Доступність посилання

ТОП новини

Рік окупації. Як кримські депутати «докотилися» до сепаратизму


Депутати Верховної Ради АРК під час позачергової сесії 17 березня 2014 року

Сімферополь – Аналізуючи минулорічні події, пов'язані з початком анексії Криму, експерти сперечаються донині, висуваючи різні точки зору. Одні вважають, що Росія в ті дні діяла на півострові за давно розробленим планом, інші, навпаки, вважають, що ситуація розвивалася непередбачувано. Діяльність кримських депутатів на чолі з головою Верховної Ради АРК Володимиром Константиновим свідчить про те, що парламентарії не були готові до радикальних кроків. Однак на їхню позицію значною мірою вплинуло вторгнення російських військ на півострів.

З початком подій на київському Майдані Незалежності в політичну гру активно включилася Верховна Рада Криму. На тлі депутатів з Донецької та Луганської облрад, більшість з яких представляло Партію регіонів Віктора Януковича, кримські парламентарі намагалися ледь не щотижня ухвалювати заяви і звернення, в яких висловлювали своє обурення тим, що відбувається в столиці України.

В одному з таких документів президія парламенту навіть закликав на той момент чинного президента країни Віктора Януковича ввести надзвичайний стан в Україні.

«Безкарне захоплення Київської міської державної адміністрації та інших адміністративних будівель переконало «майданівців» у вседозволеності. У семи областях України екстремісти штурмують органи державної влади та зводять барикади. Вже захоплені будівлі Львівської, Рівненської, Тернопільської державних адміністрацій. Учасники масових заворушень оголосили, що «беруть владу в свої руки», підпорядковуються рішенням самозваної «народної ради» та розпочали формування нелегітимних органів влади. Під загрозою основи конституційного ладу і система управління державою», – зазначалося в січневому зверненні президії.

«Перша ластівка»

До останнього кримські депутати утримувалися від скандальних заяв, пов'язаних з можливим виходом Криму зі складу України. Але як тільки в лютому на Майдані почався розстріл людей, парламентарії автономії тут же активізувалися. «Першою ластівкою» став виступ з трибуни 19 лютого регіонала Миколи Колісниченка, який згадав про події 60-річної давнини.

«Ми сьогодні говоримо, що це сталося 60 років тому, коли Крим від'єднали від Росії і передали Україні. Це дуже страшна подія, яка вимагає від нас ухвалити найправильніше рішення, на мій погляд, і, якщо ситуація в Україні не покращиться, ми, кримчани, і, в першу чергу, депутати маємо поставити питання про повернення Криму Росії», – сказав Колісниченко.

Тоді цей виступ викликав резонанс по всій Україні і, без перебільшення, став справжньою сенсацією. Адже на такому рівні подібні слова прозвучали вперше після втечі з Криму екс-президента Юрія Мєшкова в 1995 році, з діяльністю якого асоціювалися спроби кримчан відокремитися від України.

Знаменно, що на тому ж засіданні депутати вшанували пам'ять загиблих у Києві трьох кримських співробітників правоохоронних органів хвилиною мовчання. При цьому робити те саме стосовно протестувальників, яких на той момент у центрі Києва вже загинуло кілька десятків, вони не стали.

Атака на Могильова

Ближче до 27 лютого – дня захоплення Верховної Ради і Ради міністрів АРК російським спецназом або, як стверджували депутати, «загонами кримської самооборони» – ситуація в парламенті стала загострюватися. Правда, до рішучих заяв, подібних тим, що зробив Колісниченко, поки не доходило.

Головною мішенню парламентаріїв цього разу стали не мітингувальники у Києві, а кримський уряд ставленика донецько-макіївської групи Анатолія Могильова. Соратники та однопартійці голови Радміну, які до цього беззастережно його підтримували, раптом вирішили, що він не може впоратися зі своїми завданнями, а тому має піти у відставку.

На мітингу 26 лютого в Сімферополі кипіли пристрасті
На мітингу 26 лютого в Сімферополі кипіли пристрасті

Зняти прем'єра з посади кримські депутати планували 26 лютого, однак цьому завадили зіткнення біля стін парламенту між прихильниками Меджлісу кримськотатарського народу та активістами «Русского єдінства». У сесійній залі так і не зібралася необхідна більшість, у результаті чого Константинов ухвалив рішення закрити засідання.

Передбачалося, що на тих же зборах депутати могли ухвалити скандальне рішення про проведення референдуму про розширення повноважень автономії, що передбачає незалежність півострова. Але до і після засідання обранці запевняли як журналістів, так і обурених мітингувальників, що «ніяких сепаратистських постанов» вони ухвалювати не збираються, а Крим, як і колись, буде перебувати в складі України.

Звертає на себе увагу і те, що за день до невдалої сесії в Крим прибули депутати Держдуми Росії, зокрема, й голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонід Слуцький. Він повідомив, що Росія виступає за територіальну цілісність України, але при цьому зазначив, що, в разі ухвалення Кримом рішення про приєднання до Росії, Москва готова його розглянути. «Ми будемо цю ситуацію вивчати й вивчати її, напевно, досить швидко. Напевно, ми зуміємо разом знайти здоровий глузд і практичні кроки щодо його реалізації», – сказав, зокрема, Слуцький.

