Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Одним із показників успішності та рівня внутрішнього добробуту Криму завжди була кількість курортників, які щорічно відпочивали на півострові.
За офіційними повідомленнями, з 2010 до 2013 року кількість туристів коливалася від 5,7 до 6,1 мільйона осіб. Так, в останній мирний 2013 рік в Криму встигли відпочити близько 5,9 мільйона курортників – показник, який тодішній міністр курортів і туризму АРК Олександр Лієв назвав досить успішним, але зіпсованим холодною вересневою погодою. Мовляв, якби було тепло, могли б і рекорд побити.
А ось в минулому 2014 році на півострові за різними оцінками відпочили всього від 2 до 4 мільйонів туристів. Нова російська влада Криму наполягає саме на 4 мільйонах: спочатку ця інформація прозвучала з вуст профільного міністра Олени Юрченко, а потім була взята на озброєння керівником Ростуризму Олегом Сафоновим.
Але Олександр Басов, президент торгово-промислової палати Криму, засумнівався в офіційній оцінці, сказавши, що, ймовірно, влада розраховувала обсяг туристичного навантаження республіки, виходячи з показників загального пасажиропотоку, а насправді в 2014 році в Крим приїхали не більше 2 мільйонів відпочивальників.
І з ним важко не погодитися, особливо якщо звернутися до статистики Керченської поромної переправи і єдиного повноцінного громадського аеропорту республіки.
Прогнозованих кримською владою 5 мільйонів туристів буде фізично важко доправити до Криму і назад
Порівняти бажане з дійсним варто хоча б тому, що зараз кримська влада активно тиражує ще більш утопічний прогноз на 2015 рік, очікуючи приїзду вже 5 мільйонів осіб, яких буде просто фізично важко доставити в республіку і назад.
А чи були курортники?
Звичайно, в цьому році ні про які 5 мільйонів курортників не може бути й мови (враховуючи, що торік Криму не вдалося залучити і заявлених 4). Насамперед – у силу перманентних транспортних проблем і відсутності економічних передумов для зростання туристичного потоку.
Зараз росіяни можуть потрапити на півострів тільки двома шляхами: або літаком, або через поромну переправу (яку проходять всі потяги і легкові автомобілі). Зрозуміло, що охочих добиратися на курорт через територію України, надаючи закордонний паспорт на кожному з 4 жорстких прикордонних контролів, практично немає.
Тепер рахуємо.
У 2014 році потрапити в Крим через аеропорт за рік могло не більше 1 мільйона туристів
Торік через аеропорт «Сімферополь» в обох напрямках пройшло 2,8 мільйони пасажирів. Невідомо, яку частину з них склали туристи, але, враховуючи дані на початок жовтня (коли був зафіксований загальний пасажиропотік близько 2 мільйонів осіб), потрапити в Крим через аеропорт за рік могли не більше 1 мільйона туристів.
З поромом аналогічна ситуація. За минулий рік з порту «Кавказ» до Криму і в зворотному напрямку проїхалися 2,9 мільйони чоловік. Ділимо це число на два – отримуємо півтора мільйона пасажирів оборотних рейсів (за схемою «туди і назад»). Враховуючи, що через пором проходить все життєзабезпечення Криму, в найкращому випадку йдеться про 700-900 тисяч туристів.
У сумі по аеропорту та порому отримуємо в 2014 року не більше 2 мільйонів курортників, які спочатку приїхали на півострів, а потім повернулися назад
Тобто, у сумі з аеропорту та порому отримуємо в 2014 року не більше 2 мільйонів курортників, які спочатку приїхали на півострів, а потім повернулися назад. Але ніяк не 4 мільйони, як було заявлено.
Навряд чи щось кардинально зміниться і цього року.
Наприклад, нещодавно аеропорт «Сімферополь» опублікував плани на 2015 рік, які передбачають збільшення пасажиропотоку на 200 тисяч одиниць (з 11600 до 12500 рейсів). А це означає, що цього року потрапити в республіку за допомогою літаків зможе всього на 100 тисяч осіб більше, ніж у 2014 році (максимум).
Так, російська влада активно обіцяє подвоїти потужність роботи порому, щоправда, за рахунок збільшення кількості плавальних засобів та реконструкції переправи. Але очевидно, що дієвість такого способу сильно перебільшена, адже основна проблема цього виду транспорту полягає в його непередбачуваності.
Припустимо, поромів стане більше. Але що користі, якщо їх робота все одно буде зупинятися через сильні вітри, дощі і хвилювання на морі? Так чи інакше, в результаті знову виникне такий же транспортний колапс, як той, що ми спостерігали в минулому серпні, в розпал високого сезону, – з багатокілометровими чергами і повною зупинкою вантажного транспорту. Просто тепер у разі системного форс-мажору легкові автомобілі будуть простоювати не добу, а кілька днів.
Курортний сезон ще не почався, а проблеми вже виникають
І це очевидно вже зараз. Курортний сезон ще не почався, а проблеми вже виникають. Так, на початку квітня через штормове попередження за пару днів у черзі на поромі зібралося близько 2 тисяч машин (1600 фур і порядку 400 легкових автомобілів). І це при тому, що суден дійсно стало більше.
Так що без моста з Криму до Росії сухопутний шлях сполучення, залежний від поромної переправи, абсолютно неефективний.
А моста, всупереч обіцянкам, в найближчі 5 років, швидше за все, не передбачається, адже, як заявив Сергій Аксьонов, за чинними юридичними нормативами проект його будівництва вимагає узгодження з Києвом. Зрозуміло, що українська сторона буде ветувати цей проект у що б то не стало.
У 2015 році до Криму фізично не зможуть дістатися більше 2,5 млн. курортників
Отже, в 2015 році в Крим фізично не зможе дістатися більше 2,5 мільйонів курортників: 1 мільйон – через аеропорт, всі решта (при відповідній погоді) – через поромну переправу. І це тільки за найоптимістичнішими розкладами.
Наслідки падіння
Через невизначене геополітичне положення півострова, а також безліч логістичних, економічних та інших проблем в 2014 році реальний туристичний потік до Криму знизився в три рази.
Звичайно, може виникнути питання: чи коректно порівнювати перший рік існування республіки в російських реаліях з «досанкційними» українськими часами? Але для безлічі кримчан, які наповнювали свій сімейний бюджет за рахунок підробітків і здачі житла в оренду в курортний період, воно не стоїть, адже структура їх «побутової» економіки, та й вся інфраструктура півострова заточена саме під 6, а не під 2 мільйони відпочивальників.
За словами колишнього міністра туризму АРК Олександра Лієва, в тому ж 2013 році кількість курортників, які пройшли через приватних орендодавців і залишилися в «податковій тіні», орієнтовно склала 4 мільйони. Тепер кількість «дикунів» знизилася, що істотно позначилося на прибутках кримських приватників.
У 2015 році пройти сезон без значної шкоди зможуть тільки здравниці, які дотуються профспілками, а також великі готелі з досить високим (за російськими мірками) рівнем сервісу
У 2015 році пройти сезон без значної шкоди зможуть тільки дотаційні профспілкові здравниці, а також великі готелі з досить високим (за російськими мірками) рівнем сервісу
Справедливо вважати, що і в 2015 році пройти сезон без значної шкоди зможуть тільки здравниці, які дотуються профспілками, а також великі готелі з досить високим (за російськими мірками) рівнем сервісу. Але це абсолютна меншість «курортних підприємців» Криму.
Основний і поки неминучий удар очікує повторно приватний сектор. Більшість кримчан-приватників, які звикли жити за рахунок туристичного потоку, чекають нерадісні часи.
І проблема не лише в логістиці. Крім фізичних бар'єрів, що перешкоджають розвитку туризму, є ще загальний рівень цін, якість інфраструктури, а також культурна насиченість відпочинку, яка також сильно постраждала від санкцій.
Але про це в другій частині матеріалу.
Андрій Самброс, кримський оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
