Сімферополь – До закінчення терміну перереєстрації кримських ЗМІ залишилося менше місяця. Кримськотатарські ЗМІ опинилися в умовах, коли навіть послідовна готовність підкорятися кожній букві закону не є запорукою отримання дозволу на роботу. Про політичне підґрунтя у видачі дозволів на діяльність у Криму керівники ЗМІ говорять неохоче, намагаючись дочекатися завершення термінів реєстрації.
У Республіці Крим термін перереєстрації засобів масової інформації за російським законодавством продовжений до 1 квітня 2015 року. Відповідний закон щодо продовження перехідного періоду для ЗМІ в Криму та Севастополі в першому читанні ухвалила Державна Дума Російської Федерації наприкінці минулого року.
Згідно з документом, до 1 квітня 2015 року засоби масової інформації Криму можуть поширюватися, зокрема, і здійснювати телерадіомовлення, на підставі свідоцтв про реєстрацію ЗМІ та ліцензій на теле- і радіомовлення, виданих раніше державними органами України. Також, до 1 квітня 2015 року реєстрація ЗМІ Криму буде здійснюватися без стягнення мита.
На цей момент у Криму 167 засобів масової інформації пройшли реєстрацію відповідно до російських вимог. Такі дані станом на 10 лютого на засіданні комітету Державної Ради Криму з інформаційної політики, зв'язку і масових комунікацій озвучив голова комітету Сергій Шувайников. За його словами, на стадії отримання реєстрації перебувають ще 40 заяв від кримських ЗМІ.
Наказано чекати відповіді
Серед тих, хто перебуває «стадія отримання», опинився і тижневик «Голос Криму», кримськотатарське видання, що виходить російською мовою. Головний редактор газети Ельдар Сеїтбекіров розповідає, що перший раз документи на перереєстрацію були відправлені в Москву 27 жовтня 2014 року.
«Через три місяці документи нам повернули, оскільки в квитанції про оплату держмита була помилка – в імені по батькові була пропущена одна літера. Після цього 30 грудня ми надіслали новий пакет документів із повідомленням до Москви, поки відповіді не отримали, чекаємо відповіді», – розповідає Сеїтбекіров.
На його думку, всі терміни розгляду вже минули, і редакція розраховує на отримання відповіді найближчим часом. На питання про те, а якщо прийде відмова, головред «Голосу Криму» відповів наступне:
«Якщо буде відмова, то ми подамо на реєстрацію в Сімферополі. Як нам сказали в Роскомнадзорі, у місцевому відділенні це питання розглядається упродовж 15-ти днів. Якщо ми пройдемо реєстрацію тут, то зможемо поширюватися тільки на території Криму, але не у Севастополі, оскільки він має окремий федеральний статус. Такий варіант – це план «Б». Але я не хочу драматизувати, поки не буде остаточної відповіді».
Відмова з політичних мотивів?
Схоже, для Гаяни Юксель, керівника інформаційного агентства QHA («Агентство «Кримські новини»), настав час пошуку запасних рішень. Офіційно агентству, яке працювало в інформаційному просторі Криму упродовж десяти років, відмовили через нібито «невірно надану інформацію».
«У встановленому порядку документи на реєстрацію ми надіслали у жовтні 2014 року. Ми реєстрували ЗМІ саме як інформаційне агентство, по суті, продовжуючи ту ж діяльність, що і при Україні. Через півтора місяці нам прийшла відповідь, документи були повернуті з позначкою, що в один з пунктів заявки ми маємо внести зміни. Тобто нам не відмовляли, але документи повернули на доопрацювання. З приводу цього пункту ми консультувалися з фахівцями кримського управління Роскомнадзору, після чого внесли зміни і знову надіслали документи на перереєстрацію. І ось зовсім недавно нам прийшла відповідь про те, що наші документи розглянуті, але в реєстрації Роскомнадзором нам відмовлено. Причому ми отримали два варіанти відповіді. В електронному варіанті відповіді причини вказані не були. Коли прийшла відповідь на паперовому носії, то в ньому в якості причини була вказана стаття 13 закону Російської Федерації про ЗМІ, адже в заяві ЗМІ зазначають відомості, які не відповідають дійсності», – розповіла Юксель.
Керівник інформаційного агентства каже, що відмова надзвичайно здивувала їх, оскільки всі документи були складені за вимогами, тим більше при консультації співробітників кримського Роскомнадзору. «В електронному вигляді ми знову звернулися в Роскомнадзор з питанням про уточнення невірних відомостей, і відповідь ми маємо отримати 12 березня», – уточнила Гаяна Юксель.
За її словами, у агентства є як мінімум два варіанти подальших дій: судитися або продовжувати спроби реєстрації, оскільки кількість звернень до Роскомнадзору необмежена. На припущення Крим.Реалії про ймовірність політичного підґрунтя у відмові реєстрації агентства QHA, оскільки раніше генеральному координатору агентства, раднику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ісмету Юкселю російською владою був заборонений в'їзд до Криму на 5 років, директор відповіла, що не виключає такої можливості.
«Виводити редакцію за межі Криму нам би дуже не хотілося. Позиціонуємося як кримське ЗМІ, що має свою регіональну специфіку. Політичний момент? Кількість здогадок і припущень може бути нескінченною. Було оголошено, що кримськотатарські ЗМІ будуть об'єднані в медіахолдинг імені Гаспринського та були озвучені ЗМІ, які туди, нібито, потраплять, проте поки конкретних дій у цьому напрямку немає. Але ми не виключаємо, звичайно ж, що політичне підгрунтя в цій ситуації існує», – сказала Гаяна Юксель.
Медіацентр обіцянок
Влада Криму пообіцяла, що з наступного року у Криму почне функціонувати кримськотатарський медіацентр імені Ісмаїла Гаспринського. Як повідомив голова Державного комітету Криму з питань міжнаціональних відносин і депортованих громадян Заур Смирнов, центр стане «єдиним офісом», куди увійдуть підвідомчі Держкомітету видавництво «Кримнавчпедгіз», газета «Ян'и Дюнья» і журнал «Йилдиз».
При цьому планується, що видання будуть фінансуватися і видаватися в більших обсягах, ніж раніше. Щоправда, спочатку це рішення має затвердити Рада міністрів Криму.
Головний редактор газети «Ян'и Дюнья» Зера Бекірова каже, що коштів, виділених газеті, буде вистачати тільки на папір і мінімальну зарплату. До останнього часу питання про реєстрацію газети також було незрозумілим.
«Мною навіть були отримані суворі листи про розрив договорів практично з усіх організацій, що забезпечують діяльність редакції. У формулюваннях листів мені фактично вказували на те, що «Ян'и Дюнья» – «іноземна установа», – розповіла Бекірова.
За її словами, розпорядження про реєстрацію газети вона отримала на руки тільки наприкінці лютого, і буквально за кілька днів встигла здати документи до податкових органів. «Зараз чекаємо відповідь, сказали, буде 17 березня. У Роскомнадзорі ще не були», – уточнила головний редактор газети.
За словами представників кримськотатарської інтелігенції, з якими поспілкувалися кореспонденти Крим.Реалії, формування самого медіацентру викликає запитання. Як з'ясувалося, до цієї структури увійдуть не лише кримськотатарські ЗМІ, а й газети грецької, вірменської, болгарської діаспор Криму, фінансування яких також буде здійснюватиметься з бюджету республіки.
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові
