Доступність посилання

ТОП новини

Рупори влади рапортують про завершення процесу повернення кримських татар на батьківщину. Чи так це?


Курбан Кой – селище компактного проживання кримських татар, які повернулися з депортації

Сімферополь – Наближені до влади експерти повідомили про завершення процесу повернення кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину. На їхню думку, в Криму сьогодні є всі умови для соціально-економічного розвитку корінного народу. З такою оцінкою не згодні чиновники з-поміж кримських татар і представники Меджлісу. Вони нагадують, що за межами півострова залишаються десятки тисяч раніше депортованих та їхніх нащадків. При цьому ті, хто повертається на рідну землю, відчувають величезні труднощі.

Упродовж засідання комісії Громадської палати Російської Федерації щодо гармонізації міжнаціональних і міжконфесійних відносин заступник голови Громадської палати Криму, радник голови республіки Олександр Форманчук повідомив, що процес повернення кримських татар до Криму практично завершений і до спекуляцій на цю тему не варто ставитися серйозно. При цьому, за його словами, необхідно зосередити увагу на питанні соціально-економічного облаштування репатріантів.

Олександр Форманчук
Олександр Форманчук

«Я з усією відповідальністю можу говорити, що повернення кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину завершене», – наголосив Форманчук. – Але облаштування кримських татар дійсно вимагає додаткових зусиль, особливо враховуючи те, що Україна цього не робила і часто недовиконувала свідомо, намагаючись створити інфраструктуру залежності Криму».

Експерт висловив думку, що в Криму сьогодні є всі умови для соціально-економічного розвитку кримських татар. «Зокрема, це і Конституція (Криму – прим. ред.), і три державні мови. Ми маємо наповнювати те, що вже є на законодавчому рівні, і працювати в рамках спільних інтересів багатонаціонального суспільства», – додав політолог (цитується за Кримінформом).

Згідно з всеукраїнським переписом 2001 року, в Криму живе близько 250 тисяч кримських татар, які повернулися з місць депортації. У жовтні минулого року на території півострова з ініціативи російської влади також був проведений перепис населення, проте його результати будуть опубліковані до 1 травня 2015 року. У той же час, окремі чиновники раніше давали прогноз, що етнічний склад населення практично не зміниться.

«Облаштувати тих, хто вже повернувся»

Голова комітету Держради Криму з міжнаціональних відносин Едіп Гафаров, який також брав участь у засіданні Громадської палати Російської Федерації, не згодний з думкою Олександра Форманчука. За словами депутата, процес повернення кримських татар не завершений, і в місцях депортації залишається велика кількість людей. «Поки ними ніхто не займається. Питання стоїть так: облаштувати тих, хто вже повернувся до Криму, а потім будемо дивитися, що робити далі», – сказав Гафаров у коментарі для Крим.Реалії.

Питання стоїть так: облаштувати тих, хто вже повернувся до Криму, а потім будемо дивитися, що робити далі
Едіп Гафаров

При цьому він не зміг назвати точну цифру співвітчизників, які живуть зараз у Центральній Азії. «Таких даних немає і ніколи не було. Коли говорили: 100 тисяч, 150 тисяч або 20 тисяч – це було голослівно, що хотіли, те й говорили. Фактично цим ніхто не займається. Потрібно туди поїхати й організувати чи то перепис, чи то ще щось – є різні способи – і розібратися, скільки там людей залишилося. Потрібна цифра. А друге питання: скільки людей хочуть переїхати», – додав він.

На питання, чи відомо, скільки за останній рік повернулося до Криму кримських татар, Гафаров послався на відомості Держкомнацу Криму: «За рік повертається близько двох тисяч осіб».

«Якомога менше дати можливостей кримським татарам»

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял вважає, що Олександр Форманчук неправий, коли говорить про завершення процесу повернення кримських татар.

