Доступність посилання

ТОП новини

Чому кримські адвокати бояться вести справи, порушені ФСБ


Сімферополь – Кримські адвокати в більшості своїй відмовляються займатися справами репресованих кримських татар, вважає голова Меджлісу Рефат Чубаров. Захисники, які представляють інтереси людей, почасти згодні з такою думкою. Спостерігачі вважають, що на адвокатів може чинитися тиск з боку правоохоронних органів. У Кримській польовий місії з прав людини поки не фіксували зазначених фактів. Разом з тим там визнають, що в російських реаліях на території півострова кількість юристів, здатних захищати інтереси підозрюваних, значно зменшилася.

Напередодні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі одного з українських телеканалів повідомив, що справами кримських татар, які опинилися під слідством або щодо яких порушені кримінальні справи, практично не хочуть займатися місцеві адвокати.

«Кожен раз в Криму все менше адвокатів, які хотіли б взятися за справи, порушені ФСБ або Слідчим комітетом, особливо проти кримських татар», – зазначив Чубаров. Він не став називати прізвища тих юристів, щодо яких міг би чинитися тиск, але при цьому згадав прізвище «адвоката з великим стажем» Олександра Лісового. «Він у попередні роки в Криму працював», – підкреслив голова Меджлісу.

Зараз Лісовий, як відомо, захищає в суді інтереси заступника голови Меджлісу АхтемаЧійгоза, який утримується під вартою, а також – правозахисника Синавера Кадирова, якого вислали за межі Криму, визнавши винним у порушенні міграційного законодавства Росії. Крім того, раніше Лісовий виступав адвокатом сина народного депутата Мустафи Джемілєва Хайсера, підозрюваного у вбивстві людини. Коли справу передали в Краснодарський крайовий суд, у Джемілєва-молодшого змінився захист.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

Чубаров також зазначив, що в представницькому органі кримськотатарського народу намагаються звертатися за допомогою до адвокатів з материкової Росії. «Ми намагаємося на підкріплення знайти ще підтримку з боку визнаних в Росії адвокатів. Оскільки інші туди, на кримську землю, не можуть потрапити», – сказав голова Меджлісу.

Нагадаємо, за останній рік десятки кримських татар, що проживають на півострові, потрапили в поле зору правоохоронних структур: Слідчого комітету, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ або Федеральної служби безпеки. Відносно деяких з них проводяться слідчі дії (затримання, арешти, допити, обшуки в будинках) або порушені кримінальні справи за різними статтями Кримінального кодексу Російської Федерації.

«Справи політичної категорії адвокати не хочуть брати»

Адвокат Еміль Курбедінов захищає інтереси одразу кількох кримських татар, щодо яких в цей час проводяться розслідування у різних справах. Найбільш відома з них – «справа 3 травня». У цей день торік кілька тисяч кримських татар, зібравшись на пункті пропуску Турецький вал в Армянську, зробили спробу зустріти лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, якому заборонили в'їзд до Криму. Пізніше деяких учасників зустрічі затримали, серед яких опинилися Таїр Смедляєв, Едем Ебулісов (у грудні минулого року їм змінили запобіжний захід, відпустивши на свободу) і Едем Османов, нещодавно взятий під варту на два місяці. Усім їм інкримінують застосування фізичної сили проти співробітників правоохоронних органів. Курбедінов захищає їх інтереси в суді або на допитах. Паралельно він веде ще кілька так званих політичних справ, в яких фігурують кримські татари.

Справи політичної категорії адвокати не хочуть брати, боячись, що у них можуть виникнути якісь проблеми
Еміль Курбедінов

У розмові з виданням Крим.Реалії Курбедінов зізнається, що поки не відчував тиску з боку правоохоронних структур через свою діяльність. У той же час він погоджується з думкою, що його кримські колеги з різних причин відмовляються братися за «політичні справи». «На жаль, така тенденція є. Справи політичної категорії адвокати не хочуть брати, боячись, що у них можуть виникнути якісь проблеми», – пояснює він.

Відзначимо, що в травні минулого року, коли в судах розглядалися справи про перекриття кримськими татарами доріг 3 травня в знак протесту проти заборони Джемілєву в'їзду до Криму, в низці випадків інтереси підозрюваних захищав керівник юридичного управління Меджлісу Тейфук Гафаров. Однак у серпні, коли його призначили заступником мера Сімферополя, Гафаров вже не міг займатися адвокатською діяльністю, а юруправління представницького органу фактично залишилося без керівництва.

«Людей зі стрижнем не дуже багато»

Активіст кримськотатарського руху, голова Центральної виборчої комісії Курултаю Заїр Смедляєв, який, до слова, є фігурантом у «справі 3 травня», а його інтереси на допитах захищає Джеміль Темішев, також вважає, що на кримських адвокатів, які ведуть справи кримських татар, так чи інакше чиниться тиск.

«Справа в тому, що отримати (російську) ліцензію адвоката, потім її зберегти і так далі – все це залежить від влади, проти якої іноді змушені виступати ці адвокати. Тому людей з юридичною освітою багато, адвокатів багато, а людей зі стрижнем, які готові стояти на боці закону, не дуже багато. На жаль, такі сьогоднішні реалії», – сказав Смедляєв у коментарі для Крим.Реалії.

Заїр Смедляєв
Заїр Смедляєв

На питання, чи можливе залучення до таких справ адвокатів з материкової Росії, Смедляєв визнає, що для цього необхідні значні фінансові кошти, пов'язані зокрема і з транспортними витратами.

Польовий координатор Кримської польовий місії з прав людини Олександра Криленкова в коментарі для Крим.Реалії зізнається, що до них з конкретними фактами тиску на місцевих адвокатів, які ведуть «політичні справи», не зверталися. Однак вона зазначає, що «політичні справи» – це окрема категорія справ, якими займаються «певного складу адвокати». «У Росії, Україні приблизно однакова система. Є якась когорта адвокатів, які займаються такими справами. Але справа в тому, що ті адвокати, які діяли на території Криму, вони працювали з українським правом в українських судах і мали українську ліцензію. Зрозуміло, що при сьогоднішній ситуації оскаржувати все можна тільки в російських судах. Для цього необхідна російська ліцензія», – говорить Криленкова.

За її словами, в Криму кількість адвокатів, що займаються цією категорією справ, не велика. До того ж вона скоротилася, оскільки одна частина виїхала в Україну, а інша – не захотіла отримувати російську ліцензію.

Водночас Криленкова додала, що за наявності звернення від кримчан, які опинилися під слідством, і за підтримки коаліції українських і російських правозахисних організацій, в деяких справах беруть участь російські адвокати.

XS
SM
MD
LG