Доступність посилання

ТОП новини

Павло Казарін: Хто й навіщо робив «кримську весну»


Павло Казарін

Рубрика «Погляд»

Міф про «кримську весну» говорить, що все робилося заради «русского міра» і «духовних скріп». Але документ, який публікує «Нова газета», говорить про те, що всю гру почали лише заради «труби».

Російська «Нова газета» публікує аналітичну записку, яка лягла на стіл в Адміністрації президента Російської Федерації в період з 4-го до 12-го лютого минулого року. У документі йдеться про те, що режим Віктора Януковича слабкий, і про те, що Москві необхідно всебічно підтримувати сепаратистські настрої в українських регіонах. Там же – досить докладно – розписана логістика щодо відторгнення південно-східних областей країни.

Публікацію цього документа «Нова газета» анонсувала заздалегідь. Видання робить припущення, що він міг бути підготовлений за участю т.зв. «Православного олігарха» Костянтина Малофеєва (в структурах якого, до речі, працювали і Ігор Стрєлков, і Олександр Бородай). Прес-служба Малофеєва вже поспішила спростувати причетність свого патрона до документа – але від цього папери не стають менш цікавими.

Нагадаю, що йдеться про перші числа лютого. До того моменту на Грушевського вже два тижні летять коктейлі Молотова, але ні про яку «Небесну сотню» або штурм Майдану не йдеться. Янукович на місці, захід намагається знайти точки компромісу, але автори документа вже пишуть про те, що Кремлю треба готуватися до зміни влади в Україні.

Якщо узагальнити документ до декількох тез, то логіка авторів наступна:

На Майдан впливають «польська і британська розвідки», а на вулиці стоять, в основному, футбольні фанати та кримінал.

Захід впливає на ситуацію не просто так, а тому, що Євросоюз і США допускають дезінтеграцію України, щоб потім «поелементно» поглинути країну.

Росії треба в цьому процесі брати участь. Бо інакше Москва ризикує втратити «не просто український ринок збуту енергоносіїв, але, що набагато небезпечніше, навіть непрямий контроль над газотранспортною системою України». А це, пишуть автори документа, «поставить під удар позиції ВАТ «Газпром» у Центральній та Південній Європі, завдавши величезної шкоди економіці нашої країни».

Легітимним шляхом забрати українські області до складу РФ не вийде, адже це суперечить українській конституції. Тому треба робити ставку на систему прикордонних регіонів і втягувати їх вже потім у російське поле. У документі пишуть, що українські регіональні еліти будуть згодні на це перед лицем загрози втрати влади та капіталів у разі перемоги Майдану. Серед пріоритетних регіонів називають Крим і Харківську область.


Щоб участь Росії не виглядала занадто зухвалою, потрібно «наперед створити події, здатні додати процесу політичної легітимності й морального виправдання». Автори пропонують робити акцент на тому, що дії Росії й місцевої української влади – це лише реакція на Майдан. Щоб створити ілюзію законності пропонують провести в Криму та Харківській області референдуми про самовизначення і приєднання до РФ.

У документі є ще пара цікавих моментів. Наприклад, згадуються імена Володимира Константинова, Сергія Аксьонова та Михайла Добкіна – в якості персон, на які Москві доцільно було б зробити ставку

У документі є ще пара цікавих моментів. Наприклад, згадуються імена Володимира Константинова, Сергія Аксьонова та Михайла Добкіна – в якості персон, на які Москві доцільно було б зробити ставку. Крім того, автори документа впевнені, що Донецька область не стане основою для сепаратизму, тому як там занадто сильні позиції українських олігархів.

Але це вже нюанси. Куди важливіші інші аспекти.

Домовлятися можна лише з тими, з ким у вас є більш-менш спільна картинка реальності. Це дозволяє однаково оцінювати ризики, схожим чином дивитися на зиски. Якщо ви вважаєте, що двічі два – чотири, а ваш візаві переконаний, що це дорівнює п'яти, то консенсус неможливий. Більше того – ні про який компроміс у такому випадку йтися не може.

Опублікована аналітична записка для Кремля якраз і підтверджує те, наскільки спотворена картинка реальності у свідомості у тих людей, які визначають політику Кремля стосовно України. Ці люди впевнені, що Майдан складався переважно з фанатів і злочинців. Що перші скрипки грали «польська і британська розвідки». Що «захід» нібито прихильно дивиться на дезінтеграцію України. Якщо ці люди не вірять у те, що громадяни можуть протестувати не за гроші – то вони будуть сприймати те, що відбувається, тільки як іноземну спецоперацію. І готувати у відповідь свою власну.

Але все це поблякло в порівнянні з головною деталлю опублікованого документа. А саме - автори аналітичної записки найважливішою метою політики Москви в Україні вважають «трубу». Газову трубу. Всього-на-всього газотранспортну систему країни!

Ніяких «корсунів» і «православ'я», ніякого «русского міра» і «чорноморського флоту», ніякого «нато-в-Севастополі» і «фашистської-загрози-для-російськомовних». Чортова труба. Чортові «позиції ВАТ «Газпром» у Центральній та Південній Європі». І тільки. Тобто вголос ми за духовні скріпи та антиобамівщину, а насправді – про «величезну шкоду економіці нашої країни». Бабло переможе зло. Або породить – залежно від обставин.

Русский мір. Nothing personal, just business.

Павло Казарін, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Павло Казарін

    Павло Казарін. Кримчанин. Журналіст. Вважає, що завдання публіцистики – впорядковувати хаос до стану смислів. Співпрацює з «Крим.Реалії», «Українською правдою», Liga.net, телеканалами ICTV та «24».

XS
SM
MD
LG