Леонід Грач: Аксьонов спершу говорить, а потім думає

Федір Стоянов

Сімферополь – Націоналізація в Криму стала одним із символів «російського» півострова. За останній рік рішенням місцевої влади сотні великих об'єктів змінили власника. Колишній народний депутат України й екс-спікер парламенту автономії, а нині перший секретар комітету кримського відділення партії «Комуністи Росії» Леонід Грач – один з небагатьох в Криму політиків, хто відкрито критикує процес націоналізації на півострові і пише звернення з цього приводу до вищого керівництва Росії. Нещодавно екс-голова Верховної Ради АРК отримав відповідь з Управління справами президента Росії про ситуацію на заводі «Массандра», також націоналізованому владою.

– Леоніде Івановичу, днями вам надіслали відповідь з Кремля щодо ситуації на підприємстві «Массандра». У своєму зверненні майже два місяці тому ви просили захистити «Массандру» від «народного ополчення» і не змінювати керівництво підприємства. Ви задоволені відповіддю?

– На 100% я не можу сприйняти цю відповідь. Але, по-перше, в ній після моєї тривалої переписки чорним по білому написано: «президент Росії дав доручення». До цього з Управління справами президента йшли лише відписки. Можна зробити висновок про те, що раніше Володимиру Путіну про це не доповідали. По-друге, вони (в управлінні справами, – авт.) визнали, що в Криму підприємством не займалися: не ввели «Массандру» в юридичне поле, не дали їй правовий статус, а лише націоналізували і кинули напризволяще, щоб задовольнити бажання тих, хто вирішив на ній нагріти руки. І не тільки на «Массандрі», але й на самій винотеці: там є сорти вин, наприклад, «Мускат білий червоного каменя» 1945 року врожаю й розливу, які на аукціоні «Сотбіс» до 100 тисяч доларів коштують.

Бачте, приїхала за викликом самого Управління справами президента по Криму (це ж треба додуматися!) «шереметовська компашка» (перший віце-прем'єр Криму Михайло Шеремет, якому підпорядковується «самооборона Криму», – авт.) і захопила силою підприємство. Більше того, ніхто ніякої інвентаризації не робив. Привезли якусь дівицю від виноробства (директор заводу шампанських вин «Новий світ» Яніна Павленко, яка стала на чолі «Массандри», – авт.), яка явно не має професійного досвіду, і незаконно посадили на місце Миколи Костянтиновича Бойка (колишнього керівника підприємства, відстороненого від посади постановою Київського райсуду Сімферополя, – авт.).

Я виходжу з того, що зроблений перший крок. Президент Росії Путін знає про це, тепер я буду контролювати подальший рух у цьому питанні: хто буде відповідати за цей бардак, з точки зору закону? Хто тепер скаже, скільки пляшок вина лежить у недоторканності? Створили прецедент для злодійства!

Я розумію, що викликаю печію у всіх, але мені наплювати на це! Якщо ми стали на шлях правової держави, так давайте діяти в межах права.

«Массандра» – це не та іграшка, про яку забуде суспільство. Ми ж прекрасно розуміємо, що все виробництво переведуть на порошкові вина. «Массандра» була єдиним підприємством в Криму, де до звільнення Миколи Костянтиновича не вироблялося жодної пляшки порошкового вина. Виходить, що справа не в Бойку, а в тому, що він був перешкодою для злодіїв у законі. В цьому випадку я маю на увазі владу. Якщо вам «Массандра» не потрібна, якщо ви хочете розікрасти землі виноградників, якщо ви хочете угробити виробництво, тоді доброї дороги! Але це стане всім широко відомо найближчим часом.

– Ви сказали, що землі підприємства можуть бути розкрадені. Для яких цілей?

– Не секрет, що Грефу (голова Ощадбанку Росії Герман Греф – авт.) хотілося б розширити свої Фороські володіння за рахунок виноградників «Массандри». Ми чудово знаємо (і ця інформація підтверджується), що хоче розширити свої володіння під Ялтою власник «Лукойла» Вагіт Алекперов. Вже не кажучи про дрібноту, якої там більш ніж достатньо. Управління справами не хоче доповідати про це президенту. По суті, це кидає тінь на самого президента Росії, тому що і Греф, і Алекперов вхожі до нього, а раз так, то може сформуватися громадський настрій, що це робиться за вказівкою глави російської держави.

– У своїх зверненнях та заявах ви не раз зачіпали тему «Чорноморнафтогазу». Що там відбувається?

– Великий промисловий потенціал цього підприємства відданий на відкуп ділкам. Я не можу бачити, що витворяє місцева влада. Посадили в крісло генерального директора «Чорноморнафтогазу» Сергія Бейма за протекцією Аксьонова (голова республіки Сергій Аксьонов – авт.). За цей рік там змінилося три керівники. Цікава штука: я сподівався, що мадам Голікова (голова Рахункової палати Росії Тетяна Голікова – авт.), якій я написав звернення, відреагує. Але вона прислала відписку: це не її рівень повноважень, вона відіслала моє звернення до Рахункової палати Криму. Вибачте мені, хто кого буде контролювати? Та й потім, всі факти, вказані в моїх зверненнях, ніхто не може спростувати.

– Ваш син Олексій Грач колись працював керівником однієї з дирекцій «Чорноморнафтогазу». Чим він зараз займається?

– Син працював і непогано працював. Але, коли прийшов Джарти (екс-прем'єр Криму Василь Джарти, з березня 2011 до серпня 2012 рр. – авт.), він видавив сина. Останні п'ять років Олексій у Криму займається своїм дрібним бізнесом, він приватний підприємець, здає в оренду своє приміщення. До «Чорноморнафтогазу» не підходить і близько не підійде.

– Аксьонов говорив, що націоналізація торкнулася тих підприємств, які були придбані недобросовісно і мають стратегічне значення для півострова...

– Аксьонов спочатку говорить, а потім думає. Мабуть, ось ця солдафонщина курсанта Сімферопольського вищого військово-політехнічного будівельного училища в ньому вже на все життя. Як можна говорити, що націоналізовані ті підприємства, які придбані недобросовісно? Що, «Массандра» продавалася? До речі, так звану націоналізацію цього підприємства робили через рішення уряду Криму. Треба ж бачити весь ланцюжок. Хто кому продавав «Чорноморнафтогаз»? Добре, майно Коломойського (український бізнесмен Ігор Коломойський – авт.) ви за борги націоналізували. А чого ж суперпрекрасна дача Тарути (український бізнесмен Сергій Тарута – авт.) в суперпрекрасному місці до сьогодні в підвішеному стані? Взагалі в цій ситуації йдуть розборки між московськими колами, які відбирають собі те, що трохи краще, під виглядом націоналізації, а те, що поменше, намагаються привласнити місцеві злодюжки.

– На прикладі «Массандри» ви дійшли висновку, що до подій мають відношення представники з Управління справами президента Росії. В інших випадках ви простежували їхню присутність?

– Вони хвацько зробили це все з держдачами, які були українськими. Юридичних рішень немає, але скрізь стоїть, як кажуть, вартовий від Управління справами президента Росії. Ті ж санаторії, які були у власності України. Де рішення, що вони націоналізовані? Ці всі речі все одно спливуть: треба, врешті-решт, думати, не за поняттями ж робити.

– Останнім часом у кулуарах говорять про можливу зміну влади в Криму, оскільки Москва незадоволена тим, що відбувається на півострові. Наскільки це ймовірно, чи є підстави так стверджувати, і коли, по-вашому, це може статися?

– Москва сама себе загнала в пастку: вона втратила час, допустила те, чого допускати не можна. У липні – на початку серпня минулого року я розмовляв на цю тему з відповідними керівниками, які представляли президента Росії. Я їм сказав: «Що ви робите? Ви ж бачите, що це профани, що міністри і заступники міністрів некомпетентні і крадуть. Ви що, не розумієте, що Константинов (голова Держради Володимир Константинов – авт.) не та людина, на яку ви поставили, тощо? Як ви можете з Партії регіонів, яка забруднилася разом з Януковичем (екс-президент України Віктор Янукович – авт.) з ніг до голови в крові через війну на Донбасі, робити «Єдину Росію»? Мені відповіли: «Та ви знаєте, Володимир Андрійович (Константинов – авт.) сказав, що потрібно змінювати еліту, тому що це не те». 14 вересня (у цей день в 2014 році в Криму відбулися вибори до Держради і місцевих органів влади – авт.) наміняли! А тепер, хлопці, що ви хочете? Я попереджав у відкриту: ви берете на себе тягар відповідальності, тому що ніякого управління, ніякої честі, гідності і ніяких державних чи кримських інтересів, крім своїх власних, у них немає, не було і не буде. Не зробили висновки. Зараз активно завозяться кадри в правоохоронну та інші системи. Розуміють, що треба брати управління у свої руки.

– Все ж ви людина більш обізнана, у вас є зв'язки, зокрема й в Москві, можете висловити свій прогноз з цього приводу?

– Я не просто обізнана людина – у мене величезний досвід, причому досвід двох систем: радянської та пострадянської. Я говорив і писав про це Путіну рік тому. До Криму треба було привезти прокурора, голову МВС, зокрема й начальників на всі міські та районні підрозділи. Говорив про те, що не можна цій компашці довіряти, про те, що представником президента має бути компетентний і принциповий кримчанин, який має контролювати виконання законів Росії, всіх указів і вказівок Володимира Путіна. Ми ж маємо непублічну людину, яка боїться слово сказати, я маю на увазі Белавенцева (представник президента Росії в Кримському федеральному окрузі Олег Белавенцев – авт.).

До того, про що ви запитуєте, вони, напевно, прийдуть нескоро, будуть латати дірки привезеними людьми. Але, знову ж, їм треба увійти в середовище, їм необхідний час, а навколо них буде вся ця шушваль світитися. Тому нехай в народі не сподіваються, що це буде по весні, як кажуть скрізь у чергах, може, до осені, якщо побачать, що це таке і яка бійка йде за все, зокрема і за Керченську переправу.

– Ви підтримуєте зв'язок із Белавенцевим, який, якщо вірити вашим словам, рік тому пропонував вам стати прем'єр-міністром Криму?

– Практично ні, він ховається від спілкування зі мною. 23 лютого минулого року він вперше з'явився в Криму, приїхав до мене додому неждано-негадано. Ми проговорили про все, про всю ситуацію, про те, що вона розвивається негативно, що не можна допустити кровопролиття і так далі. 26 лютого (2014 року – авт.) він приїжджає до мене знову додому і робить пропозицію (стати прем'єр-міністром Криму – авт.), говорить, що вона узгоджена з Москвою, називає з ким – в цьому випадку з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Зв'язує мене з Шойгу телефоном, той каже, що узгоджене питання, просить взяти на себе всю відповідальність. Я кажу: «Заради Криму я готовий це зробити, але чи зможете ви провести це рішення в Держраді?». «Та які питання?», – відповідає. А потім дізнаюся, що Константинов зустрічається з Белавенцевим в готелі «Європейський» у Сімферополі. А вранці 27 лютого їхні плани змінилися. Ви ж скажіть мені: «Слухай, мужик, розумієш, ситуація не та, ти не пройдеш, тебе не хоче Константинов і так далі». Які питання? Робіть, це ж я не до вас приходив, не я ж вас просив. Відтоді, як він (Белавенцев – авт.) пішов у лютому минулого року з мого кабінету, я його більше не бачив.