Доступність посилання

ТОП новини

Кримські репресії проукраїнської журналістики. Тікати чи виживати?


Наталія Касяненко

Після окупації з Криму масово почали виїжджати журналісти з проукраїнською позицією. Припинилася робота багатьох видань на півострові. Деякі ЗМІ продовжили функціонувати в іншому місці, частина видань – намагаються зберегти те, що мають, опонуючи місцевій владі. Є й такі, що «пристосувалися» до змін. Минув рік із часу окупації – загрози свободі слову в Криму лише посилилися.

«Центр журналістських розслідувань» був змушений переїхати до Києва. «Хакерські» атаки на сайт і вилучення техніки, яка належить ЗМІ, були не єдиними попередженнями з боку влади. «Кримська самооборона» затримувала журналіста Сергія Мокрушина та режисера Владлена Мельникова з «Центру журналістських розслідувань». Вони «ображали честь і гідність вищих посадовців Росії» – так пояснював арешт голова «самооборони» Дмитро Простаков. ФСБ викликала «для профілактичних бесід» інших працівників видання, наприклад, Євгена Гаркуша. Тим часом головний редактор Валентина Самар побувала в прокуратурі Сімферополя через свою професійну діяльність. Також на початку весни 2014 року озброєні люди в масках, які представилися «Кримським фронтом», захопили Будинок профспілок, де розташовувалася редакція інформагенства.

«Вдерлися якісь люди. Я їх не бачив, ми забігли до редакції, коли почули тупіт. У коридорах розмовляють з характерним акцентом», – розповів один із кореспондентів «Центру журналістських розслідувань».

Ресурс «Black Sea News» зараз також – у Києві. За словами головного редактора Андрія Клименка, через переслідування всі журналісти сайту залишили Крим. Сам же Клименко не хоче давати будь-які коментарі з приводу теперішньої роботи ЗМІ, бо хвилюється за безпеку колег.

Андрій Клименко
Андрій Клименко

​«Моїх там і так шукають, а я боюся, що (своїм коментарем – Прим. ред.) тільки спровокую цю справу. Не хочу давати зайвого приводу ворогам, бо вже були попередження з деяких організацій. У нас багато позаштатних кореспондентів, за яких я хвилююся. Я знаю, що мене ці всі негідники читають. Їм не все одно. Я не хочу давати їм проводу для посилення пошукової діяльності», – пояснює відмову Крим.Реалії Андрій Клименко.

Київ став осередком журналістської діяльності й для працівників телеканалу «Чорноморка», й для сайту «Керч.ФМ», зокрема, для її головного редактора Ірини Седової. У Криму жінці неодноразово погрожували фізичною розправою.

«Погрози журналістам почалися ще з часів Януковича, коли ми почали розслідувати справу стосовно нашого мера. Коли Росія анексувала Крим, то я того ж дня поїхала з Криму, тому що я розуміла, що боротися марно. Мені здається, скоро почнуть виганяти наших журналістів, які залишилися, з Криму. Навіть та людина, яка пише про ями на дорогах, вона викликає незадоволення з боку влади. Політика така в Криму: боротися з владою немає сенсу», – розповіла Крим.Реалії Ірина Седова.

Залишила Севастополь і головний редактор сайту «Громадянська оборона» Тетяна Рихтун. За її словами, більшість ЗМІ робили все можливе, щоб донести правдиву інформацію до суспільства. Проте схожі на сталінські репресії в Криму змушують журналістів виїжджати або припиняти діяльність власних видань.

Тетяна Рихтун
Тетяна Рихтун

«ЗМІ зробили все від них можливе, що стосується Криму. Ми знаємо, що там відбувалося – це тільки завдяки незалежним ЗМІ, інтернет-виданням. Наприклад, «Цензор.Нет» лише поставив банер нашого видання «Громадянська оборона» – і трафік «злетів» у декілька разів. Також зверталися керівники Медіа-центру Міноборони України до нас, щоб ми писали, бо в Києві не вірили, що в Криму окупанти, воєнні ходять, блокують частини. Іноземні ЗМІ поїхали в Крим висвітлювати ті події, коли кримські ЗМІ почали про це писати», – наголошує Тетяна Рихтун.

«Я поїхала не з власного бажання, а тому що після третього нападу четвертий могла не пережити. На севастопольському форумі був список українських журналістів із прізвищами, адресами та іменами родичів. Загрози продовжуються досі. Журналісти переїхали й працюють в Києві. Запрацювала система закриття сайтів», – Тетяна Рихтун.

«Останній герой» – проукраїнські ЗМІ в Криму

Навіть у транспорті люди бояться обговорювати владу. Про це розповів голова громадської організації в Криму Андрій Щекун.

«У Криму відбувається такий процес: краще помовчати. Навіть немає спілкування на побутовому рівні, тому що всі бояться», – зазначає Андрій Щекун.