Джелял зазначив, що ті, хто намагаються повернутися на батьківщину, стикаються з величезними проблемами з боку Федеральної міграційної служби. «Люди опинилися в підвішеному стані, всіма правдами і неправдами намагаються забезпечити легальне перебування в Криму, у себе на батьківщині, бо не всі встигли за часів Україна оформити своє проживання тут, або воно не підійшло для нинішньої ситуації», – пояснив заступник голови Меджлісу в коментарі для Крим.Реалії.

Він вважає, що співвітчизники продовжать і надалі повертатися до Криму. «Звичайно, це не десятки тисяч як колись, але це люди, які були депортовані або їхні батьки були депортовані. Вони, згідно з чинним законодавством, міжнародно-правовими нормами, мають право повернутися на батьківщину. Їм мають бути створені відповідні умови, і це вимагає певного планування з боку держави, тому що відносно цих людей був скоєний злочин під назвою депортація», – підкреслив Джелял.

Наріман Джелял
Наріман Джелял

Крім того, він не згодний з думкою Форманчука про те, що в Криму сьогодні є всі умови для соціально-економічного розвитку кримських татар. «Це певна статистика, коли кажуть: є ж стаття Конституції (про статус кримськотатарської мови як державної – прим. ред.). Добре, а де закони, що розкривають цю статтю Конституції? У нас навіть не заїкаються про закон, який є в більшості республік Російської Федерації: про державу, про використання державної мови та інших мов або про мови певної республіки якийсь, – зазначив Джелял. – Є закон, який розкриває правила використання мов, які названі в цій республіці державними. Стосовно російської мови є федеральний закон. Відносно кримськотатарської та української мов, на жаль, ніяких нормативних актів, крім однієї статті в Конституції, ми не маємо».

На думку заступника голови Меджлісу, те саме стосується сфери освіти й інших аспектів життя. «По-перше, необхідна досить велика кількість нормативних актів. По-друге, поведінкова модель самих державних службовців, які покликані виконувати ці норми і закони, бо треба змінювати психологію цих людей. На місцях залишилося багато чиновників, які мислять, як і раніше: якомога менше дати можливостей кримським татарам реалізувати їхні права, що зафіксовані в законодавчих актах.

«Процес повернення триватиме»

З думкою Олександра Форманчука не згодний і керівник управління Меджлісу кримськотатарського народу із зовнішніх зв'язків Алі Хамзін. Він вважає, що член Громадської палати Криму висловив «приватну думку на догоду комусь, і вона не відображає реальної картини».

«Процес повернення продовжуватиметься, незалежно від того, що будуть говорити ті чи інші особи», – сказав Хамзін у коментарі для Крим.Реалії.

Він підкреслив, що за межами Криму в місцях депортації – в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані й інших республіках Центральної Азії – живуть до 100 тисяч співвітчизників і «ніхто не може позбавити їх права повернутися в Крим».

Алі Хамзін
Алі Хамзін

Керівник управління Меджлісу із зовнішніх зв'язків також зазначив, що повертаючись сьогодні на батьківщину, кримські татари стикаються з труднощами міграційного законодавства, коли співробітники ФМС розглядають їх не як депортованих, а на загальних підставах як іноземців, і після 90 днів перебування вимагають від них виїхати з Криму.

Він вважає, що це відбувається тільки тому, що у відомому указі минулого року про реабілітацію кримськотатарського народу, підписаному головою російської держави, не окреслені чітко права депортованих та їхніх нащадків на повернення з країн СНД до Криму – в місця, звідки їх вислали. «По суті право на безперешкодне повернення мало бути основним елементом цього документа», – зазначив член Меджлісу.

Для подолання труднощів у цій частині Хамзін вважає за необхідне поширення на кримських татар закону Російської Федерації «Про реабілітацію репресованих народів». За словами представника Меджлісу, згідно з цим документом, депортовані нащадки мають право безперешкодно повертатися в місця, звідки їх вислали.

Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові

XS
SM
MD
LG