У свою чергу, Могильов наголосив, що не збирається йти у відставку до формування нового Кабінету міністрів України. Прем'єр також повідомив, що визнає легітимність Верховної Ради країни та її рішення.

«Загнати депутатів у зал»

Те, що не вдалося зробити депутатам напередодні, вони зробили 27 лютого. Того дня будівля кримського парламенту вже перебувала під контролем російських військових. Сесія, на якій розглядалося питання відставки Могильова, фактично проходила за зачиненими дверима. Ні кримських, ні зарубіжних журналістів туди не пустили. Виняток зробили лише для окремих російських телеканалів. Як потім зазначали спостерігачі, подібні заходи могли бути пов'язані з тим, що в залі було менше половини депутатів, відповідно, вони не могли ухвалити жодної постанови.

«Ми отримали відеокартинку з того засідання, порахували по головах, там було лише 42 депутати. Більшість побоялося брати участь у сесії, розуміючи наслідки. Хтось захворів, хтось поїхав, хтось закрився вдома», – поділився з виданням Крим.Реалії один з депутатів останнього скликання Верховної Ради АРК. Він припустив, що за відсутніх депутатів голосували картками-дублікатами.

Не так давно ці слова побічно підтвердив один із керівників «ДНР», визнаної офіційним Києвом терористичною організацією, громадянин Росії Ігор Гіркін, що перебував у Криму з перших днів анексії. В ефірі програми на російському інтернет-телеканалі «Нейромир-ТВ» Гіркін зізнався, що «ополченці» збирали депутатів Верховної Ради Криму, «щоб загнати їх в зал» для голосування за скандальні рішення.

Відзначимо, що той день, який прийнято вважати стартом російської анексії півострова, депутатам вдалося відправити у відставку Анатолія Могильова, призначивши замість нього Сергія Аксьонова. Крім того, парламентарії ухвалили рішення провести 25 травня – одночасно з виборами президента України – референдум про розширення повноважень автономії.

Проте через кілька днів своє, на перший погляд, м'яке рішення вони змінили на більш радикальне. 6 березня Верховна Рада Криму заявила про входження автономії до складу Російської Федерації, а також проведення «референдуму» з цього питання. «За» висловилися 78 зі 100 депутатів. Відзначимо, що до того моменту всі українські військові частини в Криму блокували солдати російської армії без розпізнавальних знаків за активного сприяння представників так званої «самооборони», загони якої були сформовані незадовго до цього.

Єгоров: Сценарій анексії писався з колін

Замість того, щоб хоча б почати сурмити на весь світ про захоплення шматка території країни, робити хоч що-небудь, Київ займався поділом портфелів
Володимир Єгоров

На думку кримського політолога Володимира Єгорова, те, що Крим стане наступною гарячою точкою в Україні після Києва, було зрозуміло ще в дні Майдану. «Вже тоді тим, хто збирався взяти владу в свої руки після повалення режиму Януковича, потрібно було думати – що робити і як бути з Кримом. На жаль, перемога над старою владою засліпила владу нову. І замість того, щоб хоча б почати сурмити на весь світ про захоплення шматка території країни, робити хоч що-небудь, Київ займався поділом портфелів. Тоді рахунок йшов на години. Щогодини ми втрачали п'ядь за п'яддю нашу землю», – підкреслив експерт в коментарі для Крим.Реалії.

За його словами, «ключі окупантам від кримської землі вручили не тільки Аксьонов і Константинов». «Не варто забувати і про третього персонажа – пана Могильова. Його «заслуга» в цьому теж є. І сьогодні велике питання до СБУ і Генпрокуратури, чому у них немає питань до останнього кримського прем'єра», – додав Єгоров.

Що стосується Константинова й Аксьонова, то, на думку політолога, «було зрозуміло, що їм світить після Майдану». «Першому з його будівельною компанією-банкрутом і другому з боргами після розкрути «Русского єдінства» втрачати було вже нічого, – зазначає співрозмовник. – Єдиний шлях їхнього особистого спасіння був у здачі Криму росіянам. І вони вступили на нього ще задовго до перемоги Майдану, Константинов всю зиму не вилазив з російських телеканалів зі страшилками про фашистів і бандерівців у Києві. І як би смішно не виглядав кримський спікер зі своєю недорікуватістю і дурними заявами, але все це було початком великої інформаційної кампанії із захоплення Криму Росією – «Кримнаш».

Єгоров висловив жаль, що тоді на півострові цей посил «знаходив відгук у переважної більшості жителів, чого не скажеш про день сьогоднішній».

«Як би сьогодні не розказували російські ЗМІ про готовий план захоплення Криму, все говорить про те, що ніякого чіткого плану «від і до» спочатку не було», – пояснює експерт.

Він вважає, що сценарій анексії писався з колін і змінювався під час розвитку подій: то депутатів силою заганяли в парламент, то «референдум» переносили, оскільки чекати довше ставало небезпечно, то кричали про автономію, то про окрему державу.

XS
SM
MD
LG