Доступність посилання

ТОП новини

«Це як будувати будинок без фундаменту». Про проблеми освіти кримськотатарською мовою


Рекламний банер онлайн-курсів кримськотатарської мови

Назіфе Аблаєва

Сімферополь – Конституція Республіки Крим проголосила державними в Криму відразу три мови – російську, українську та кримськотатарську. Через майже рік кримськотатарська громадськість говорить, що рівноправність мов, всупереч гучним обіцянкам, залишається винятково декларативною, а закони Російської Федерації, в чиїй юрисдикції зараз перебуває півострів, у частині використання і функціонування мов, грубо порушуються.

11 лютого цього року на сесії Державної ради Республіки Крим планувалося розглянути та ухвалити в першому читанні законопроект «Про освіту в Республіці Крим». З текстом законопроекту громадськість могла ознайомитись на сайті Держради з 29 грудня 2014 року.

Голова управління Меджлісу кримськотатарського народу з питань освіти, юрист Еміне Авамілева каже, що витратила чимало часу для аналізу законодавства Російської Федерації, що стосується використання державних мов в освітній системі, і дійшла висновку, що з правової точки зору запропонований до розгляду варіант законопроекту є «абсолютно нікчемним».

«Зараз є спроба швиденько ухвалити закон про освіту, а як, що таке мова для кримчан, ніде, окрім як в Конституції відображати не хочуть. Вийде, що ми будемо мати той же результат, що і упродовж усіх цих двадцяти років, коли у кримськотатарської мови статусу не було. У Конституції Автономної республіки Крим у складі України у кримськотатарської мови теж був офіційний статус, однак він був «неживий», тому що ніяких нормативно-правових документів в підтримку його ухвалено не було», – пояснює Авамілева.

Коли віз попереду коня...

8 лютого 2015 року в Сімферополі відбувся круглий стіл, присвячений питанням освіти кримськотатарською мовою. Його учасниками стали представники кримськотатарської громадськості, Меджлісу, вчені, що спеціалізуються з питань навчання кримськотатарської мови. Кримську владу представляли голова Держкомнацу Заур Смирнов і віце-спікер кримського парламенту Ремзі Ільясов. Представники міністерства освіти Криму захід проігнорували.

Активіст національного руху кримських татар (НДКТ) Кемал Мамбетов вже 10 років бере участь в розробці документів, мета яких – забезпечення умов для здійснення освітнього процесу кримськотатарською мовою. Однак, за його словами, незважаючи на те, що законодавче поле в Криму змінилося, проблеми залишаються колишніми.

«Який розвиток освіти буває без концептуального забезпечення? Образно кажучи, це як будувати будинок без фундаменту. Було кілька спроб – в 1992, 1996, 1998 роках – розробити концепцію освіти рідними мовами в Автономній Республіці Крим. Найбільш близькою і оптимальною була та, яку розробила в 2005 році робоча група, до складу якої я входив. Вона так і називалася «Концепція освіти кримськотатарською мовою і програма її реалізації». У 2010 році Верховна Рада Криму її затвердила, але перш вона пройшла кілька еволюційних перетворень, а по суті, була поставлена з ніг на голову», – говорить Мамбетов.

Еміне Авамілева
Еміне Авамілева

Член Меджлісу Еміне Авамілева вважає, що ухвалення закону про освіту в Криму зараз є передчасним, і порівнює нинішні спроби законотворчості з «возом, який намагаються поставити попереду коня».

«Спочатку треба ухвалитизакон «Про державні та інші мови Республіки Крим», і тільки потім вже ухвалювати закон про освіту», – говорить вона. Свої зауваження учасники круглого столу оформили в заяву з протестом проти розгляду і ухвалення законопроекту про освіту в нинішньому вигляді. Копії документа надіслали на ім'я голови Республіки Крим Сергія Аксьонова, спікера Володимира Константинова і голови парламентського комітету з освіти, науки, молодіжної політики і спорту Володимира Бобкова.

«Жоден міністр освіти Криму навіть привітатися не міг кримськотатарською мовою», – вчений

«Я склав порівняльну таблицю, в одному стовпці розмістили законодавчу базу, яка була визначена законодавством Росії, у другому стовпчику – проект Держради. Чітко видно, що проект порушує як федеральне законодавство, так і саму Конституцію Республіки Крим. Виходить явний перекіс у бік російської мови і фактично ігнорування двох інших державних мов», – вважає Мамбетов.

У цьому плані, на його думку, може бути корисний досвід Республіки Татарстан, де державними є дві мови – російська і татарська.

«Принцип рівного об'єму в нашому випадку не допустимий через те, що відразу три державні мови. Не залишиться часу для вивчення інших предметів. Ми пропонуємо вибудувати своєрідну ієрархію вивчення мов. У тому ж Татарстані після багаторічного досвіду дійшли висновку, що одну мову можна вивчати як філологічну дисципліну, а два інших могли б вивчати як мову спілкування за іншими критеріями і вимогами. Якщо мові навчання відводиться 5 годин, то іншим – по дві години на тиждень», – каже активіст національного руху кримських татар.

Політолог, завідувач кафедри історії Кримського інженерно-педагогічного університету, кандидат соціологічних наук Рефік Куртсеїтов називає подібні дії кримської влади «саботажем указів і заяв президента Путіна».

Жоден міністр освіти Криму ніколи навіть привітатися не міг кримськотатарською мовою! Це нонсенс!
Рефік Куртсеїтов

«Ми з Сергієм Аксьоновим у 2012 році їздили в Південний Тіроль, де теж три мови визнані державними. Ми вивчали діяльність парламенту, уряду, держструктур. Усі держслужбовці там володіють усіма державними мовами. Жоден міністр освіти Криму ніколи навіть привітатися не міг кримськотатарською мовою! Це нонсенс! Має бути бажання вирішити цю проблему. У нас достатньо сьогодні наукових кадрів, які можуть вирішувати цю проблему», – запевняє він.

11 лютого розгляд законопроекту «Про освіту в Республіці Крим» так і не відбувся. Як пояснив у коментарі Крим.Реалії віце-спікер Держради Ремзі Ільясов, проект був знятий з порядку денного, оскільки «був надісланий на доопрацювання».

«Зауваження до документу були не тільки від учасників круглого столу, але і з боку адміністрації Президента Росії», – сказав Ільясов. – Зрозуміло, є різні приклади в різних республіках, але головна наша особливість полягає в тому, що найбільш зневаженою мовою в Республіці Крим є кримськотатарська, яка вже внесена до списку зникаючих мов світу».

За інформацією Ільясова, в цей момент додатково опрацьовується постанова, а також законопроект, спрямовані на зміцнення і розвиток кримськотатарської мови.

Коментарі від міністерства освіти Республіки Крим отримати не вдалося.

Текст містить термінологію, офіційно використовувану на Кримському півострові

XS
SM
MD
LG