Дмитро Флорін
У побут повертається старе, масне, радянське слово «спекулянт». Тепер, схоже, все, на чому трималася економіка країни у «високонафтові роки», буде оголошене поза законом. «Сигнали зверху», подані в момент зльоту долара-цін, здається, «почуті». Причому зроблено це в старому, доброму, радянському порядку – за наказом. «Верхи» наказали «низам» зупинити зростання цін – «низи», як змогли, відреагували – прокуратура почала «потрошити» власників мережна предмет підвищення цін.
Три дні прокуратура займалася тим, що «перевіряла ціноутворення» в найбільших російських продмережевих магазинах. Після наказу генпрокурора Юрія Чайки, який дав це доручення регіонам 16 січня. У Москві відзвітували: «Упродовж перевірок встановлені факти економічно невиправданих торгових націнок у магазинах низки торговельних мереж на окремі види продовольчих товарів». Найбільше всіх прокуратуру засмутили: «Азбука смаку», «Перехрестя», «Магнолія», «Діксі», «Магніт», «Білла» і «Спар».
Прокуратура повідомляє, що перевірки можуть обернутися кримінальними справами проти ритейлерів. У Пермському краї вже починають дослідчу перевірку щодо мереж: «Магніт», X5 Retail Group, а також компаній «СемьЯ» та «Віват» відразу за чотирма статтями Кримінального кодексу. Мережевикам загрожує переслідування за статтями 159, ст. 165, ст. 178 і ст. 201 КК Росії (вчинення шахрайських дій, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, зловживання повноваженнями, недопущення, обмеження або усунення конкуренції та ін.). Максимальне покарання, яке передбачає порушення зазначених статей, – позбавлення волі на період до десяти років.
Прокуратура взялася за продовольчих мережевиків із простої причини: товарні мережі гостріше та болючіше за все демонструють результати політики ціноутворення
Мережевики відповідають, що ціни підвищують через постачальників. Враховуючи, що Росія, дуже м'яко кажучи, дуже сильно залежить від імпорту, а основне, що виробляє – нафта і газ (точніше, відкопує), незрозумілі претензії прокуратури, враховуючи сьогоднішній курс долара. Навіть якщо врахувати, що якусь частину товару мережевики закупили за старими цінами, як вони можуть утримувати ціни, якщо навколо ціни ростуть?
Прокуратурі треба перевіряти не продмагазини, а електриків, нафтовиків та інші держкорпорації, які незмінно дають сигнал про підвищення цін своїми тарифами. Найпростіший приклад – підвищення цін на проїзд у громадському транспорті в столиці з 1 лютого. Чим зумовлене? Подорожчало що? А далі, якщо вивчати це питання, відбудеться неминуче зациклення: нафтовики підняли ціни на паливо через підвищення цін на електроенергію, а електрики – через підвищення цін на паливо.
Така практика існує в Росії вже не перший рік. Називається це просто – підвищуємо ціни, а зарплати не підвищуємо. Якщо люди почнуть пухнути з голоду – їм урочисто підвищують щось (пенсії, компенсації, зарплати) на символічну суму. Люди і цьому раді.
Прокуратура взялася саме за продовольчих мережевиків з простої причини: товарні мережі гостріше і болючіше за все демонструють результати політики ціноутворення. Людина може віддати за квартплату зайву тисячу, але платити зайві 50 рублів за пляшку горілки вона не хоче. І буде страждати і нагадувати. На горілку, до речі, ціни тримають штучно. За старою російською традицією: щоб у населення завжди було свято. А привід для свята влада знайде.
У радянський час за спекуляцію судили і садили через те, що хтось щось купив і продав дорожче. Зараз під радянську статтю про спекуляцію потрапила б вся економіка Росії останніх десятиліть. Якби прокуратура дійсно хотіла розібратися в проблемі зростання цін, треба було б починати пошуки c іншого краю.
Через що піднявся долар? У країні, де «імпортозаміщення» – майже наукова фантастика, ціни на все природно залежать від курсу долара. Через що Росія знову опиняється в ізоляції? Анексія Криму, війна в Україні, міжнародна ізоляція... Так що прокуратурі треба звертати увагу не на мережі продуктових магазинів, а на Кремль.
Дмитро Флорін, московський журналіст і громадський активіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
