Сімферополь – Рівно рік тому Верховна Рада автономії ухвалила постанову «Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу та його інтеграцію в кримське співтовариство». У документі містилися різні обіцянки, виконання яких національний рух кримських татар домагався упродовж останніх 20-ти років від моменту повернення народу на свою батьківщину. Через деякий час, стало зрозуміло, що гарантії, про які говорила влада, виявилися лише деклараціями.
Того дня, 11 березня 2014 року, Верховна Рада Криму в присутності президента Татарстану Рустама Мінніханова переважною більшістю голосів – 81 «за» – ухвалила постанову «Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу та його інтеграції в кримське співтовариство».
Згідно з документом, парламент при затвердженні нової Конституції Криму зобов'язувався передбачити наступні гарантії відновлення прав кримськотатарського народу: надання кримськотатарській мові статусу офіційної мови нарівні з російською та українською мовами; обрання Верховної Ради за пропорційною виборчою системою за виборчими списками кандидатів у депутати і формування органів виконавчої влади Криму з гарантованим представництвом кримських татар 20%; гарантоване представництво кримських татар у районних і міських радах та інших органах; проведення виборів депутатів сільських і селищних рад на основі мажоритарної виборчої системи.
Крім того, влада обіцяла визнати органи національного самоврядування кримськотатарського народу – Курултай і формовані ним органи; затвердити п'ятирічні та щорічні плани облаштування кримських татар, які повернулися до Криму, з відповідним фінансовим забезпеченням; вирішити правові, організаційні, фінансові та земельні питання під час поверненні кримських татар до Криму з місць депортації.
Також владою автономії були надані гарантії реалізації прав та інтересів кримськотатарського народу в сфері національної культури, зокрема сприяння розвитку закладів культури і професійних творчих колективів; збереження і відновлення пам'яток історії та культури кримських татар; сприяння розвитку в Криму системи дошкільної, шкільної та вищої освіти кримськотатарською мовою; сприяння використанню поряд з існуючими історичних топонімів Криму, змінених після депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року; сприяння розвитку друкованих та електронних ЗМІ кримськотатарською мовою; забезпечення рівноправного функціонування в Криму релігійних конфесій.
Константинов: Історичне рішення
Виступаючи перед депутатами парламенту Криму, голова Верховної Ради Володимир Константинов сказав, що ухвалене рішення можна назвати «історичним». Такого рішення кримськотатарський народ чекав 70 років – від моменту трагедії депортації. «Нічого подібного до рішень, які виносяться на цю сесію, кримськотатарський народ ніколи не отримував ні від керівництва Радянського Союзу, ні від влади незалежної України. Це те, за що народ боровся багато десятиліть. І це те, що дозволить кримчанам всіх національностей успішно розвиватися і відчувати себе безпечно і комфортно на нашій кримській землі», – цитував тоді спікера прес-центр ВР АРК.
Константинов також висловив вдячність за посередницькі зусилля і всебічну допомогу в досягненні домовленості президенту Татарстану Рустаму Мінніханову. «Ми завжди знали, що Татарстан – братська для нас республіка. Тепер він стає ще й гарантом миру і стабільності в Криму», – сказав він.
За інформацією джерел з оточення голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, текст зазначеної постанови парламенту автономії був складений Чубаровим і групою людей за посередництва президента Мінніханова. «Після переговорів парламент ухвалив цю постанову», – розповів Крим.Реалії співрозмовник.
Розмова Джемілєва з Путіним
Відразу після ухвалення цієї постанови лідер кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради України Мустафа Джемілєв разом з Мінніхановим вирушив до Москви. Треба відзначити, що візит до російської столиці вважався першим для українських політиків з початку лютневої анексії Криму. Того ж дня в Москві за сприяння голови Татарстану відбулася півгодинна телефонна розмова Джемілєва з президентом Росії Володимиром Путіним.
Як потім зізнався у коментарі для ЗМІ Мустафа Джемілєв, під час бесіди з главою Росії йшлося про ситуацію в Криму та становище кримськотатарського народу. За словами Джемілєва, Путін не заперечував наявності російських військ на півострові.
«Прямо – «так, наші війська там» – він не говорив. У той же час, сказав, що дав розпорядження про те, щоб пильно стежили, щоб не було ексцесів із кримськими татарами. Розпорядження він може дати своїм громадянам, тобто своїм військовослужбовцям», – розповів Джемілєв (цитується за «Московським комсомольцем»).
«Далі була розмова про гарантії безпеки для кримських татар, корінного народу Криму. Путін запевнив, що зробить усе можливе, щоб кримськотатарський народ, який пережив так багато в ХХ сторіччі, не пережив ще й інших трагедії», – сказав він.
За словами народного депутата України, Путін просив, щоб кримські татари не реагували на конфлікт, в який, на його думку, їх хочуть втягнути «українські націоналісти і бандерівці». Путін також звертав увагу на те, як живе Татарстан у складі Росії. «Мабуть, з натяком на те, що так само щасливо житимуть кримські татари», – зазначив депутат.
І Путін, і Джемілєв, як показав час, залишилися при своєму, не зумівши знайти компроміс
Пізніше багато спостерігачів назвуть цю бесіду ключовою в тому плані, що саме тоді почалися розбіжності між офіційною Москвою і Меджлісом. І Путін, і Джемілєв, як показав час, залишилися при своєму, не зумівши знайти компроміс.
У той же час, кримська влада після ухвалення постанови парламенту очікувала відповідних кроків від керівництва Меджлісу, сподіваючись почути від представницького органу заклики до співвітчизників прийти на «референдум» 16 березня про «приєднання» Криму до Росії. Однак цього не сталося. Навпаки, Меджліс ухвалив рішення ігнорувати цю подію.
Через кілька тижнів влада республіки при складанні нової Конституції заявила, що проект документа не передбачає преференцій і квот в органах влади для представників будь-якої з національностей, зокрема й для кримських татар.
Так, голова комісії з підготовки проекту Конституції Григорій Іоффе наголосив, що Конституція відповідає російським законам та конституції. «У Росії ні в Конституції, ні в законах ніяких преференцій і квот (за національною ознакою – прим. ред.) не передбачено», – заявив Іоффе.
У свою чергу, депутат Держради Юхим Фікс зазначив, що три мови – російська, українська і кримськотатарська – матимуть статус державних у Криму.
«Принциповим є те, що оголошується державна тримовність. Тобто державними мовами республіки Крим є російська, українська і кримськотатарська», – сказав Фікс.
Шувайников: Частина обіцянок виконана
Член президії Держради Криму Сергій Шувайников, який був одним із депутатів, які голосували за постанову парламенту автономії в березні 2014 року, вважає, що для реалізації зазначеного документа були «об'єктивні і суб'єктивні причини».
«Певна частина тих обіцянок, які стосувалися мови, програми облаштування, були практично виконані», – сказав Шувайников у коментарі для Крим.Реалії.
У той же час, він визнав, що інша частина гарантій виявилася тільки на папері. «Пам'ятаю, йшлося про квотування при ухваленні законів, інших законодавчих і нормативно-правових актів. Зрозумійте правильно, враховувалися чинні федеральні закони Російської Федерації, і там, де не збігалося з цими законами, звичайно, не могло бути реалізоване», – пояснив депутат.
Крім того, на думку Шувайникова, «певну роль, може, не найкращу, зіграло слабке лобіювання з боку кримськотатарського народу, представники якого тоді були в парламенті, є і зараз». «Я вважаю, що вони могли б повернутися до цих положень і в якійсь іншій формі реалізувати», – додав він.
Шувайников підкреслив, що зараз дуже складно давати оцінку подіям річної давнини, оскільки тоді був «складний, перехідний час, у чомусь революційний». «Тому виходили з того, що міг парламент на той момент ухвалити», – зазначив депутат.
Джелял: Домовитися було вкрай складно
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял вважає, що торішня постанова парламенту автономії не виконується через різне сприйняття документа.
«Якщо голова Меджлісу Рефат Чубаров говорив про те, що це якийсь набір кроків або намірів, які в принципі влада має здійснити, незважаючи ні на що, то кримські парламентарі розглядали ухвалення цього документа як крок, який посприяє участі кримських татар у референдумі 16 березня», – сказав Джелял у коментарі для Крим.Реалії.
Він нагадав, що в той момент був заклик не брати участь у «референдумі» кримським татарам. «Парламент це розцінив як невиконання якихось зобов'язань в їхньому розумінні. Відповідно, цей документ, незважаючи на те, що він досі є чинним, відклали в довгий ящик», – пояснив заступник голови Меджлісу.
За словами Джеляла, сьогодні серед багатьох членів представницького органу є думка, що якщо говорити про діалог Меджлісу з владою, то необхідно починати саме з того, щоб «здути пил із цього документа (постанови ВР АРК), покласти його на стіл і почати розмовляти».
Що стосується телефонної розмови Володимира Путіна з Мустафою Джемілєвим, то, на думку Джеляла, досягти угоди тоді «було вкрай складно».
«Мустафа Джемілєв, будучи лідером кримськотатарського народу, колишній дисидент зі своїм світоглядом, чинний український політик і парламентарій. Я думаю, незважаючи ні на що, говорити або хотіти передавати інші побажання президенту Росії, ніж він говорив тоді, було неможливо. Настрої саме тоді були такі, що «ввічливі люди» мають залишити територію Криму, а територіальна цілісність України має відновитися», – зазначив Джелял.
Тоді ці дві тези, за його інформацією, звучали в кожній заяві чи зверненні Меджлісу. «Будь-які інші розмови, на мій погляд, на той момент були неможливі. Інша справа, що згодом Меджліс неодноразово наполягав на тому, що має відбутися зустріч не Мустафи Джемілєва, а делегації Меджлісу з президентом Росії, але з різних причин цього не сталося», – пояснив заступник голови представницького органу.
«Путін хотів втягнути Меджліс у процес формування влади»
На думку кримського політолога Дмитра Омельчука, невиконання парламентом автономії своєї постанови пояснюється рівнем підходу до домовленостей, який в Україні та Росії істотно відрізняється.
«Мабуть, в Україні він був більш м'який. І Джемілєв, і Чубаров звикли до такого стилю спілкування. Тут щось не склалося. Я далекий від того, щоб зводити все чисто до суб'єктивних моментів, але запити були різні», – сказав Омельчук у коментарі для Крим.Реалії.
На його думку, Росія від самого початку дала зрозуміти, що вона «не буде рахуватися з такою організацією як Меджліс, оскільки він є поза правовим полем. «Слідом за цим пішов указ президента Росії про додаткові заходи з реабілітації кримськотатарського народу, але за великим рахунком він залишився на папері», – додав політолог.
Він також вважає, що до сьогоднішнього дня відносини у російської влади з кримськими татарами є «в підвішеному стані, прориву ще немає».
Інший кримський політолог Володимир Єгоров вважає ухвалення Верховною Радою АРК постанови Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу спробою «не домовитися з кримськими татарами, а схилити їх на свій бік, по суті, підкупити обіцянками, які потім ніхто б не виконав».
«Путін хотів втягнути Джемілєва і Меджліс у процес формування російської влади в Криму, щоб таким чином продемонструвати світу бажану картинку – нібито підтримку всіма кримчанами анексії півострова», – зазначив Єгоров у коментарі для Крим.Реалїі.
На думку експерта, закономірно, що на такі умови ніхто б не погодився, розуміючи, що «кримська влада в особі Аксьонова за своєю суттю антикримськотатарська».
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові
