Севастополь – Чутки про націоналізацію Севастопольського морського заводу почали ходити ще з літа 2014 року, коли нова місцева влада прилюдно заговорила про необхідність встановлення якоїсь соціальної справедливості та повернення стратегічно важливих підприємств в лоно державного управління. В опублікованому тоді «списку справедливості» значилися понад 60 підприємств, більшість з яких, до слова, належали їх законним власникам на правах приватної власності.
Ще тоді багато аналітиків зауважували, що, незважаючи на велику кількість містоутворюючих підприємств, розташованих у Севастополі, з особливою активністю в пресі «мусувалася» тема «націоналізації» саме морського заводу. Причина тому зрозуміла: 60% акціонерного пакета належить нинішньому президенту України Петру Порошенку, а власником акцій є всесвітньо відомий Банк Ротшильда. Чи прагнули представники севастопольського «уряду» таким чином «поквитатися» з українським президентом? Це таємниця велика, однак з часом чутки про «націоналізацію» підприємств почали згасати і, здавалося, що рейдерський політичний запал міської влади став більш-менш поміркованим.
Однак цей сюжет отримав своє продовження після опублікування відкритого листа на ім'я Президента Росії за підписом екс-спікера кримського парламенту, комуніста Леоніда Грача, який зажадав негайно забрати у ворогів стратегічно важливий для Севастополя об'єкт і встановити над ним державне «піклування». А трохи пізніше «уряд» Севастополя і справді «націоналізував» підприємство.
Кореспонденту Крим.Реалії вдалося поспілкуватися з ініціатором «націоналізації» Севморзаводу, автором вищеназваного листа Володимиру Путіну, головою кримського республіканського відділення політичної партії «Комуністи Росії» Леонідом Грачем.
Екс-спікер кримського парламенту виступив з жорсткою критикою і на адресу севастопольських депутатів, охрестивши останніх «ура-патріотами», і на адресу міських чиновників, звинувативши їх в юридичній неграмотності. Дісталося від Грача і Кремлю, який був підданий критиці за свою байдужість до загальнодержавних проблем.
«Мене дивують в цьому питанні відразу кілька моментів, – говорить Грач. – По-перше, це ура-патріотизм представників нинішніх Законодавчих Зборів Севастополя на чолі з Чалим (Олексієм Чалим. – Прим. ред.), які своїм ігноруванням урядового законопроекту де-факто залишили стратегічно важливий завод у веденні американського банку. Друге – це байдужість і бездіяльність кремлівських чиновників, які більш ніж за рік перебування Криму під російським началом не спромоглися самі підняти питання націоналізації Севморзаводу на загальнодержавний рівень».
«Порошенко виграє справу»
Грач зазначив, що розпорядження севастопольського «уряду» не має під собою правозастосовного підґрунтя, відповідно, ніяк не захищене перед прецедентними нормами, ухваленими Європейським судом.
«Я, як юрист і свідомий громадянин, не можу прийняти подібних нормативів. Це питання необхідно було вирішувати в судовому порядку. У нашому законодавстві є норми, які дозволяють перетворити приватну власність на державну», – зазначив Грач.
Зокрема, на думку політика, влада могла використовувати норму про «несумлінного власника». «Я вважаю, що саме це положення могло б зіграти вирішальну роль, оскільки стан заводу можна характеризувати як напіврозвалений, в той час як раніше це підприємство процвітало і було одним з провідних у своїй галузі. А в цій ситуації не дивно, що, якщо Порошенко й інші акціонери подадуть позов до Європейського суду, вони виграють справу. Європа стане на захист української сторони», – переконаний Грач.
Саме тому, на думку політика, питання про націоналізацію необхідно було «виводити на федерально-законодавчий рівень». «Це не проблема локального масштабу, яку може вирішити той чи інший містечковий уряд. Націоналізація заводу мала обговорюватися на самій «верхівці» державної вертикалі», – підкреслив кримський екс-спікер.
Водночас, Грач не применшує власних заслуг в активізації дій севастопольського чиновництва щодо якнайшвидшого «переходу заводу в державну власність». «Безумовно, мій лист, після масштабної публікації в різних ЗМІ вивів питання морського заводу на абсолютно новий рівень. Зауважте, про всі підприємства, які спочатку мали підлягати негайній націоналізації, вже давно і «успішно» забули. І саме зазначений лист заново збудив інтерес до підприємства», – підсумував Грач.
Крим.Реалії вирішили дізнатися точку зору колективу Севморзаводу, а також місцевих громадських діячів, чия діяльність безпосередньо стикалася з роботою підприємства. У коментарі кореспондентові видання колишній представник громадської організації «За збереження і відродження Севморзаводу» Валентина Владиченко повідомила, що головним завданням «націоналізації» є необхідність забрати об'єкт у президента Порошенка і Банку Ротшильда. На її думку, «вороже налаштовані щодо Росії» власники не можуть володіти стратегічними підприємствами, які, зокрема, працюють і на оборонну промисловість Російської Федерації.
«Наша організація виступала і продовжує виступати за необхідність повернення заводу у власність російської держави, оскільки робота Севморзаводу безпосередньо пов'язана з Чорноморським флотом. Хіба можуть вороже налаштовані американці мати вплив на військову та оборонну промисловість нашої держави?», – обурюється Владиченко.
Як повідомив у коментарі для Крим.Реалії один із співробітників заводу, колектив «з великим ентузіазмом» сприйняв новину про «націоналізацію» підприємства. «На нашому заводі в період його розквіту працювало кілька тисяч чоловік, а зараз чи можна нарахувати дві сотні. Наш колектив сподівається, що після націоналізації об'єкта у севастопольців з'являться нові робочі місця, у заводу буде стабільне «оборонозамовлення». Ми сподіваємося на відродження», – сказав співробітник заводу.
Питання як і раніше залишаються
Що стосується іншого «націоналізованого» підприємства – Конструкторського бюро Радіозв'язку, то в цьому випадку громадський ажіотаж був помірнішим.
Слід зазначити, що ще влітку КБ було визнане банкрутом й досі стабільно входить в «першу п'ятірку» підприємств з найбільш високими боргами заробітної плати своїм співробітникам.
Кореспонденту Крим.Реалії вдалося поспілкуватися з одним із співробітників бюро, який на умовах анонімності повідомив, що колектив підприємства сприйняв націоналізацію, як «нову надію, оскільки його нарешті повернули народу».
«Є тут у нас одна група рейдерів, які свого часу, що називається, «віджали» завод собі у власність. Зараз же відбувається його повернення місту. КБ Радіозв'язку – унікальне підприємства і з точки зору цілей і завдань, і з точки зору обладнання. Ми виконували стратегічні завдання для цивільної та оборонної промисловості, проте в останні 10-20 років все поступово, але стрімко занепадало», – сказав співробітник КБ.
Наш співрозмовник зазначив, що у колективу підприємства все ж є кілька питань до нинішньої «влади»: «Безумовно, первинним є питання заборгованості заробітної плати. Співробітники цікавляться, хто цю накопичену заборгованість буде відшкодовувати? До націоналізації ми планували задіяти деякі фонди, завдяки яким зарплатні відомості мали «закритися». Що буде зараз, поки не знаємо. Пан Меняйло запевняв нас у тому, що всю зарплату погасить місто. Поживемо – побачимо. У співробітників незабаром буде зустріч з керівництвом міста, думаю, там все і вирішиться», – підсумував співробітник КБ Радіозв'язку.
ПАТ «Севастопольський морський завод» – суднобудівна компанія, що займається кораблебудуванням і ремонтом вже існуючих судів.
Конструкторське бюро Радіозв'язку спеціалізується на розробці і виробництві радіокомунікаційного і навігаційного обладнання для використання на суднах і кораблях, а також пересувних об'єктах різного призначення.
