Ільгіз Шакіров
Рубрика «Погляд»
У зв'язку з безперервним тиском різних органів на кримських татар зберігається тенденція до посилення напруженості у кримськотатарському соціумі. Не виключено, що це може мати серйозний вплив на ситуацію в анексованому Криму.
Представники кримськотатарського народу, зокрема й члени Меджлісу, віруючі-мусульмани, активісти галявин протесту, затримані раніше, обшуки в будинках кримських татар і в мечетях, медресе, на кримськотатарському телеканалі АТR, в свою чергу, сприяли стрімкому зростанню недовіри кримських татар до місцевої влади , яка нерозважливо, без видимих підстав практикує репресії до представників цього народу. Практикує, але не оприлюднює будь-яких доказів їх екстремізму або фактів тероризму, які, нібито, і є причиною цих переслідувань.
Можна припустити, що відповідні силові структури діють звично і стандартно на випередження, як вони вже діяли в деяких національних республіках Росії. Але чи є для цього достатньо підстав в Криму? Швидше за все немає. Принаймні в історії Криму в осяжному минулому прецедентів екстремізму, тим більше тероризму, практично, не зафіксовано, навпаки, мирне співіснування в Криму часто порушувалося вторгненням якихось сил ззовні. Нинішньою відправною точкою здійснення тиску на кримських татар став березень 2014 року, коли в Криму несподівано з'явилися досить відомі озброєні «зелені чоловічки». З цього моменту кримські татари стали основним подразником для нової влади.
Посіяти страх і підірвати авторитет Меджлісу кримськотатарського народу, одного з основних опонентів нинішньої влади, поки не вдалося. Навпаки, можна констатувати, що Меджліс зберіг свої колишні неформальні позиції у кримськотатарському співтоваристві, яке, якщо знадобиться, готове ще більше згуртуватися. Влада ж своїми діями ще більше сприяє цьому
Випадково чи ні, але факти репресій щодо кримських татар помітно почастішали після візиту перших осіб Криму в Чечню і зустрічей з Рамзаном Кадировим. І все ж посіяти страх і підірвати авторитет Меджлісу кримськотатарського народу, одного з основних опонентів нинішньої влади, поки не вдалося. Навпаки, можна констатувати, що Меджліс зберіг свої колишні неформальні позиції у кримськотатарському співтоваристві, яке, якщо знадобиться, готове ще більше згуртуватися. Влада ж своїми діями ще більше сприяє цьому.
Можна з упевненістю прогнозувати, що в разі погіршення ситуації до критичної цей народ здатний упевнено заявити про себе як у Криму, так і на міжнародній арені всіма доступними і перевіреними методами і засобами, виробленими в процесі багаторічного національного руху, який сповідує ненасильницькі методи боротьби.
Можливо, кримська влада підспудно домагається вибуху невдоволення та акцій протесту? Можливо вона розраховує таким чином списати свої невдачі, професійну неспроможність і політичну короткозорість на «поганих» кримських татар і тим самим умити руки перед Кремлем? На ці питання поки що важко знайти відповідь.
Очевидно тільки те, що влада обрала методи залякування і залякування цілого народу, але ніхто з перших осіб колишньої автономії жодного разу не виступив з яким-небудь зверненням до кримчан і не сказав про складну ситуацію депортованих кримських татар і про те, що їхні права, перш все, мають бути відновлені в повному обсязі нарівні з представниками інших груп населення, які проживають у Криму. Це послужило б сигналом для інших про позицію влади в цьому питанні.
Російська влада ж, навпаки, все більше загострює ситуацію. Регулярне, демонстративне переслідування кримських татар з одного боку свідчить про вседозволеність органів влади відносно цього народу, з іншого боку ці репресії і безкарність сприяють зростанню шовіністичних настроїв у побуті серед кримчан
Російська влада ж, навпаки, все більше загострює ситуацію. Регулярне, демонстративне переслідування кримських татар з одного боку свідчить про вседозволеність органів влади відносно цього народу, з іншого боку ці репресії та безкарність сприяють зростанню шовіністичних настроїв у побуті серед кримчан. Чи не тому в Криму вельми поширені випадки, коли кримським татарам з надуманих причин відмовляють у прийомі на вакантні робочі місця лише за національною ознакою?
Після входження в російський простір з'явився й інший тренд. Деякі роботодавці навіть примудряються ставити умову, щоб претенденти з кримських татар були, бажано, слов'янської зовнішності. Звичайно, робиться це без розголосу і неофіційно... Сьогодні, коли будь-яка інформація миттєво стає надбанням гласності в будь-якій точці світу, доля кримських татар в Криму є тим лакмусовим папером оцінки істинних цілей російської влади в Криму.
Якщо врахувати, що в Криму спостерігається зростання негативного ставлення кримчан, в цілому, до російських реалій Криму, які пов'язані з надіями і неприйняттям російських стандартів повсякденного життя, то владі є про що задуматися... У всякому разі, у прихильників входження Криму до Росії річної давності колишньої ейфорії вже немає й близько...
Що стосується кримських татар їхня позиція під час березневих подій 2014 року була гранично зрозуміла, і рік тому і зараз і вона не зазнала істотних змін, втім, як і ставлення влади до цього народу...
Ільгіз Шакіров, оглядач Радіо Азатлик
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
