Доступність посилання

ТОП новини

Чотири замальовки з Криму


Торгівля футболками із зображеннями Володимира Путіна в Криму

Кілька коротких текстів, які народилися під час перебування кримчанки у відпустці у батьків на півострові.

Замальовка перша: радикалів не виявлено

Тихе сільське життя. Молода студентка приїхала в гості до бабусі в кримське селище.

Кухня. Дівчина сіла за стіл. Бабуся налила в тарілку онучці борщу, поставила сметану. Студентка взяла в руки хліб і почала тихенько постукувати ложечкою, загрібаючи квасолю з дна тарілки. Бабуся присіла біля неї на стільчику.

– Фаріон. Викладає у вас така? – Питає, затамувавши подих, бабуся. І онучка помічає, як великі пальці бабусиних рук, мирно складених на колінах, починають нервово навертати кола один навколо іншого.
– Ні, – посміхається студентка. – «Свобода» взагалі не пройшла на виборах.
– Угу, не пройшла, так, – погодилася бабуся.

На кухні запанувала мовчанка. А в Кремлі – Путін. Але я не про це. Студентка жує.

– А Ляшко? Буває там у вас такий?
– У нас в місті – не бачила.
– Ну, добре.

Замальовка друга: боюся травмувати

Молодий хлопець, 18 років, перший курс.

– Звідки ви один одного знаєте?
– У Києві познайомилися.
– А я в Києві так і не побував, – з жалем говорить він. У вас там як, ціни нижчі?
– Ну, нижчі, – кажу.
– А у нас ростуть. Але у вас теж ростуть, але все одно не так. Я жартую. У вас краще. Ми тут спочатку раділи, а потім ці ціни...

– Ні, ціни на материку теж ростуть, але не в цьому справа. Якими б не були ціни, якби не окупація Криму, то на сході України ніхто б не вмирав від вогнепалу. Ніхто б зі зброєю в руках не захоплював будівлі СБУ в Луганську й ОДА в Донецьку. З усіма наслідками.

Замальовка третя: просторово-часовий кретинізм у Криму

Черга на отримання російського паспорта.

Немолодий уже чоловік: «Якби на Донбасі цього не почалося, ми б не відділялися».

Завіса.

Замальовка четверта: «моя голова впала на яблуко»

Кримчанин. Я навіть не знаю, навіщо я з ним сперечаюся про Україну. Я загралася. Я з самого початку сказала собі, що всі думки прокремлівських кримчан ірраціональні.

А що в нашому житті ірраціональне? Любов. Вона одна.
Кримчанин любить СРСР, а отже і Росію, як її наступницю, найбільше в житті. І він готовий під що завгодно «підігнати» дійсність, якщо є можливість, щоб його любов повернулася.

Він не буде бачити закону, смертей інших людей, українців, у нього буде своя справедливість, він нічого не буде бачити – буде вигадувати натовські війська і хунту. Ні, він навіть не вигадуватиме їх, телебачення придумає це все за нього. За нього в Кремлі вже все придумали. Любов перемогти неможливо. Тільки любов'ю.

Мабуть, не треба ніякої блокади. Від самого початку треба було. Від самого початку взагалі багато чого треба було. Тепер пізно.

Замальовки скінчилися.

Ілона Болконська, кримчанка, блогер

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG