Доступність посилання

ТОП новини

Неоголошена війна: кримські журналісти та російські спецслужби


Дмитро Сотников

«ЗМІ здатні багато чого змінити, поки є кому розповісти і про що розповісти»

Дмитро Сотников

От мені раптом стало цікаво, чого хочуть кримські ФСБшники від опозиційних журналістів. Вони чекають слави? Як відомо, журналіст завжди був і є найкращим другом адвоката. Принаймні, в Росії.

Я веду в Криму справу Костенка. Лише завдяки журналістам вдалося хоч якось достукатись до начальника СІЗО-1 Левенця І.Л., який просто змушений був після широкої кампанії у ЗМІ перевести мого підзахисного із прес-хати. Думаєте, все на цьому закінчилося? Аж ніяк. До мого підзахисного напередодні суду 31 березня навідалась ціла делегація «вболівальників» його долі. Серед них, окрім Левенця, були Богославська С.А. (Керівник апарату УППЛ у Республіці Крим) і якийсь представник Елли Панфілової з Москви. І, звісно ж, коли вони побачили побитого хлопця зі зламаною рукою, першим їх запитанням було «ХТО ВІД ВАШОГО ІМЕНІ НАДСИЛАЄ У ПРЕСУ СТАТТІ ТА ЧИ ДАВАЛИ ВИ ЗГОДУ НА НИХ?!» Вау! Несподіване запитання!

Звісно ж, горе-адвокат із Москви, яка не розуміє, що політичні реалії вимагають садити в Криму невинних в ім'я легенди про 49 ронінів-беркутівців!

У Поклонської фантазії вистачає тільки на легенди

«А ви знаєте, що ваш адвокат був знятий з літака через амфетамін, який у нього знайшли?» – ставить питання один із співробітників Уповноваженого з боротьби з правами людини. Здорова логіка спить. Ось так от: знайшли наркоту, а справу не порушили. Під кінець панове порекомендували Костенку все визнати і молити про особливий порядок. У Поклонської фантазії вистачає тільки на легенди.

Так от, повертаючись до теми. Журналісти Криму – останній оплот реального захисту прав людини. На процесі у кожного своя роль. Роль журналістів – виявляти зловживання процесом, висвітлювати їх. Я завжди читаю публікації про процеси. Беру на озброєння прийоми більш досвідчених колег, вивчаю процесуальні капкани, що розставляються суддями та прокурорами. Так, якісні ЗМІ здатні багато чого змінити. З часів Ю. Фучика і до сьогодення. Поки є кому розповісти і про що розповісти. Та, на жаль, за деяких режимів писати доводиться і кров'ю.

Сьогодні в Криму йде війна спецслужб, неоголошена війна. Кримський журналіст – стрінгер на цій війні. Але іноді цей стрінгер б'є краще за снайпера! Судовий процес є публічним, поки на нього пускають журналістів. Судовий процес є гласним, поки про нього пишуть. Все інше – демагогія. Але яка внутрішня гордість і надія переповнює мене, коли я бачу людей, які хочуть зрозуміти, розібратися, а не просто переписати офіційні прес-релізи прокуратури! A la guerre comme à la guerre.

Дмитро Сотников, адвокат

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG