Сімферополь – Більше місяця тому Керченську поромну переправу з відання «Єдиної транспортної дирекції» передали в управління Міністерства транспорту Криму. З такою вимогою ще наприкінці минулого року виступила місцева влада, при цьому звинувативши «ЄТД» у створенні «бардаку» на переправі. Скептики, правда, передачі функцій управління не зраділи, скоріше, навпаки, оголосили про провал у розвитку транспортного сполучення між Кримом і російським материком. Мовляв, коштів на розвиток і реконструкцію переправи в регіональному бюджеті немає, а федеральна допомога з часом почне скорочуватися. Тим не менш, місцева влада налаштована оптимістично і вже озвучує плани щодо подальшої роботи поромних ліній.
Боротьба за передачу повноважень розгорнулася ще минулої осені, коли місцева влада, стомлена протестами далекобійників, які цілодобово простоюють в очікуванні поромів, і чергами з легкових автомобілів, відкрито звинуватила «ЕТД» у «створенні бардака» на переправі і зажадали передати функції управління республіці. Як говорив тоді кримський міністр транспорту Анатолій Цуркін, на розвиток і реконструкцію переправи в російському бюджеті передбачено 470 мільйонів рублів, але робота при цьому організована з рук геть погано.
Керувати такими стратегічними об'єктами, як переправа, на думку Цуркіна, яку він висловив у коментарі для радіо Росія Сьогодні, мають самі кримчани.
«Від продовольчого постачання безпосередньо залежить життя кримчан, це стратегічно важливо. Тільки влада республіки зможе відповідним чином керувати поромною переправою, формувати стратегічні та другорядні вантажні партії й визначати першочерговість доставки вантажів, яких потребує Кримський півострів», – сказав Цуркін.
Про перепідпорядкування переправи на робочій нараді в порту «Крим» 10 січня повідомив міністр транспорту Росії Максим Соколов. Він також сказав, що функції єдиного оператора передають держпідприємству «Кримські морські порти», новим директором якого призначили Андрія Васюту, який раніше обіймав посаду заступника міністра економіки Автономної Республіки Крим. Це означає, що Крим відтепер має сам регулювати роботу парковок, контролювати чергу на пором, будувати причали, покращувати берегову інфраструктуру, вводити обіцяну автомобілістам систему електронної черги.
«Кому як не кримчанам – до кого цей потік прямує – буде ефективніше керувати цими процесами, – вважає Соколов.
«Скинули ношу на плечі новоствореного суб'єкта федерації»
Таку «рокіровку», щоправда, позитивно оцінили далеко не всі. Так, головний редактор російської інтернет-газети Форум.мск Анатолій Баранов новину про передачу повноважень у сфері функціонування керченської поромної переправи назвав не інакше як «поганою», порівнявши пороми з приміськими електричками, переданими кілька років тому з ведення РЖД під контроль регіональної влади.
Зараз охолоне політичний інтерес, і фінансова допомога центру почне скорочуватися, а власних ресурсів на створення поромного сполучення у регіону не буде ніколиАнатолій Баранов
«Відтоді тільки й чуємо про закриття маршрутів, скорочення розкладів. Звідки у регіонів гроші на заміну дорогого рухомого потягу і навіть на адекватний його ремонт? Та й не дуже то треба, чиновники в електричках не їздять. Ось та сама історія і з поромами до Криму... Під началом Мінтрансу «Єдина транспортна дирекція» якось функціонувала і мала потенціал для розвитку. Під началом місцевої влади, як би ті не старалися, справа не піде – ресурси не ті. Зараз охолоне політичний інтерес, і фінансова допомога центру почне скорочуватися, а власних ресурсів на створення поромного сполучення у регіону не буде ніколи», – пише Баранов.
Київська газета День також написала про песимізм кримських транспортників. Говорячи про передачу функцій управління, як пише видання, російський міністр транспорту явно не приховував іронії: кримському уряду в 2015 році з потоком транспорту буде впоратися не менш складно, ніж до цього «ЄТД», але критикувати доведеться вже самих себе.
«Він (міністр транспорту Росії – прим. авт.) явно передчуває транспортний колапс у Криму наступного літа, радіючи з того, що вдалося перекласти відповідальність з краснодарської на кримську сторону протоки», – пише видання.
Транспортну проблему Криму, на думку обох видань, ініціатива Москви навряд чи вирішить. Замість цього, як вважає, наприклад Баранов, необхідне створення мережі морських маршрутів, що з'єднує порти Феодосії, Ялти, Севастополя, Євпаторії з портами Ростова-на-Дону, Таганрога, Єйська, Приморсько-Ахтарська і Темрюка, щоб потік вантажів і людей, які прибувають сьогодні в Керч, не вишикувалися гірською трасою на Сімферополь. Саме ж рішення про передачу переправи разом з відповідальністю за її функціонування Криму журналіст вважає запланованим провалом, скиданням ноші «на плечі новоствореного суб'єкта Федерації, де не до перспективних проектів, де ще звичайнісінькі речі треба налагоджувати майже з нуля».
Кримська влада хоче позбутися великої кількості поромів і знизити вартість вантажоперевезень
У той же час, кримські чиновники налаштовані досить оптимістично. Цього року вони очікують зростання пасажиропотоку і потоку автомобілів як мінімум удвічі. Правда, при цьому пропонують скоротити кількість поромів, що приходять на керченську переправу, з восьми пар залишивши тільки дві. Тоді як «Єдина транспортна дирекція» говорила про плани придбати ще п'ять нових поромів, два з яких, за словами директора відомства Ігоря Титова, працюватимуть безпосередньо на керченській переправі. Однак, на думку прем'єра Криму Сергія Аксьонова, велика кількість поромів сьогодні лише ускладнює перевезення.
«На мій погляд, потрібно підійти радикально до вирішення проблеми черг. У порт заходить вісім поромів, які один одному заважають. Їх потрібно прибрати і залишити дві пари рівні за місткістю, які працюватимуть синхронно. Вже давно є механізми, яким можна ліквідувати всі очікування», – сказав Аксьонов, слова якого цитує Комсомольська правда.
Така система працювала раніше: поромам було, де розвернутися, і вони не простоювали посеред протоки, пропускаючи зустрічний (за розповідями пасажирів, зараз відбувається саме так). Але тоді керченська переправа була лише додатковою і не основною сполучною ланкою між Кримом і материковою Росією. На цей же сезон кримському Міністерству транспорту, за словами його голови Анатолія Цуркіна, необхідно забезпечити пропускну здатність переправи з розрахунку 50 тисяч пасажирів на добу.
Серед уже озвучених ініціатив уряду також відмова від постійного використання створених на переправі накопичувальних майданчиків. На думку Аксьонова, їх потрібно використовувати тільки в екстраординарних випадках, наприклад, в негоду. А ще планують знизити вартість вантажоперевезень: або «за рахунок внутрішніх резервів», або за рахунок субсидій з державного бюджету, повідомляє сайт Кримінформ. За словами Сергія Аксьонова, ціна в 19 тисяч рублів на транспортування однієї фури через Керченську переправу, де час порома в дорозі складає 17 хвилин, не обґрунтована, оскільки на пором Феодосія-Новоросійськ, який йде 8 годин, вартість така ж.
Крім того, місцевій владі доведеться постаратися і здійснити плани, озвучені раніше головою російського Мінтрансу: забезпечити рух потягів через протоку, створити нові і модернізувати старі причали, забезпечити пасажирів необхідною інфраструктурою, впровадити систему електронного квитка і збільшити кількість вантажних поромних ліній.
Витрати і прибутки
До речі, «Єдина транспортна дирекція» визначила оператором продажу квитків на пором, зокрема й через Інтернет, ТОВ «Магістраль Сервіс». У «ЄТД» запевняють, що «витрати на розробку, експлуатацію, модернізацію покладені на плечі інвестора і не передбачають виділення бюджетних коштів». Автомобілісти, щоправда, вже висловлюють припущення, що система єдиного квитка за фактом виявиться «квитком в чергу за квитком на паром». У будь-якому, випадку, всі камені за найменші провали на переправі будуть летіти вже в город кримського уряду.
З 1998 року керченська поромна переправа, як нагадує Вікіпедія, була державною судноплавною компанією України. У 2010 році Фонд держмайна ухвалив рішення про її приватизацію, оцінивши залишкову вартість основних коштів держпідприємства в 7,72 мільйони гривень, при первинній вартості в 31,57 мільйони. При цьому в останні роки ДСК «Керченська поромна переправа» стабільно нарощувала доходи і прибуток. Так, у першому півріччі 2010 року чистий прибуток компанії склав 17,12 млн гривень, чистий прибуток – 1,14 мільйона гривень. Після націоналізації переправи кримською владою функції управління переправою були передані «Єдиній транспортній дирекції» Міністерства транспорту Росії. Вантажні та пасажирські перевезення через протоку зараз здійснюють різні фірми-оператори, ціни яких за переправу вантажівок неодноразово викликали критику і протести далекобійників. Про нинішні доходи переправи ні російська, ні кримська влада не повідомляють.
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові
