишається частиною єдиної країни, українська влада не намагається утримати анексований Росією півострів у інформаційному просторі України й слабо реагує на події, що там відбуваються. Такої думки дотримуються журналісти та правозахисники, які співпрацюють з Кримською польовою місією з прав людини.

Яскравим прикладом того, наскільки цікава тема Криму для влади України, стала ситуація з АТR – єдиним кримськотатарським телеканалом на окупованому півострові. Наприкінці минулого місяця туди вдерлися силовики, провели обшуки, вилучили сервер із відеоархівом. Під час здійснення слідчих заходів телеканал припинив аналогове мовлення, яке згодом було відновлене.

На такий кричущий факт залякування місцевих медійників, який можна також розцінювати як обмеження свободи слова та незалежних ЗМІ регіону, відреагували лише українські журналістські організації. Засудила рейд силовиків і представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович. Однак українська влада на події переважно не відреагувала . Чи не єдиною помітною реакцією тоді став допис у Twitter директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України Євгена Перебийніса.

Директор ГО «IPC Севастополь» Тетяна Рихтун, яка була евакуйована з Криму на материкову частину України в минулому році, у коментарі для сайту Крим.Реалії висловила свою думку, чому останнім часом українська влада погано й слабо реагує на резонансні події, що відбуваються в Криму:

Тетяна Рихтун
Тетяна Рихтун

– Зрозуміло, що країна перебуває у стані війни, і проблеми кримчан здаються менш значущими. Але українська влада погано реагує, бо їй потрібно визнавати свої помилки, а визнавати помилки вона не бажає. Вони не хочуть визнати те, що досі не створено жодного органу, який би вів узгоджену політику держави щодо анексованої території. І люди, які залишилися там, і люди, які стали вимушеними переселенцями, розуміли б ситуацію, і мали б якесь стратегічне бачення. Громадські організації вже розробили кілька стратегій щодо повернення Криму, але жодна з них не стала державною. Єдиний орган при Кабміні наділений лише дорадчими функціями. Якщо немає жодного бачення, то ми ніяк не захищаємо людей, ні там, ні тут, а іноді перебуваємо в стані розгубленості.

Україна не тримає Крим в інформаційному просторі, – Ольга Скрипник

«Якщо говорити про ситуацію з АТR, то реакція була навіть від ОБСЄ ... Україна не тримає в інформаційному просторі Крим», – зауважила в інтерв'ю Крим.Реалії заступник голови Кримської польовий місії, керівник Центру громадянської освіти «Альменда» Ольга Скрипник.

Правозахисниця переконана, що у світлі останніх подій, Криму можна говорити не просто про обмеження, а про спробу знищення свободи слова та незалежних ЗМІ.

З приводу того, якою має бути реакція української влади, Скрипник ввжає так:

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

– Зараз не бачу достатніх дій з боку України. На мій погляд, повинні бути постійні заяви міністерства закордонних справ, заяви від президента. У нас же тепер є Міністерство інформаційної політики. Де ж воно? Ніяких заяв немає. Президент – гарант конституції, гарант наших прав. Він повинен виступати із заявами, постійно створювати у кримчан відчуття, що про них пам'ятають і їх не кинули. Він не може приїжджати туди, і захистити там громадян, але він може створювати інформаційний зв'язок – підтримку, яка зараз дуже потрібна кримчанам. Тим більше, зараз вона потрібна кримським татарам, які ущемляються зараз з усіх боків, це найбільш вразлива група.

Редактор регіональної мережі «Громадського радіо» Ірина Седова у коментарі для Крим.Реалії погодилася, що українська держава повинна думати більше, як зберегти Крим.

Ірина Седова
Ірина Седова

«Замість міністерства інформації актуальніше було би створення міністерства щодо справ Криму. Мабуть, усі зайняті війною на Донбасі. Але Крим – це теж частина конфлікту, про це не можна забувати», – акцентувала вона.

Водночас, опитані звернули увагу, що українська влада все ж іноді згадує про Крим, маючи на увазі припинення пасажирських перевезень, визнання кримчан нерезидентами і законодавство про вільну економічну зону. На думку правозахисників, проблема утиску свободи слова в Криму також повинна бути постійно на порядку денному офіційного Києва.

XS
SM
MD
LG