Проте ще залишилися ЗМІ, які намагаються боротися з таким явищем. «Кримська світлиця» досі висвітлює події в Криму, хоча офіс редакції забрали, а сама газета припинила виходити друком. Вона зараз існує лише в інтернет-форматі. Журналісти працюють вдома без заробітної платні. Головний редактор Віктор Качула занепокоєний долею видання. Він щотижня безуспішно надсилає листи до колишньої друкарні з проханнями випустити газету. Кабмін відмовився фінансувати «Кримську світлицю». Журналістам пропонували переїхати до Миколаєва чи Херсона, але вони відмовилися.

Віктор Качула
Віктор Качула

«Будь-який засіб масової інформації, який у Криму ще «зачепився» за територію, треба берегти. Чимала діаспора зараз у Києві, щоб нагадувати владі про кримські проблеми. «Кримська світлиця» вже місяць не виходить друком не з нашої вини: ми в Сімферополі газету робимо. Я продовжую вперто направляти газету щотижня друкарню за старою адресою. Мені казали, що пропонували перевезти редакцію до Миколаєва чи до Херсона, але кому потрібна «Кримська світлиця» там? Нас треба тримати в Криму на легальному чи напівлегальному рівні, щоб ми могли висвітлювати події зсередини», – акцентує увагу Крим.Реалії Віктор Качула.

«Ми сидимо тут, як оті «солдатики» рік тому, коли їх оточили «зелені чоловічки», чекаємо команди, яку ніхто не дає. У мене таке враження, що в Києві просто не знають, що робити. У нас тут інформаційна війна. Українське взагалі під забороною. Якщо є кримськотатарські канали, газети, то українського нічого легального немає. Навіть з бібліотек викидають наші історичні книги. Тут можуть звинуватити за російським законодавством за все, навіть за те, що ми не визнаємо Крим російським у нашій газеті. Ми зарплату не можемо отримати. Лише чудом хтось привезе із Києва. На домашніх інтернетах працюємо», – Віктор Качула.

Не всі журналісти «Керч.ФМ» принили свою роботу в Криму. Ті, які залишилися, працюють тепер нелегально. Вони говорять про проблеми міста Керч, але вже без критики влади. Часто їм доводиться приховано знімати задля власної безпеки. У доступі до інформації відмовляють.

Ірина Седова
Ірина Седова

За словами Ірини Седової, «Керч ФМ» функціонує. Це сайт телерадіокомпанії «Бриз». Нещодавно у «Бриз» забрали частоту і віддали іншому російському холдингу. Тоді ТРК «Бриз» змінила риторику. Вони зараз намагаються не критикувати владу, але продовжують писати про проблеми міста. Проте їхню частоту все одно забрали й вони зараз виступають незалежним телерадіомовленням. Залишився лише сайт і рекламне агентство при ньому. Журналістам в Криму відмовляють у доступі до інформації. Якщо вони щось і знімають, то роблять це приховано, щоб не побили. У Криму можна писати добре про владу або не писати взагалі», – повідомляє Крим.Реалії Ірина Седова.

Скарги означають свободу слова?

Нікому не заборонено висловлювати свою думку в Криму. Свобода слова передбачена там на законодавчому рівні. Усі інші заяви журналістів – це лише наслідки інформаційної війни України та просто «вигадки». Так прокоментував «відсутність свободи слова» Радіо Свобода міністр інформації та масових комунікацій Республіки Крим Дмитро Полонський.

Дмитро Полонський
Дмитро Полонський

«Якщо журналісти активно скаржаться на це (відсутність свободи слова), то це і є свобода слова. На мою думку, абсолютно всім ЗМІ в Криму гарантовані рівні права, доступ до інформації, усі передбачені й Конституцією РФ, і усіма міжнародними правовими нормами права. Тому я вважаю, що це не більш, ніж «гра у вигадки» у тій самій інформаційній війні, яку наразі веде українська влада проти Республіки Криму, проти Росії загалом», – прокоментував Крим.Реалії Дмитро Полонський.

«Хвилі тиску» в Криму

У Криму з’явилися заборонені теми, закони України не діють, а журналісти не можуть працювати через так звані «хвилі тиску». Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк аналізуючи ситуацію з проукраїнськими ЗМІ на півострові, помічає проблеми.

Оксана Романюк
Оксана Романюк

«З Криму виїхали десятки журналістів, тому що вони не змогли більше там працювати в тих умовах. Існує негласна заборона в Криму. Наприклад, наші джерела повідомляють, що там не дозволяють писати про Меджліс, особливо якісь позитивні речі. Ми спостерігаємо такі» хвилі тиску» на ЗМІ в Криму. Дійсно свобода слова погіршилася в Криму. Ті закони, які діють на території України, наприклад, «Про доступ до інформації», вони не діють на території окупованого Криму. Ми вимагаємо якихось розслідувань, але дуже мало надії на те, що в тих умовах вони будуть якось проведені», – констатує Крим.Реалії Оксана Романюк.

За її інформацією, російська влада чинить перешкоди діяльності кримськотатарської газети «Авдет» і телеканалу «АТР», у якому вже здійснювали обшук. А портал «Українське життя в Севастополі», який проіснував 23 роки, закрили.

XS
SM
MD
LG