Джоанна Паращук
На тлі повідомлень ЗМІ про жорстокість представників терористичного угрупування «Ісламська держава» з'явилися занепокоєння щодо радикалізації російських мусульман. Арешти та вироки, які слідували за ними, двом чоловікам із переважно сунітського мусульманського Татарстану за участь у війні в Сирії викликають занепокоєння: у регіоні, можливо, зріс рівень екстремізму.
Більша частина повідомлень про громадян Росії, які повертаються додому після боїв на стороні «Ісламської держави» й аналогічних угруповань, з'являється на Північному Кавказі. Однак в останні тижні в центрі уваги опинився Татарстан. Два етнічних татарини отримали тюремні терміни за участь у сирійській війні.
У грудні 2014 року суд в Казані засудив 27-річного Раїфа Мустафіна до 3 років 10 місяців колонії суворого режиму. У січні 2015-го року колонію загального режиму отримав Рішат Ідрісов, 25-річний житель міста Набережні Челни.
У випадку Мустафіна обвинувальний акт стверджував, що він був членом воєнізованого угрупування «Татарський джамаат» в Сирії.
З публікацій в ЗМІ з приводу обох випадків було очевидно, що вироки Мустафіна та Ідрісова викликають занепокоєння щодо радикалізації етнічних татар в Росії.
У статті на цю тему в газеті «Московський комсомолець» говориться, що Сирія стала «новим тренувальним табором ваххабітів з Татарстану»: «Тепер вони повертаються додому, щоб будувати «Ісламський халіфат» в Поволжжі». Журналісти висловили занепокоєння: ті, хто повертаються із зон конфліктів в Сирії та Іраку, можуть почати організовувати радикальні угруповання у себе вдома.
«Московський комсомолець» пояснює участь татар у сирійських боях зростанням радикалізації в Татарстані, що, в свою чергу, є результатом «релігійного ренесансу» на тлі зовнішнього впливу, що посилився в республіці на початку 90-х років, після розпаду СРСР. Видання зазначає: головною проблемою виявилося прагнення Татарстану до автономії й «активної міжнародної політики», при якій республіканських лідерів «охоче зустрічали на високому політичному рівні в мусульманських країнах».
Як результат, в Татарстані набули широкого розповсюдження «нетрадиційні течії зарубіжних форм ісламу радикального спрямування». Ісламісти з республіки навіть брали участь у бойових діях у Чечні, пише газета.
У Татарстані набули широкого поширення «нетрадиційні течії зарубіжних форм ісламу радикального спрямування»
За інформацією видання, починаючи з розвитку сирійської кризи в 2011 році, потенційні бойовики з Татарстану потрапляли до Сирії через Туреччину «під виглядом звичайних російських туристів». Ця заява, очевидно, заснована не на конкретних доказах, а на тому факті, що більша частина бойовиків з республіки, які воювали в Сирії, потрапила туди через територію Туреччини.
Офіційних відомостей про кількість вояків-татар, будь вони з Татарстану чи Криму, немає. Зустрічаються твердження, що кількість кримських татар, які беруть участь у боях, може досягати 50 осіб, однак рік тому посол Сирії в Україні Мохаммед Саїд Акіль спростував такі твердження.
Про кримських татар, які, можливо, воюють в Сирії, в минулому листопаді повідомив Руслан Саїтвалієв – керівник промосковського Таврійського муфтіяту в Криму, утвореного після анексії півострова Росією. Його слова про те, що в Сирії на боці «Ісламської держави» воюють кримські татари, швидше, були попередженням про небезпеку появи в Криму російськомовних бойовиків з «Ісламської держави». «Це стало б серйозним ударом по стабільності регіону», – сказав він.
В інфографіці про кількість бойовиків з різних країн в Сирії, складеній газетою The Washington Post, кількість учасників боїв з України оцінена в 50 чоловік. Втім, ці цифри в публікації не підтверджені доказами.
В оцінці кількості бойовиків з Росії (800 чоловік) етнічні татари з Татарстану ніяк не виділяються.
Головні докази присутності представників цієї національності з Криму і Татарстану в Сирії – свідчення, дані в ході судового процесу засудженим Мустафіним, а також записи в соцмережах російськомовних учасників сирійських зіткнень.
Члени очолюваного чеченцями угрупування «Джейш-аль-Мухаджірін валь-Ансар» (JMA), яке воює проти уряду Башара Асада, повідомляли, що до його складу входить татарська група. Лідером групи був татарин на ім'я Абдул Карім Кримський. Про минуле Кримського відомо мало, проте його посада в керівництві JMA говорить про наявність бойового досвіду. Вперше Кримський з'явився на відео, що потрапило в інтернет в травні 2013 року. У ролику він, названий лідером «Татарського джамаату», звертається до аудиторії, лежачи пораненим на лікарняному ліжку. Відео розповсюдила медіагрупа FiSyria, близька до тодішнього лідера JMA Умара аш-Шишані.
Незважаючи на те, що сам він воював в Сирії, Кримський явно позначав свій сильний емоційний зв'язок з Кримом. В «травневому зверненні» він відкрито закликав кримських татар «знову довірити себе ісламу» і «повернутися до джихаду», або чекати нової масової депортації.
Варто відзначити, що Кримський не звертався до інших татар, які живуть за межами півострова. Він також не закликав кримських татар воювати в Сирії.
З високою часткою ймовірності можна зробити висновок: крім кримсько-татарської групи в бригаді JMA, розташованої в провінції Алеппо, є ще одне окреме угруповання татар
У той час як інших доказів присутності на війні в Сирії кримських татар фактично немає, є ще одне повідомлення на схожу тему. Житель кримського Нижньогірська, що потрапив під вплив JMA, у квітні 2013 року став смертником-самогубцем, підірвавши себе. Тоді угруповання перебувало під управлінням Шишані – тепер одного з сирійських керівників «Ісламської держави».
За твердженням медіагрупи FiSyria, цю людину звали Рамазаном або Абу Халідом. У бою проти урядових військ Сирії він підірвав начинену вибухівкою вантажівку в лікарні Аль-Кінді провінції Алеппо. За тиждень до цього бойовик одружився на місцевій жінці. На деяких прижиттєвих фотографіях він зображений разом з Шишані.
Зіставляючи факти, з високою часткою ймовірності можна зробити висновок: крім кримсько-татарської групи в бригаді JMA, розташованій в провінції Алеппо, є ще одне окреме угруповання татар. Його місцезнаходження – провінція Латакія. Так, виходячи з повідомлень в соцмережах, датованих червнем 2014 року, татарин з Оренбурга воював і загинув у розташованому в цій провінції місті Кассаб.
Ця людина на ім'я Абу Джаббар, за свідченнями, був досвідченим бойовиком зі зв'язками в екстремістських угрупованнях Татарстану. У повідомленні про його смерть, поширеному в соціальній мережі «ВКонтакте», говорилося: Абу був уродженцем Оренбурзької області, але переважно жив у Татарстані. «Він почав свій джихад в Татарстані, де був у списку злочинців, що перебувають у міжнародному розшуку, але волею Аллаха вислизнув з рук окупантів (невірних) і потрапив до Сирії... Там у нього були дружина і шестеро дітей, найменшому вчора виповнилося 2 місяці», – говорилося в тексті.
Це повідомлення про смерть Абу Джаббара в провінції Латакія виявляється значущим, тому що під час суду в Казані Раїф Мустафін згадав, що в січні 2014 року він перебував з так званим татарським джамаатом в «одному з населених пунктів Латакії».
За наявними відомостями, «Татарський джамаат» – частина угрупування «Джейш-аль-Мухаджірін валь-Ансар». Разом з тим в той час, коли на його боці воював Мустафін, а також в червні 2014 року, коли загинув Абу Джаббар, JMA в провінції Латакія не була присутня. Ці факти говорять на користь тієї гіпотези, що в Сирії воюють два окремі татарські угруповання.
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
