Сьогодні події на Сході України майже затьмарили питання Криму, кажуть експерти. Але втрата півострова практично без боротьби не повинна залишитися без вирішення. Для цього треба, нарешті, визначитися, яку ж позицію Україна займає стосовно Криму, сформувати юридичні механізми його повернення. Дуже важливо також, щоб ЗМІ не припиняли інформувати людей на материковій Україні про те, що відбувається на території окупованого півострова і навпаки.
Крим повернеться лише у двох випадках, і вони мають абсолютно збігтися, каже Тарас Березовець, керівник проекту «Free Crimea», – якщо одне буде, а друге ні, то нічого з цього не вийде. За його словами, по-перше, Путін має фізично припинити бути президентом Російської Федерації, по-друге – Україна має стати привабливою, успішною державою, як з економічної точки зору, так і з правової. Якщо ж говорити про інтеграцію Криму, то зараз Українській державі потрібно розробити юридичний механізм цього повернення.
«Яким способом Україна йтиме, вона має вирішити сама. Це принципово важливо сьогодні – дійсно ухвалити ключове рішення влади. Або ми діємо жорсткими методами, тоді ми розуміємо, що ми перекриваємо транспортний рух, ми всіляко тиснемо на півострів у частині забезпечення газом, водою, необхідними продуктами харчування, немає питань тоді. Або ж ми діємо методами м'якої сили, й тоді нам потрібна абсолютно інша стратегія, спрямована на утримання лояльних до України жителів півострова, таких, за найменшими підрахунками, кілька сот тисяч», – зазначив Березовець.
«Стратегія щодо повернення, коли Кримом займається 10 осіб, просто не потрібна»
Що стосується Кримського напрямку в Україні, тут все сумно – за цей час були створені фактично два інститути, які займаються кримськими питаннями. У сумі кількість співробітників становить 10 осіб, розповідає завідувач відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов. Стратегія щодо Криму на цьому етапі, коли Кримом займається 10 осіб, просто не потрібна, говорить він. Тому що її просто немає кому реалізувати.
«Коли у нас буде Держслужба у справах Криму, коли вона буде укомплектована штатом, коли у неї буде весь належний ресурс для реалізації своїх повноважень, тоді так, я згоден. Але зараз вона (стратегія) просто зависне. Що робити в цій ситуації? Поки ми робимо лише невеликі кроки в потрібному напрямку. Не так давно була ініційована та підтримана багатьма експертами й відомствами розробка проекту про корінні народи України, яким, зокрема, врегулюється і статус кримськотатарського народу. Також Меджлісом було ініційоване проектування нової конституції Автономної Республіки Крим. Адже, коли Крим повернеться до складу України (а він повернеться), у нас не буде часу, щоб думати, що з ним робити. Якщо ми не продумаємо це заздалегідь, то нікому буде цим займатися», – сказав Жумаділов.
«У Криму немає аналогів, і світ не знає, як вирішувати подібні ситуації»
З українського медіа-простору Крим витіснений, вважає кримський журналіст Павло Казарін. Занадто багато уваги приділяють Донбасу – він обговорюється в Мінську, а тема Криму не звучить ні з вуст Меркель, ні від Оланда, ні з вуст Порошенка. Складається відчуття, що Крим розташований десь на периферії. Насправді ж, ситуація має виглядати зовсім інакше, вважає Казарін.
«Прецедентів подібних Донбасу світ знав досить багато і ця ситуація, коли одна країна розпалює на території іншої країни конфлікт, – до цього нічого нового не додає. Донбас не унікальний. А ось Крим – унікальний за однієї простої причини. Після 1945 року в світі склався якийсь такий консенсус, що на міжнародній контурній карті можна проводити нові кордони, але не можна зтирати старі. Іншими словами, ви можете забрати в держави територію і зробити її невизнаною республікою. Крим не має аналогів, і світ не знає, як вирішувати подібні ситуації», – підкреслив Казарін.
За словами експертів, зовнішня політика Росії останнім часом не дає практично ніякої надії на те, що Росія добровільно погодиться на розгляд територіальної проблеми щодо Криму.
