Київ – Уже більше місяця минуло відтоді, коли Україна ввела заборону на пасажирське сполучення з анексованим Кримом. Останній поїзд в'їхав з півострова на материк 26 грудня. В РНБО України повідомили про те, що цей захід є тимчасовим, проте досі не були названі навіть приблизні терміни скасування транспортної блокади. Українські громадські активісти, які надають допомогу переселенцям, стверджують, що, у зв'язку зі скасуванням потягів та автобусів, весь місяць кримчани відчували значні незручності. Поїздки з Криму і назад тепер значно дорожчі й триваліші. Крім того, жителі півострова позбавлені безпечного способу залишити півострів у разі переслідувань з боку кримської влади.
Після скасування пасажирського сполучення жоден орган влади не звернувся до громадян України, які живуть у Криму, з розгорнутим поясненням того, навіщо було ухвалене таке рішення. На сайтах «Укрзалізниці» і міністерства інфраструктури України з'явилися короткі повідомлення, в яких було зазначено, що перевезення в Крим скасовані «з метою безпеки».
Пізніше спікер інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко, відповідаючи на запитання Крим.Реалії про причини транспортної блокади, зазначив, що введені заходи пов'язані із загрозою в'їзду з Криму на материкову Україну представників диверсійних груп. Також він зазначив, що скасування пасажирського сполучення з півостровом – тимчасовий захід, але не уточнив, коли саме заборона буде скасована.
Напередодні Нового року на прес-конференції президента України Петра Порошенка йому також адресували питання з приводу заборони на в'їзд потягів та автобусів у Крим. Глава держави повідомив, що ці заходи застосовані для захисту країни від диверсійних груп.
«Зараз обговорюється питання, яким чином налагодити перевірку цих засобів переміщення. Вже є інформація, що дозволений проїзд легкових автомобілів, адже там простіше провести перевірку. Ми не збираємося використовувати блокаду як механізм тиску. Ми будемо захищати українську державу від терористичних загроз», – сказав президент.
«Укрзалізниця» відмовчується
Про те, як довго триватиме режим транспортної блокади, за минулий період ніхто з представників української влади так і не повідомив. 22 січня в.о. генерального директора «Укрзалізниці» Максим Бланк під час прес-конференції сказав, що наразі він не бачить можливості пустити потяги на півострів.
«Що стосується Криму, це проблема безпеки перевезення пасажирів. Сьогодні ситуація тільки погіршується з точки зору безпеки. Я не бачу жодних передумов для скасування попередніх рішень», – сказав він.
Нещодавно Центр громадянської просвіти «Альменда» надіслав керівництву «Укразалізниці» інформаційний запит з проханням пояснити причини скасування залізничного сполучення з Кримом. У відповіді, підписаній в.о. гендиректора Державної адміністрації залізничного транспорту України Віталієм Журківським, сказано, що обмеження введені «у зв'язку з неможливістю безпечного пропуску потягів».
«За умови стабілізації ситуації, обмеження будуть зняті», – сказано у відповіді.
У відомстві не пояснили, в чому саме полягає небезпека для в'їзду потягів, і відмовилися відсилати громадським активістам наказ, на підставі якого скасовані перевезення, посилаючись на те, що цей документ належить до інформації з обмеженим доступом.
Правозахисники цією відповіддю не задоволені і стверджують, що «Укрзалізниця» ухиляється від відповіді на питання про причини транспортної блокади.
«Залізниця України не збирається повідомляти кримчанам і громадськості причини такого рішення. Держадміністрація українських залізниць говорить, що діяла в межах своїх повноважень, а за умови стабілізації ситуації обмеження на перевезення будуть зняті. Але оскільки незрозумілі причини таких обмежень, то тим більше і незрозумілі умови, які держадміністрація буде вважати стабілізацією ситуації», – зазначає заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник.
Наразі в'їхати на материк або назад можна, використовуючи власний транспорт, таксі або скориставшись послугами так званих «сірих» перевізників. Значний час займає проходження двох прикордонних контролів – російського та українського. За словами пасажирів, перевірка документів і огляд речей в цілому можуть зайняти до п'яти годин.
«У соціальних мережах вже з'явилися групи, в яких люди самоорганізовуються і планують спільні поїздки. Також ходять автобуси, але все це – нелегальні й нерегулярні перевезення. Наприклад, люди доїжджають потягом до Новоолексіївки. Звідти на приватних перевізниках або на таксі дістаються до Чонгара. Далі їх забирають або так звані кримські автобуси, або вони пішки проходять буферну зону, проходять російський контроль і сідають на автобуси кримських перевізників», – розповіла Скрипник.
За її словами, також існують домовленості між материковими і кримськими перевізниками. Спільно вони пропонують пасажирам доїхати «українським» автобусом до Чонгара, а там пересісти в інший «кримський» автобус.
Вокзал Новоолексіївки не витримує
На думку правозахисниці, минулий місяць показав, що рішення української влади про транспортну блокаду є безпідставним і протиправним.
«На жаль, ми зараз живемо в умовах неоголошеної війни. Звичайно, такий стан призводить до того, що права людини можуть бути обмежені. Але це не знімає відповідальності з держави в плані того, що будь-яке обмеження прав людини має бути обґрунтованим і законним. Але в цьому випадку ми не бачимо законного рішення, оскільки немає документа, на підставі якого воно було ухвалене», – вважає Скрипник.
Правозахисниця стверджує, що через блокаду кримчани втратили можливість безпечно, дешево і швидко виїхати з окупованої території. За її словами, часто людям за поганих погодних умов доводиться переходити так звану буферну зону. При цьому часто цей проміжок доводиться проходити літнім людям і дітям.
Скрипник стверджує, що влада України не зробила нічого для того, щоб в умовах скасування потягів та автобусів полегшити своїм громадянам поїздку на півострів. Так, в Новоолексіївці, де скупчується велика кількість пасажирів, не створені необхідні умови.
«Вокзал там не витримує навантаження, яке на нього випало. Адже зараз – це головна станція на шляху до Криму. І його пропускна спроможність не дозволяє приймати одноразово 200-300 осіб», – сказала правозахисниця.
Також, на її думку, українська влада могла б забезпечити перевезення пасажирів на підконтрольній їй території – до Чонгара, але, натомість, такі поїздки організовують нелегальні перевізники і таксисти, які беруть за свої послуги від 100 гривень з людини.
Потік переселенців зупинився
В організації Крим-SOS говорять, що у зв'язку з припиненням залізничного сполучення з півостровом, значно зменшився потік переселенців, які виїжджають жити з Криму на материк.
«Якщо дивитися на офіційну статистику, то ми бачимо, що з кінця минулого року кількість кримських переселенців не збільшилася. Ті люди, які хотіли виїхати, відклали свої плани. На гарячу лінію до нас постійно надходять дзвінки щодо того, як можна виїхати. Це говорить про те, що багато людей все ж планують виїзд», – сказала координатор Крим-SOS Таміла Ташева.
Рішення про блокаду було дуже негативно сприйняте більшістю населення. Багато хто подумав, що потрібно звикати до російської окупації, якщо український уряд так ставиться до кримчанТаміла Ташева
За її словами, через транспортну блокаду зникла можливість екстрено виїхати з півострова для тих, кому прийшла повістка в армію. Ташева зазначає, що на їхню гарячу лінію надходять дзвінки від батьків молодих людей, які не хочуть служити в армії чужої держави, і запитують, як можна залишити Крим.
«Рішення про блокаду було дуже негативно сприйняте більшістю населення. Багато хто подумав, що потрібно звикати до російської окупації, якщо український уряд так ставиться до кримчан», – сказала активістка.
Ташева вважає, що скасування пасажирського сполучення з півостровом значно б'є по іміджу України в Криму, і Київ поступово втрачає своїх прихильників на півострові.
