Юрій Примачук
Київ. – Війна на Донбасі відсунула проблеми окупованого Криму на другий план. Тим часом Росія розгорнула на півострові репресивну кампанію, жертвами якої стають як кримські татари, так і представники інших національностей.
Хоча українська влада вирішенням цієї проблеми лише починає займатися, громадські активісти вже працюють над збором доказів. А ще – планують, як у майбутньому повертати Крим.
Одним із таких громадських проектів стала «Чорна книга окупації Криму», створена проектом «Free Crimea». У ній із різних джерел зібрані факти порушень прав людини на півострові.
«Наша мета – збирання юридичної доказової бази для майбутнього подання позовів до європейських і міжнародних судів стосовно відшкодування моральної шкоди, а також притягнення до відповідальності усіх винних у переслідуваннях татар, українців та інших національностей» – пояснює ідеолог проекту Тарас Березовець.
Він наводить дані ОБСЄ: за час окупації зафіксовано понад 500 випадків порушень прав громадян. Це і захоплення власності, і утиски української мови, і тиск на незалежні медіа, такі, як АТR і Чорноморська ТРК . Свою власність втратили біля 4 тисяч підприємств і організацій
Є дані також про тяжчі злочини. «За офіційними даними жертвами викрадень став 21 представник кримськотатарського народу, з яких деякі зникли безвісти, а деякі були знайдені вбитими, – каже Тарас Березовець. А всього через репресивну машину пройшло понад 150 кримських татар, підрахували укладачі книги.
«Окупаційна влада намагалася створити лояльні до себе кримськотатарські рухи, – розповідає історик Володимир В'ятрович, – А коли їм не вдалося, вирішили діяти репресіями». Є в укладачів книги й дані про побиття людей і, навіть, убивство 18-річного хлопця за українську мову.
Діяти по-американськи
За словами експертів, крім таких збірників, є ще багато методів, якими вже зараз можна боротися за Крим.
За словами Арсена Жумаділова, керівника відділу забезпечення діяльності Уповноваженого з питань кримськотатарського народу, наразі треба думати про збереження зв'язків із кримчанами, щоб вони могли відвідувати Україну. Тому він закликає скасувати транспортні обмеження. На думку ж Олега Саакяна, починати слід із реінтеграції півострова в українську медійну площину. Щодо цього певні плани вже є.
«Ми вже розробили рекомендації для Міністерства інформації: встановити на Чонгарі потужні ретранслятори. Так, як це колись робили США, щоб транслювати у СРСР програми ВВС та інших станцій, – вважає Тарас Березовець, – Вони мають вести мовлення в метровому діапазоні. Ще потрібен супутниковий телеканал, спеціальні інтернет-ресурси. Адже за даними компанії GFK, більшість кримчан хочуть отримувати новини саме від українських ЗМІ» . А згодом «Free Crimea» планує запустити також інтернет-ресурс, присвячений кримській тематиці.
За словами Арсена Жумаділова, державі слід передусім визначити статус кримчан. Бо за чинним законодавством вони є нерезидентами та стикаються з перешкодами на материковій Україні. Іншою проблемою є їхнє становище в російському правовому полі.
«Ви знаєте, що Росія усіх оголосила своїми громадянами. І, як наслідок, скоро людей очікує призов до армії. І навпаки: без громадянства людина взагалі безправна. Треба тиснути на Росію, як вона свого часу тиснула на країни Балтії, аби кримчани могли отримувати статус резидента – тобто мати всі права, крім виборчих» – пояснює він.
«Закон про спеціальну економічну зону в Криму (за яким громадяни стають нерезидентами – Прим. авт.) справді піддають критиці, зокрема, підприємці, які виїхали з Криму. Тому його слід змінювати, і ми плануємо працювати з підприємцями, щоб зібрати їхні зауваження, а потім за допомогою міжвідомчої комісії при Адміністрації президента будемо такі зміни просувати» – розповів Тарас Березовець.
Починати вже зараз
«Одним з обґрунтувань агресії Путіна було те, що Україна, нібито, держава, яка не відбулася. Тож нам потрібна нова парадигма розвитку, чітко визначити: хто ми є і куди Україна рухається» – вважає політолог Олег Саакян. А вже потім слід розробляти комунікаційні стратегії та збирати докази. З ним погоджується Тарас Березовець: теперішня Україна не є привабливим проектом. А от у некорумповану та вільну країну люди захочуть повернутися. Тож треба стати привабливими як регіональний лідер.
На доповнення цієї ідеї Арсен Жумаділов пропонує ухвалити закон про корінні народи півострова.
Адже, на думку експертів, багато кримчан не є переконаними прихильниками анексії, просто вони залякані ФСБ або перебувають під впливом тотальної пропаганди.
На думку Арсена Жумаділова, правові заходи щодо мирної реінтеграції Криму починати можна уже зараз, і робити це можна за посередництва міжнародних організацій. З цим погоджується і Володимир В'ятрович. «Ми маємо скликати окремі міжнародні конференції, присвячені саме Криму, щоб актуалізувати цю проблему. Не менш важлива й інформаційна стратегія. Причому говорити про Крим потрібно не лише українською, а й іншими мовами – для європейців, які уявляють, що Крим справді історично російський.
У Криму 23 роки всіх лякати татарами. Мовляв, якщо їм дати права, вони всіх тероризуватимуть. А от закріпивши права корінних народів, ми визначимо: де є простір для самоврядування, де треба досягати компромісу з іншими громадами тощоАрсен Жумаділов
«У Криму 23 роки всіх лякати татарами. Мовляв, якщо їм дати права, вони всіх тероризуватимуть. А от закріпивши права корінних народів, ми визначимо: де є простір для самоврядування, де треба досягати компромісу з іншими громадами тощо» – вважає Арсен Жумаділов. На думку ж очільника Меджлісу Рефата Чубарова, вимагається ще й конституція Криму, аби громада бачила перспективу та розуміла, що система влади буде не пострадянська, а прогресивна.
За словами фахівців, найближчим часом вони планують нові заходи, уже за участі політиків і посадовців. Тож є надія, що чимало напрацювань згодом будуть реалізовані.
